Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі — формування в учнів
комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціо -
культурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.
Після закінчення 4-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають
рівня А1, учні спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов — рівня
А2, що відповідає Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти.
Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчаль-
ному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвіс-
тичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та дос татні для подаль-
шого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування
іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфо графічних навичок, а також
умінь в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі у межах програмних вимог.
Відповідно до нової структури шкільної іншомовної освіти початковий етап ви-
значається 1—4-м класами.
За свідченням психологів, навчальна діяльність у початковій школі набуває специ-
фічного змісту, що зумовлено особливостями формування та розвитку пізнавальних
інтересів дітей цього віку, їхньої поведінки, емоційно-вольової та мотиваційної сфер,
своєрідним характером діяльності та мовлення. На цьому віковому етапі становлення
особистості молодшого школяра навчальна діяльність стає домінуючою. Вона відпо-
відним чином зумовлює трансформації у психіці дитини, що охоплюють усі психофізіо-
логічні особливості її розвитку і об’єктивно потребують урахування їх під час визначення
змісту навчання. Пріоритетними є такі:
• підвищена емоційність, важлива роль образів у сприйманні та запам’ятовуванні
нової інформації під впливом емоційних вражень і афективних переживань, що зумовлює
забезпечення освітнього процесу яскравими та чіткими малюнками/фотографіями, які
сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу;
• незначна кількість у досвіді учнів раціональних прийомів виконання навчальної діяль -
ності, що зумовлює широке використання навчальних мовних і мовленнєвих опор для
формування комунікативних умінь і навичок;
• мимовільність уваги, низький рівень її концентрації та орієнтація на сильний подразник,
яким можуть бути цікаві та доступні ілюстрації та інші дидактичні засоби, що доцільно
використовувати під час навчання;
• імпульсивність, реактивність, перевага збуджувальних процесів над гальмівними,
що зумовлює раціональний добір для процесу навчання дидактично доцільних видів
діяльності, котрі узгоджую ться з віковими особливостями школярів та їхніми інтересами,
не викликають труднощів у навчанні та вмотивовують його;
• здатність до запам’ятовування поки ще не усвідомлюваної інформації, що дає мож-
ливість презентувати окремі граматичні явища, які доцільно засвоювати на рівні лек-
сичних одиниць, не аналізуючи їхню структуру (це буде зроблено на подальших етапах
навчання);
• визначальна роль навчальної гри у процесі пізнавальної діяльності, що дозволяє
активно використовувати дидактично доцільні ігрові види роботи, що характерні віковим
особливостям учнів;
• схильність до копіювання, здатність до наслідування у діях, що дає можливість учням
заучувати нескладні автентичні зразки мовлення, котрі не містять кальок із рідної мови
або спрощених моделей спілкування;
• незбалансованість аналітико-синтетичної діяльності, превалювання конкретного
наочно-образного мислення, що зумовлює не використовувати вправи та завдання,
котрі вимагають виконання складних аналітичних дій, ще не характерних учням молод-
шого шкільного віку;
• недостатній рівень розвитку операцій планування, узагальнення, систематизації, по-
рівняння, усвідомленого творчого ставлення до виконання навчальної роботи, що спо-
нукає до використання зразків як опор для успішного її здійснення.
Зазначені найтиповіші характеристики психологічних особливостей учнів молодшого
шкільного віку слугують науково-теоретичними засадами для добору та організації
змісту навчання іноземної мови у початковій школі.
У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати
в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність і значущість во-
лодіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Всі
залучені для цього навчальні засоби мають сприяти вихованню в учнів комунікативних
потреб у пізнанні інших країн і народів, пошуку друзів не тільки для спілкування, а й
для вирішення найтиповіших проблем їхньої життє діяльності.
Комунікативна, освітня, виховна і розвивальна цілі оволодіння змістом навчання реа-
лізуються через навчальні тексти й діалоги як основні мовленнєві одиниці. Вони містять
в собі змістову і мовну інформацію та слугують певними засобами узагальнень іншо-
мовного досвіду школярів.
Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови зміст на-
вчання сприяє тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки роз-
ширював їхній світо гляд, а й давав змогу глибше розуміти власну культуру та її роль
у духовному й моральному розвитку людства. Цьому сприяють не тільки навчальні
тексти підручників, а й доступні для молодшого шкільного віку ілюстративні матеріали,
що формують уявлення про інший світ, іншу культуру, вмотивовуючи своїм змістом по-
требу пізнавати їх засобами іноземної мови.
Лексичний і граматичний матеріал пред’являється двома способами: індуктивним
і дедуктивним — залежно від його складності та труднощів оволодіння. Якщо ці проблеми відсутні, то вивчення його доцільно розпочинати через функціональний контекст, що узгоджується з комунікативним методом навчання. Цей підхід передбачає встановлення нероздільного зв’язку між значенням, формою і функцією мовної одиниці, що є ключовимпринципом діяльності, пов’язаної з її засвоєнням.
Якщо мовні одиниці викликають певні труднощі (як правило, це граматичні явища, не характерні для рідної мови учнів, або ті, що мають суттєві розбіжності з їх аналогами в рідній мові), то вивчення їх доцільно здійснювати дедуктивним шляхом.
Важливою умовою успішного оволодіння іноземною мовою на початковому етапі є
організація систематичного повторення вивченого матеріалу, що його доцільно здійс-
нювати в такий спосіб, щоб поступово в учнів розвивалися уміння аналізувати, систе-
матизувати, моделювати, абстрагувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.
Цьому сприяють схеми-моделі для пред’явлення граматичного матеріалу, регулярного
його повторення і закріплення.
Оволодіння іноземною мовою учнями початкової школи передбачає взаємопов’язане
навчання всіх видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читан ня, письма),
коли кожний вид розглядається як мета і як засіб. Для цього використовуються відповідні
вправи і завдання, виконання яких забезпечує комплексне оволодіння усним і писемним
мовленням.
Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо во-
лодіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому частина граматичного матеріалу
вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мов-
леннєвих зразках. Тобто їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки
між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка. Передбача-
ється, що така робота буде проведена на подальших етапах, коли школярі досягнуть
певного лінгвістичного досвіду у рідній мові, який буде слугувати їм базою для усві-
домленого оволодіння іншомовним матеріалом.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить