Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї Методичні аспекти статевого виховання дітей дошкільного віку

Методичні аспекти статевого виховання дітей дошкільного віку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методичні аспекти статевого виховання  дітей дошкільного віку

Ознайомлення дошкільників з елементарними науковими поняттями про сім'ю та міжстатеві стосунки відбувається впродовж трьох років перебування дитини в дитячому садку - починаючи з середньої групи. Робота здійснюється комплексно, в різних життєвих ситуаціях - під час занять, етичних бесід, індивідуальних бесід, в процесі спілкування, на прогулянці, під час організації самостійної роботи дошкільнят в коді спеціально організованих експериментальних ситуацій, які вимагають від дошкільника вміння розв'язувати моральну колізію, приймати самостійні рішення [20].
Мета статевого виховання - виховання дитини як представника певної статі, формування в неї моральних неї моральних норм взаємин між представниками протилежної статі, озброєна її знаннями про особливості власного розвитку та розвитку представників протилежної статі, виховання статевої культури [18].
Зміст статевого виховання визначає саме навколишнє життя:
• взаємини між представниками різної статі;
• норми таких взаємин;
• особисте життя людей у родині:
• сфери їхньої діяльності.
Завдання статевого виховання :
• виховання особистості як представника певної статі;
• виховання почуття відповідальності в процесі спілкування з представниками протилежної статі;
• виховання поваги до представників протилежної статі, урахування специфічних статевих особливостей під час спільної діяльності;
• виховання відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших людей [18].

Принципи, на яких базується статеве виховання
1. Принцип активності
Використовувати будь-які ситуації в життєдіяльності дитини для вироблення у неї правильних установок щодо своєї статі і, відповідно, своєї ста¬тевої ролі.
2.Принцип реалістичності
Статеве виховання має базуватися на реалістичному розумінні статевої диференціації.
3.Принцип адресності
У статевому вихованні мають враховуватися не лише вік дитини, а й психічний та фізичний ії розвиток, а також соціальний і культурний рівень.
4.Принцип неперервності
Починаючи з раннього дитинства, процес статевого виховання має зберігати послідовність і наступність.
5.Принцип правдивості
Інформація, яка надається дитині, має бути правдивою, з урахуванням ії віку та можливостей розуміння.
6.Принцип довіри
Відносини між дитиною та педагогом мають базуватися на довірі. Слід серйозно ставитися до інтересів дитини, її бажань та проявів статевої поведінки.
7.Принцип чистоти
Інформація щодо статі та статевих відносин має бути сповнена морального змісту [ 18].
Висновки, які випливають із зазначених принципів
• розпочинати статеве виховання слід з раннього дитинства, а знання про етапи психічного, фізичного та психосексуального розвитку допоможуть вихователеві зрозуміти, що відбувається з дитиною, що потрібно дати їй саме в даний період;
• усю інформацію з питань статі слід надавати своєчасно - з урахуванням етапу розвитку дитини і на доступному їй рівні. Кажучи про своєчасність, маємо на увазі те, що потребує та може усвідомити в даний момент конкретна дитина;
• інформація обов'язково має бути правдивою, не варто формувати в дитини хибні знання чи ставлення, особливо, якщо це стосується проблем статі та статевих відносин;
• важливим моментом у взаєминах педагога та дитини є те, як дорослий ставиться до інтересів, проблем, переживань свого підопічного. Дитина має довіряти дорослому. Лише в такому разі вона розповість йому все, що її цікавить, запитає про те, що вона поки що не зовсім розуміє, що ії хвилює;
• виховуючи моральність особистості, маємо приділяти увагу якостям, які формують хлопчика як майбутнього чоловіка, і дівчинку як майбутню жінку;
• маємо формувати в дитини ні лише загальноприйняті риси, а й індивідуальні, ті, в яких проявляється неповторність та індивідуальність особистості [ 21].
Дуже важливо визначити педагогічні умови, форми та методи, які сприяють формуванню знань, умінь і навичок дітей.
Основними методами статевого виховання слід вважати:
- методи формування свідомості особистості;
- методи формування досвіду поведінки;
- методи стимулювання і корекції поведінки.
Із методів формування свідомості особистості необхідно застовувати такі методи: пояснення, навіювання, переконання і приклад. Пояснення передбачає повідомлення дітям певної інформації, роз'яснення значень тих чи інших рис особистості, норм і правил статевої поведінки. Навіювання сприяє актуалізації почуттів, ставлення до певних вчинків. Визначальним засобом навіювання можуть бути яскраві факти, приклади, особистість вихователя. Переконання дає можливість малюкові впевнитися в правильності своїх дій, завдяки цьому знання дитини поєднуються з її почуттями та волею. Провідними прийомами переконання є бесіда, розповідь, доказовість, перегляд слайдів, мультфільмів, створення ситуації співпереживання.  Використання методу прикладу має стати одним із головних методів формування дитячої свідомості як у сім'ї, так і в дошкільному закладі. Виховний вплив прикладу - це своєрідна наочність у статевому вихованні дошкільників. Через наслідування вони швидше засвоюють правила статевої поведінки, переконуються в справедливості слів вихователя, батьків, приклад стимулює самовиховання. До методів формування досвіду поведінки належить привчання, вправи, доручення, виховні ситуації. Всі названі методи щоденно використовуються вихователями як на заняттях, так і в повсякденному житті. Вони сприяють вмінню дітей триматися природно, бути терплячими, з повагою ставитися до представника протилежної статі. Ці методи потребують роз'яснення способів поведінки, практичного їхнього показу, організації відтворення показаних дій та неодноразового їхнього повторення. Методи стимулювання і корекції поведінки - заохочення і покарання - здійснюють стимулюючу корекційну функцію. Вони або підтверджують правильність вчинків, або засуджують чи корегують [ 22]. При використанні методів покарання слід:
- враховувати стать дитини:
- враховувати її стан на момент здійснення негативного вчинку;
- дотримуватися педагогічного такту;
- не карати за незнання (пояснити);
Отже, дуже важливо визначити педагогічні умови, форми та методи, які сприяють формуванню знань, умінь і навичок дітей. Основними методами статевого виховання слід вважати:
- методи формування свідомості особистості;
- методи формування досвіду поведінки;
- методи стимулювання і корекції поведінки.
Із методів формування свідомості особистості необхідно застовувати такі методи: пояснення, навіювання, переконання і приклад. Всі названі методи щоденно використовуються вихователями як на заняттях, так і в повсякденному житті. Вони сприяють вмінню дітей триматися природно, бути терплячими, з повагою ставитися до представника протилежної статі. Ці методи потребують роз'яснення способів поведінки, практичного їхнього показу, організації відтворення показаних дій та неодноразового їхнього повторення.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить