Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОТ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОТ ДІЯЛЬНОСТІ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Змістовою стороною художньо-мовленнєвої діяльності є формування різних видів компетенцій.
Художньо-мовленнєва компетенція - комплексна характеристика особистості, полікомпонентний утвір, чинниками якого є когнітивно-мовленнєва, поетично-емоційна, виразно-емоційна, оцінювально-етична, театрально-ігрова компетенції. Окремі компоненти кожного з означених видів компетенцій виступають показниками готовності дитини до здійснення художньо-мовленнєвої діяльності.
Когнітивно-мовленнсва компетенція - наявність певних знань у дітей про письменників та їхні твори в межах програми вікової групи; здатність відтворити зміст знайомих творів, назвати автора твору, впізнати твір за його уривком чи ілюстрацією до нього; прочитати напам'ять вірш; пригадати загадки, прислів'я, скоромовки, лічилки.
виразності.
Виразно-емоційна компетенція - вміння виразно та емоційно передати зміст художнього твору, дотримуючись адекватних засобів виразності; вдало поєднуючи мовні та немовні засоби
Поетично-емоційна компетенція - здатність дітей виразно читати вірші, впізнавати автора вірша, здійснювати художній аналіз віршів (знаходити повтори голосних, приголосних звуків, римовані рядки, добирати рими тощо).
Оцінювально-етична компетенція - здатність дитини свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та естетичні оцінки.
Театрально-ігрова компетенція - наявність у дітей умінь і навичок самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів у театралізованих іграх, іграх-драматизаціях, іграх за сюжетами літературних творів, інсценувати твори в театральних виставах.
Різні види компетенцій художньо-мовленнєвої діяльності формуються впродовж перебування дітей в дошкільному закладі від молодшої до підготовчої груп.
Завдання формування художньо-мовленнсвої компетенції в дошкільному закладі:
ознайомити дітей з фольклорними творами, творами письменників-класию'в, творами сучасних українських письменників, творами зарубіжних авторів;
навчити дітей слухати і розуміти зміст художніх творів;
виховувати інтерес до слухання художніх творів,
вчити відповідати на запитання за змістом прослуханих творів;
прищеплювати вміння відтворювати зміст знайомих творів у активній художньо-мовленнєвій діяльності;
розвивати поетичний слух, бажання вивчати вірші напам'ять;
виховувати виразність художнього читання у процесі відтворення змісту художніх творів,
виховувати оцінні судження, адекватні естетичні та моральні оцінки поведінки героїв;
формувати самостійність у художньо-мовленнєвій і театрально-ігровій діяльності;
виховувати вибіркове ставлення до книги, охайність у роботі з книгою;
вчити визначати жанр художнього твору, запам'ятовувати його автора;
виховувати бережливе ставлення до книги, бажання лагодити книжки;
залучати до чергування в куточку книги, до роботи "в дитячій бібліотеці".
Провідною формою роботи з художньою літературою є заняття різного типу, фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, які чергуються рівномірно впродовж тижня, місяця, кварталу.
Наводимо орієнтовний перелік видів і типів занять з розділу "Художня література", які проводять у всіх вікових групах дитячого садка.
Заняття з художньої літератури проводяться в дитячому садку щодня: фронтальні та групові - двічі на тиждень, індивідуальні та індивідуально-групові - тричі на тиждень, заучування віршів - один раз на тиждень.
Щоб сформувати художньо-мовленнєву компетенцію та виконати завдання щодо роботи з художньою літературою, радимо використовувати різноманітні методи та прийоми.
Після читання та розповідання художніх творів у всіх вікових групах проводять бесіди за змістом художніх творів. Види бесід:
а)    бесіда як відтворення прочитаного;
б)    бесіда за запитанням автора твору;
в)    бесіда в зв'язку з прочитаним;
г)    бесіди морально-оцінювального змісту,
д)    бесіда, спрямована на з'ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору;
е)    бесіди на розуміння дітьми жанрів твору.
В старшій та підготовчій групах проводять також етичні бесіди, бесіди за творами одного письменника, узагальнюючі бесіди "Мої улюблені книги', "Мої улюблені казки", "Мій улюблений дитячий письменник", тематичні бесіди про письменників, бесіди, спрямовані на з'ясування композиційної структури твору, літературні вікторини; бесіди порівнювального характеру за кількома творами як одного, так і різних жанрів. На одному занятті рекомендується поєднувати кілька видів бесід за кількома творами. Так, у старшій групі можна прочитати на одному занятті вірш Т. Шевченка "Встала весна" і віршоване оповідання Н. Забіли "Ластівки" (уривок про весну). Запитання до дітей: Що є схожого у творах? Про яку пору року в них розповідається? А чим відрізняються твори? Вихователька знайомить дітей з новим жанром творів Н. Забіли -віршоване оповідання. Запитання: Якими словами починається віршоване оповідання Н. Забіли? Про яких птахів згадується у вірші Т. Шевченка? Якими словами про них говорить поет? Про яких птахів говориться у віршованому оповіданні Н.Забіли? (зачитує ще раз речення "Метушаться за віконцем клопітливі ластівки"). Як ви розумієте слово "метушаться*? Яким словом Н. Забіла називає ластівок? Як ви розумієте слово "клопітливі"? Що ще роблять ластівки? Якими словами про це сказано у віршованому оповіданні? (Летять, підлетіли, відлетіли). Які ща слова можна сказати про ластівок?
Для активізації дітей на заняттях з художньої літератури використовують різноманітні прийоми, які органічно поєднуються з бесідою. Серед них - уявний діалог дітей з літературним героєм. Дитині пропонують звернутися з запитаннями до героя, продумати його відповідь на запитання, тобто дитина сама повинна сформулювати запитання і дати відповідь на нього від імені героя. Наприклад, після читання оповідання М. Коцюбинського івасик та Тарасик" можна запропонувати діалог з Тарасиком: "Що б ти сказав Тарасику, якби побачив, що він хоче витягти рибку в Івасика? А що б він відповів?". Потім такий діалог діти будують, розмовляючи з Івасиком: Що б ти порадив сказати Івасиквві Тарасику? А що б йому віддав Тарасик?
У таких уявних діалогах з літературними героями діти висловлюють своє ставлення до героїв, змінюють хід подій по-своєму, дають оцінку окремим вчинкам, діям, подіям, взаємовідносинам, розвивають діалогічне мовлення.
Написання листа літературному герою. Кожна дитина розповідає, що б вона написала герою, що б йому запропонувала. Вихователь записує, а потім зачитує лист. Доцільно вже до заняття мати текст такого листа з урахуванням знань дітей. Так, можна написати лист Максиму, герою твору В. О. Сухомлинського "Пшеничний колосок", Сашку, герою оповідання Д Ткача "Хоробрий Сашко", Оленці з оповідання В Вовк "Лінива Оленка" та М. Стеценка "Апельсинка" тощо.
Наприклад, лист до Оленки (оповідання Б. Вовк "Лінива Оленка"). "Дорога Оленко! Пишуть тобі діти старшої групи дитячого садка "Пролісок" Діти нашої групи завжди приходять до дитячого садка причесані, умиті, чисті, з носовими хусточками, начищеними черевиками Наші діти не лінуються мити руки, прибирати за собою іграшки Оксана, Катруся, Іринка вміють самі пришити ґудзики, Олекса та Орест прибили цвяшки на стільчиках, Тарасик та Орися навчилися в'язати шкарпетки, а Рута та Софійка навіть вишивати. Наші діти працьовиті. Люба Оленко! Ми просимо тебе не лінуватись і завжди пам'ятати наш наказ.
Уранці сама вмивайся та причісуйся!
Увечері мий взуття та чисть черевики!
Сама вчись прати свої носові хусточки!
Учись вишивати та пришивати ґудзики!
Не забувай складати після гри іграшки та мити руки перед тим, як сісти за стіл! Не лінуйся! Пам'ятай, як в народі кажуть: "Праця людину годує, а лінь - марнує!".
Елемент драматизації як прийом акгивізації дітей використовується в усіх вікових групах. Він буде доцільним під час читання творів М. Коцюбинського "Івасик та Тарасик", В. Сухомлинського "Ледача подушка" та ін.
Так, прочитавши оповідання М. Коцюбинського "Івасик та Тарасик", вихователь говорить: "А зараз ми подивимось, як Тарасик хотів витягти мибу з кошика у Івасика". Діти драматизують, вихователька дає кошик а рибою, раком. Або: "Зараз ми подивимось, як Яринка провчила ледачу подушку" Пропонує дітям по черзі розіграти сценку з подушкою. Після читання оповідання Н. Забіли "Ясоччмн садок" дітям пропонують пограти з іграшками, як Яся. Прийом словесної гри допомагає дітям "увійти" » образ, в "обстановку", в якій відбувалась подія, висловити словами свої уявлення, те, що вони "побачили", "почули", "пережили*. Після бесіди за змістом оповідання Д. Ткача "Хоробрий Сашко" вихователь пропонує дітям уявити, що вони опинились під час шторму з Сашком, що 6 вони "почули", "побачили", чи злякались би. Діти висловлюють уявлення, відчуття, настрій, свій емоційний стан.
Словесний малюнок допомагає дітям краще уявити образи героїв, передати словами риси характеру героя, його зовнішній вигляд, одяг, вираз'очей. Після бесіди вихователь говорить дітям: "А якби вам запропонували намалювати Вереду, яким би ви його намалювали?" (Г. Бойко "Вереда"). Діти словесно описують ріст, волосся, емоційний ;так, одяг, поведінку Вереди, розповідають, якими б фарбами його намалювали, пояснюють, чому. Доцільно запропонувати паралельно намалювати образи позитивного та негативного героїв.
Дітям старшого дошкільного віку доступний і такий прийом, як психологічний аналіз рис характеру та особливостей героя. Наприклад:
Дай і мені покуштувати, - нерішуче попросив хлопчик
Вона гірка і кисла...
Го нічого, дай хоч одну скибочку.
Кажу тобі, що вона погана, - відказала Оленка і скочила з перелазу. (За оповіданням М. Стеценко "Апельсинка").
Про які риси характеру Оленки говорять ці слова?
Один раз у квартал проводять літературні ранки з дітьми старших груп, на які запрошують молодших дошкільників, батьків. Обов'язковим є проведення тематичних занять та літературних ранків, присвячених Т. Г. Шевченку. Доцільно присвятити такі ранки Лесі Українці, І. Франку, П. Тичині, П. Вороньку, Н. Забілі тощо.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить