Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї ТИПИ, ВИДИ, СТРУКТУРА І ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ТИПИ, ВИДИ, СТРУКТУРА І ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

ТИПИ, ВИДИ, СТРУКТУРА І ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Визначимося, що форма організації навчання – це спільна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.
Навчання дітей не може здійснюватися поза якоїсь організаційної форми. Отже, це - цілеспрямована організація спілкування в процесі взаємодії педагога і дітей, що характеризується розподілом організаційних функцій, добором і послідовністю ланок, навчальної роботи, режимом - часовим і просторовим. Навчання дітей здійснюється як у повсякденному спілкуванні педагога і дітей, так і в процесі керівництва різними видами дитячої діяльності і на спеціальних заняттях. Тлумачні словники подають таке визначення заняття: "Навчальні часи, взагалі час навчання".Заняття, як основну і провідну форму навчання в дошкільному закладі, обґрунтувала О.П.Усова.Науковець визначила характерні ознаки заняття як форми навчання.
По-перше, на занятті діти активно засвоюють знання і вміння з того чи іншого розділу програми, по-друге, заняття проводяться з постійним складом дітей усієї вікової групи, по-третє, заняття проводяться при провідній і керівній ролі педагога.
На нашу думку, заняття - це форма навчання дітей дошкільного віку, в якій педагог, працюючи з усією групою, підгрупою (або з однією-чотирма дітьми) у визначений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей, вікових можливостей і освітніх потреб кожного вихованця.
Зазначимо, що слід чітко розмежовувати види занять: за розділами освітньої програми, яка реалізується в конкретному дошкільному навчальному закладі, за дидактичними цілями і за можливістю інтеграції.
1.1. Заняття за розділами освітньої програми
Наведемо приклад розподілу видів занять за розділами освітньої програми "Дитина в дошкільні роки" (2004 р.).
Ефективність роботи за програмою "Дитина в дошкільні роки" залежить від шляхів реалізації запрограмованого змісту. Ключем до реалізації змісту програми є організована, цілеспрямована діяльність дітей, яка також охоплює і види навчання:
Латентне. Реальне. Опосередковане.
Латентне (приховане) навчання забезпечується накопиченням чуттєвого та інформаційного досвіду, який складає базу ясних і неясних знань (за термінологією М.М.ІІоддьякова).
Л.С.Виготський зауважував, що дітям дошкільного віку властиві  псевдопоняття як передвісники  автентичних (справжніх) понять: "У реальному життєвому мисленні дитини псевдопоняття складають найбільш поширену... форму комплексного мислення дошкільника"
Накопичення саме спонтанного досвіду може бути організовано дорослим через: збагачене предметно-просторове середовище; спеціально мотивовану самостійну діяльність; творчу продуктивну діяльність; пізнавальне спілкування дитини і дорослого.
Реальне (пряме) навчання ґрунтується на спеціально організованій пізнавальній діяльності однієї дитини або окремої групи дітей. Така діяльність передбачає різноманітність форм організації занять із дітьми.
Саме тому все частіше наголошується на поверненні терміну "заняття" його первинного значення - займатися з дитиною цікавим і корисним для її розвитку.
Навчання дітей у формі занять починається з третього року життя.
У першу половину дня можна провести два заняття загальною тривалістю не більше ніж 3О хвилин. На четвертому році життя в першу частину дня можливе проведення двох занять загальною тривалістю до 40 хвилин. На п'ятому році життя в першу половину дня – загальною тривалістю до 45 хвилин, у другу половину дня - одне заняття 20-25 хвилин. На шостому році життя в першу частину дня можливе проведення 2-3 занять загальною тривалістю двох занять - до 60 хвилин, трьох - 1,5 години. На сьомому році життя в першу половину дня проводиться не більше ніж три заняття загальною тривалістю до 1 год. 45 хв.; одне заняття можна проводити у другу половину дня.
Мережу занять вихователь складає разом із методистом, співвідносячи різні види діяльності дітей (конструювання, музика тощо) і форми організації навчання (фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, ігри-заняття тощо).
У зв'язку з ускладненням змісту дошкільної освіти заняття з будь-якого розділу програми можуть проводитися серіями (блоками, циклами тощо), по 3-4 заняття щотижня, інтегруватися і комбінуватися тощо.
Авторський досвід свідчить про доцільність єдиної мережі занять у дошкільному закладі. Проте впродовж тижня (двох-трьох тижнів) мережа занять може мати гнучку систему. За умов, якщо вихователі ведуть заняття блоками (циклами), то на першому тижні заняття з навчання мови і розвитку мовлення буде у вівторок, а на наступному - у середу і так далі (тобто залежить від графіка роботи вихователя).
Якщо знання засновані на інформації, а одержання інформації йде через факти, то можна сказати, що факт є одним бітом інформації. Біт (від англ. — знак, цифра) - одиниця вимірювання кількості інформації. Коли такий факт пропонується дитині, ми можемо називати його бітом (або блоком, циклом) інформації. Від того, як розподілена система занять (блоки, цикли, біти) між вихователями, залежить і гнучкість мережі занять із дітьми.
1.2. Заняття за дидактичними цілями
За дидактичними цілями (метою) виокремлюють:
• заняття на повідомлення дітям нових знань (спостереження за новим об'єктом, читання художньої літератури, розповідь вихователя тощо);
• заняття на закріплення і систематизацію накопиченого - організованого і спонтанного досвіду дітей (бесіди, дидактичні ігри тощо). У межах проблеми, що розглядається, ми будемо користуватися такою термінологією-, тип заняття і вид заняття.
Тип заняття визначається формою організації та кількістю дітей на занятті. Розрізнюють фронтальні, групові, індивідуально-групові (до 8 дітей) та індивідуальні (до 4 дітей) заняття. Типологія залежить від обраної форми організації і кількості дітей, але гнучкий режим, варіантність поєднання форм навчання не передбачає безладдя в житті дитини; індивідуальні заняття не перекреслюють можливостей проведення фронтальних занять, гурткова (секційна тощо) робота не повинна заступати собою нормальний освітній процес.
Види занять виокремлюють за розділами освітньої програми, за якою працює вікова група. Залежно від обраного напряму роботи, діяльності дітей ми виокремлюємо такі види занять -, комплексні, тематичні.
На нашу думку, будь-яке заняття з навчання мови і розвитку мовлення є комплексним, тому що в комплексі (сукупності) вирішуються всі завдання. За запропонованою нами технологією всі заняття є тематичними, тобто є основний "мотив" заняття, усі завдання (словникова робота, формування граматично правильного мовлення, зв'язне мовлення) підпорядковано одній темі.
Отже, ми з'ясували типи і види занять. Проте запрограмувати увесь процес навчання мови дітей дошкільного віку неможливо, та й не треба. На наш погляд, головне - це зберегти реально існуючу суттєву специфіку гри і навчання. Стирання грані між грою і навчанням може привести до негативних наслідків.
1.3. Вимоги до структури заняття
Серед проблем, які мають суттєвий вплив на підвищення ефективності й якості навчання мови дітей дошкільного віку, найголовніше місце відведене заняттю як формі організації навчальної діяльності, а також побудові цього заняття, тобто структурній організації.
Термін "структура" (лат. - побудова, розміщення, від  - будую, зводжу) було взято із інших галузей наук і означає: внутрішня будова чогось, певний взаємозв'язок складових частин цілого, внутрішній устрій, взаємне розташування частин, що складають ціле, взаєморозміщення і взаємозв'язок складових частин цілого, склад і внутрішня організація єдиного цілого, сукупність усталених зв'язків, що забезпечують його цілісність тощо.
Тривалий час у наукових і філософських дослідженнях дефініція "структура" вживалася своєрідним синонімом до термінів "система", "організація", "устрій". І до сьогодні єдиного погляду щодо змісту цих термінів немає. У філософському розумінні структура - це одна з найважливіших категорій, яка розкриває свій евристичний зміст у тісному зв'язку з усією системою категорій діалектики.
У філософії структура розглядається як невидимий атрибут усіх реально існуючих зв'язків об'єкта, що забезпечують основні властивості, незважаючи на різні зовнішні і внутрішні зміни, як спосіб закономірного зв'язку між складовими частинами предметів і явищ об'єктивного світу, мислення та пізнання. Отже, найчастіше філософська наука розглядає структуру як властивість тих предметів і явищ, що становлять систему.
Психологічна наука подає такі визначення дефініції "структура": взаємне розташування, сукупність стійких зв'язків між компонентами об'єкта, які забезпечують цілісність і тотожність самому собі, уявлення про структуру передбачає передусім розгляд об'єкта як системи; сукупність стійких зв'язків між чисельними компонентами об'єкта, що забезпечують його цілісність і самототожність.
Для педагогічної науки, а саме для дидактики, таке трактування дефініції "структура" не завжди відбиває її суть. Як справедливо вважають науковці (Давидов М.О., Ільїн В.С, Корольов Ф.Ф. та ін.), для системи, що має структуру, іноді достатньо певної ієрархії елементів, коли вплив одних на інші може здійснюватися навіть через треті. На думку В.П. Максименко, поняття "структура" відображає інваріантний аспект системи - відносно стійку єдність елементів, їхніх відношень, що забезпечує єдність системи. Так, у структурі елементи цілого впливають один на одного: якщо відкинути або добавити один елемент структури, то це призведе до зміни всієї сукупності, і вона перетвориться в якесь нове ціле. Система, яка має структуру, утворює більш-менш закінчене ціле.
Під поняттям "система" розуміють упорядковану сукупність, об'єднання взаємопов'язаних і розташованих у певному порядку елементів (частин) якогось цілісного утворення. Системний підхід слід розуміти як розгляд об'єктів цілісних систем із складними структурами.
Схема цього напряму така: елементи системи - структура - система ~ вища система. Отже, в педагогіці під структурою прийнято розуміти внутрішню організацію системи, яка являє собою множину зв'язаних між собою елементів, що становлять певну цілісну єдність. Інноваційні процеси, що охопили сучасну дошкільну освіту, торкаються насамперед і мовленнєвих занять із дітьми.
Так, за Т.І.Поніманською, слід гуманізувати навчання дітей і не визначати обов'язкового поділу матеріалу на той, який має бути засвоєний лише на заняттях, і на той, що засвоюється дітьми у повсякденному житті, відродивши ідеї Е.І.Фльоріної .
На нашу думку, це не може стосуватися навчання мови дітей. Саме чіткий розподіл мовного матеріалу уможливлює формування граматичної правильності мовлення.
1.4. Структура заняття з навчання мови і розвитку мовлення
У традиційній дошкільній педагогіці пропонується така структура заняття загального типу:
1.Вступна частина (організаційний момент із метою сприяння виникнення інтересу до змісту заняття); постановка мети.
2.Основна частина (пояснення шляхів її досягнення; організація активної пізнавальної та практичної діяльності дітей).
3.Підсумкова частина (аналіз діяльності дітей, участі у занятті).
На нашу думку, цей варіант не може задовольняти сучасних педагогів своєю спрощеністю і простотою. Це саме той випадок, коли простота не є кращим варіантом вирішення проблеми.
Отже, слід віднайти уніфіковану структуру, яка б задовольняла потреби педагогів у реалізації на заняттях із дітьми нових технологій і концептуальних підходів.
Структуру заняття з дітьми передусім характеризують його компоненти (з яких частин складається), їхня послідовність (порядок розташування цих частин), їхній взаємозв'язок (як ці частини пов'язані між собою) тощо. Так, виявляючи закономірності будь-якого заняття як структурного утворення та фактора організації навчальної діяльності дітей дошкільного віку, необхідно розглядати дефініцію "структура" з позиції системно-цілісного підходу до організації діяльності дошкільників.
Заняття не може бути ізольованою структурою, його необхідно аналізувати в системі різноманітних взаємозв'язків із позицій перспективності, наступності та спадкоємності.
Системно-діяльнісний підхід забезпечує всебічний розгляд об'єкта дослідження. Вдало обрана структура заняття - одна із необхідних передумов забезпечення його педагогічної результативності та доцільності.
Далі пропонуємо авторські підходи до структури сучасного заняття.
Структура чотирикомпонентного заняття
Сучасний підхід до структури заняття передбачає введення чотириструктурної організації фронтального заняття, в якій у взаємозв'язку вирішувалися б питання формування всіх видів діяльності - спілкування, пізнавальна, перетворювальна, оцінно-контрольна, художня.
Модель фронтального заняття з навчання мови і розвитку мовлення
І частина - комунікативна діяльність.
Вирішуються завдання розвитку зв'язного мовлення, а саме - діалогічного. Ось чому запитання до дітей, що спрямовані на актуалізацію мовленнєвого досвіду й активізацію наявної лексики, будуть плануватися на початку заняття, а не наприкінці. Доречним у цій частині є навчання формулам мовленнєвого етикету.
2  частина - пізнавальна діяльність.
Плануються завдання на збагачення, актуалізацію (реалізація потенціальних властивостей елементів мови в мовленні, використання їх відповідно до мети висловлення і вимог певної мовленнєвої ситуації), активізацію лексики, вводяться нові слова та відбувається робота над усуненням нелітературних слів.
3  частина - перетворювальна діяльність.
У цій частині заняття педагог планує роботу над формуванням граматично правильного мовлення дітей (формотворення, словозміна, словотворення, синтаксис тощо).
4 частина - оцінно-контрольна діяльність. Педагог вирішує завдання розвитку зв'язного мовлення (активізація дискурсу, побудова монологів тощо).
Зауважимо, що робота над звуковою стороною мовлення дітей дошкільного віку (корекція, виправлення фонетичних огріхів тощо) повинна відбуватися впродовж усього заняття, а завдання щодо знайомства дошкільників з артикуляційним укладом, правилами звуковимови, диференціації звуків мовлення тощо повинні вирішуватися під час окремого заняття з виховання звукової культури мовлення, починаючи з четвертого року життя.
Заняття з навчання мови і розвитку мовлення (різновікова група)
Тип - індивідуально-групове. Вид - тематичне.
Умовні позначки: 1 - молодший дошкільний вік; 2 - середній дошкільний вік; 3 - старший дошкільний вік.
Тема: "На гостини до райдуги".
Мета: вправляти у вживанні й розумінні дитиною де-ад'єктивних прикметників на позначення кольору, утворених за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -уват-, -юват-, -ост-, -яст-, -испг-, -ав-, -яв-; форм однини та множини прикметників на позначення кольору, утворених під час словозміни; форм родового, давального, знахідного, орудного відмінків, утворених під час формотворення.
Хід заняття
1. Комунікативна діяльність.
1.1.           Мотивація.
"Ось і настало яскраве, барвисте літо, якого так чекали наші друзі - борсучок Пізнайко та всі його друзі - білочка Проня, хом'ячок Ласунчик, Стара Ворона. Щодня звірята бігали по зелененькій травичці серед різнокольорових запашних квітів і раділи ласкавому сонечку і теплу, яке воно дарувало їм.
Проте іноді сонечко ховалося за невеличкі хмарки - і тоді на ліс обрушувався по-літньому теплий, досить сильний, але недовгий дощик, якому раділи всі мешканці лісу. Найголовніше було потім - після дощу. Чер-з річечку, яка протікала в лісі, мов коромисло, простягалася різнобарвна райдуга. "Ну і що ж тут незвичайного?" - запитаєш ти, але не поспішай, а краще пригадай, що ліс, у якому живе борсучок Пізнайко зі своїми друзями, - казковий. Ну що, здогадався? Звичайно, і райдуга в цьому лісі теж казкова. Справа в тому, що все навколо вона фарбувала в різні кольори. Хочеш дізнатися, як це відбувається? Тоді поспішаймо на гостини до наших друзів, які вже стрибають під веселим літнім дощем і гучно промовляють віршика про красуню райдугу, складеного Пізнайком.
1.2.           Презентація теми заняття.
— А ось і райдуга...
Раптом все навколо змінилось і стало таким, якого кольору упав промінець райдуги.
Ось один зелений промінець впав на річку, але тому що він тільки один, вода у цьому місці стала не зовсім зелена, а тільки... (прогнозована відповідь (ПВ) - зеленувата, зеленкувата (3)).
Там, де на воду впало багато зелених промінців, вона стала така зелена, що можна сказати: вода... (ПВ - зеленава, зеленава, зеленаста, зеленяста, зелениста (3)).
Вся ж річка, якщо дивитися на неї здалеку, здавалася зеленою, тому Пізнайко ласкаво вимовив: "Наша річечка ... (ПВ -зелененька (1, 2, 5),зеленесенька (2, 3))".
Відтепер спробуй відповісти на мої запитання.
Чому річка де-не-де стала зеленкуватою? (ПВ - тому що на ті місця впав лише один зелений промінець) А якщо багато промінців зеленого кольору, як ти їх назвеш? (ПВ - зелені промінці). Якщо тільки один, то ми кажемо зелений промінець, а коли три? (ПВ - три зелених промінці), а коли багато? (ПВ - багато зелених промінців). Коли Пізнайко та його друзі підбігли до річки, то яку річку вони побачили? (ПВ - зелену річку). В чому вони схотіли поплавати? (ПВ —у зеленій річці). Чим вони стали милуватися? (ПВ - зеленою ргчкою).
2. Етап пізнавальної діяльності. Надбання необхідної інформації.
- Куди ж упали інші промінці нашої райдуги? Та вони ж пофарбували друзів, які тільки що підбігли до річки!
Тоненький жовтий промінець упав на кашкетик Пі-знайка, від цього кашкет став не так, щоб зовсім жовтим, а тільки жовтуватим (3).
Коли можна сказати, що кашкет жовтий, а коли, що він - жовтуватий? (ПВ - коли кашкет не зовеш жовтий, можна сказати, що він жовтуватий).
Проте багато жовтих промінців райдуги впали на Пі-знайкові штанці, від чого ті стали не просто жовті, а жовтяві або жовтаві (3).
Коли можна сказати, що штанці жовті, а коли, що вони -жовтаві або жовтяві? (ПВ - коли штанці насиченого жовтого кольору, можна сказати, що вони жовтяві або жовтаві). Білочка Проня, побачивши Пізнайка, заплескала в долоньки: "Ой, який ти жовтий!" А потім додала: "Ні, не жовтий, а жовтенький (І, 2, 3), жовтесенький (2, 3)"
Коли можна сказати, що Пізнайко не жовтий, а жовтенький або жовтесенький? (ПВ - коли говорити про Пізнайка ласкаво, то можна сказати, що він жовтенький або жовтесенький).
Відтепер спробуй виконати запропоновані завдання й відповісти на запитання.
Покажи на малюнку один жовтий кашкет і кілька жовтих кашкетів. Покажи на малюнку один жовтий кашкет, три жовтих кашкети, багато жовтих кашкетів.
Знайди правильну відповідь серед запропонованих варіантів:
На голові в Пізнайка друзі побачили... (жовтого
кашкета, жовтим кашкетом).
Маленький метелик подумав, що це квітка, і сів відпочити на ... (жовтого кашкета, жовтому кашкеті).
Пізнайко пишався своїм ... (жовтий кашкет, жовтим
кашкетом).
3. Перетворювальна діяльність.
- Подивись, будь ласка, на малюнок і скажи, на кого впав синій промінець райдуги? На білочку Проню.
Один синій промінчик торкнувся її хвостика, але не зафарбував його повністю, тому кінчик хвостика став не синій, а „ (ПВ - синюватий (3)).
А от платтячко Проні сині промінці зафарбували повністю, тому що їх було багато. Як можна відтепер сказати про колір Прониного платтячка, якщо штанці в Пізнайка стали жовтяві або жовтаві, а про воду в річці ми казали, що вона зеленяста? (ПВ — платтячко у Проні синаве, синяве, синяс-те (3)).
Якщо Пізнайка друзі назвали жовтеньким, або жовтесеньким, якою ж стала Проня? (ПВ - синенькою (1, 2, 3), синесенькою (2,3)).
4- Оцінно-контрольна діяльність. Підбиття підсумків, оцінювання результатів заняття.
-1 знову декілька запитань до тебе.
Синій промінець упав на білочку Проню, тому, мабуть, її вушка стали теж синіми. Як можна сказати, яке за кольором стало одне вушко у Проні? (ПВ - сине вушко). А обидва вушка? (ПВ - сині вушка). Коли тільки одне, ми кажемо синє вушко, а коли три? (ПВ - три синіх вушка). А коли багато? (ПВ — багато синіх вушок).
Коли звірята уважно дивилися на Проню, на що найперше вони звернули увагу? (ПВ - на сині вушка). Чому так личив капелюх? (ПВ - синім вушкам). Чим милувалися друзі? (ПВ - синіми вушками).
Райдуга продовжувала веселити наших друзів, але це вже інша казочка, яку я розповім тобі наступного разу". Запитання до дітей: Що нового ви дізналися на занятті? Як це можна буде використати у ваших іграх із друзями? Що сподобалось або не сподобалось на занятті (до 3 хв.)?


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить