Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї ПРОГРАМА ТА БАЗИСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

ПРОГРАМА ТА БАЗИСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ПРОГРАМА ТА БАЗИСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Перший рік життя
Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей (розвитку голосових реакцій)

Перше півріччя (1-6 МІСЯЦІВ)

Перший місяць - перша посмішка у відповідь на розмову дорослого.
Два місяці - прислуховується до голосу чи предмета, який звучить; рухи загальмовуються, посміхається у відповідь на розмову. З'являються перші звукові комплекси - гукання (агу-гу-гу).
Три місяці - зосереджує свій погляд на обличчі дорослого, який розмовляє з дитиною, тримаючи її вертикально на руках. З'являється зорове зосередження на предметах. У відповідь на звертання дорослого виявляє радість ("комплекс пожвавлення"), гукає; з'являється гуління, звукосполучення, в яких переважають приголосні звуки: "тіль-тіль, тілья; фрру, фррі, кх-кх-кіх’’. Ініціатива спілкування належить дитині.
Чотири місяці - спілкування між дитиною і дорослим на основі голосових реакцій, мовних звуків. Промовляє голосно звуки, голосно сміється у відповідь на звертання, гукає, гулить; з'являється співуче гулення - трелі ('а-а-а-а, о-о-о-о", 'ау-ау-ау-ау", "еі-еі-еі, "аль-ле-е-ли, аги-гі). Звуки промовляються під контролем слуху, дитина прислуховується до своїх голосових проявів.
П'ятий місяць - рухи та мовні звуки (гуління) дитина використовує як засіб спілкування з дорослими та іншими дітьми, заграє з дорослими (ініціативне спілкування), закликає дорослого підійти, розрізняє тон. з яким до неї звертаються.
Шість місяців - дитина розуміє ситуацію спілкування (годування, купання, міміку, жести). Промовляє окремі склади, з'являється лепетання (белькотання): "ба-ба-ба, ма-ма-ма, та-та-та, па-па-па" (переважно з губних приголосних та голосних).

Друге півріччя (7-12 місяців)

Сім місяців - промовляє склади, довго лепече (період активного лепету). На запитання дорослого "Де?" шукає поглядом і знаходить предмет, який має постійне місце.
Вісім місяців - з'являється звуконаслідування: голосно повторює за дорослим склади, наслідує їх. Виконує на прохання дорослих різні рухи: "ладусі-ладки", "до побачення", 'дай ручку". Шукає і знаходить очима предмети й осіб, яких називають, подовгу займається іграшками, роздивляється їх.
Дев'ять місяців - повторює за дорослим склади, які були в лепеті дитини. Знає своє ім'я, повертається на оклик, відповідає на загравання "дожену-дожену", грає "в схованки" з дорослими. На запитання "Де?" знаходить кілька знайомих предметів, незалежно від їхнього місця знаходження.
Десять місяців - наслідує дорослих, сама повторює за ними різні звуки і склади. На прохання дорослого дитина знаходить і називає іграшку ("дай лялю", 'дай кицю"). Знає на ім'я кількох дорослих і дітей.
Одинадцять місяців - вживає перші слова-означення (мама, тато, ба-ба, дай, гав-гав, няв-няв, ту-ту, кис-кис). Окремі слова набувають узагальненого значення, на ЗАПИТАННЯ дорослого "Де собачка?" знаходить різних собачок-гумову, м'яку, на картинці. На прохання дорослого виконує різні дії: гойдає ляпьку, собачку, подає іграшки.
Дванадцять місяців - легко наслідує нові склади та слова. Добре розуміє мовлення дорослих і дітей. В активному словнику дитини нараховується І0- 15 слів.

Другчй рік життя

Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей

Перше півріччя (1 рік- 1 рік 6 місяців)

Швидкими темпами збільшується пасивний словник, кількість слів, які розуміє дитина. Легко встановлює зв'язок між предметами, діями та їхніми словесними позначеннями; узагальнює предмети за суттєвими ознаками. Мова дорослого стає інструкцією до дії, дитина виконує за словом дорослого прості дії з предметами ("закрий", "відкрий", "поклади") до 1 року 3 місяців, а потім і більш складні ("Візьми ложку і сядь за стіл", "Візьми серветку і витри рот").
Легко наслідує звукосполучення, які чує від інших. Характерними для дитини Є ігри-монологи (наслідування мовлення дорослих у формі лепету). Повторює за дорослим закінчення слів і легкі слова.
Запас слів близько 30-40. Слова набувають узагальнюючого характеру (словом "кішка" позначають будь-яку кішку - живу, іграшкову, гумову, м'яку, велику, маленьку, чорну, руду, на картинці). У словнику багато полегшуючих слів (ляля, коко, гам-гам, бі-бі, тік-так), переважають іменники та дієслова. Звертається із запитаннями "Що це?" , "Де?''.
Вживає слова-речення. В кінці періоду (до 1 року 5-6 місяців) з'являються двослівні речення. Продовжує багато лепетати, емоційно спілкуючись з дорослими в процесі своєї діяльності. Слова доповнюються мімікою, жестами, рухами. Звертається до дорослих з проханням, скаргою, показує жестами, мімікою, іноді додає знайомі слова.


Друге півріччя (1 рік 6 місяців - 2 раки)

Виявляє підвищений інтерес до розмови дорослих, втручається у виконання деяких дій, що випливають з розмови, яка безпосередньо не звернена до дитини. Розуміє смисл речень, висловлювань про події та явища, які часто повторюються в особистому досвіді дитини. Розуміє запитання "Що?", "Хто?". "Де?". Легко повторює слова та фрази, які промовляють дорослі.
Запас активного словника швидко зростає: в 1 рік 8 місяців -100 слів, 1 рік 9 місяців - 175 слів, 1 рік 10 місяців - 225 слів, 2 роки -300 слів. Полегшуючі слова замінюються правильними (кис-кис - киця; гав-гав - собака). З'являються прикметники, займенники. Узагальнює продмети за суттєвими ознаками.
Активізується мовленнєва діяльність, дитина багато розмовляє в мовленні з'являються двох-трьохслівні речення, а на кінець року -чотирислівні і навіть більше. Засвоює перші граматичні форми (словозміна слів у реченні, їх узгодження).
Мовлення стає засобом спілкування з дорослими; відповідає на запитання, звертається до дорослих із запитанням "Що це?". Прохання, бажанню передаються словами, набирають мовної форми. Мовлення емоційно виразне.


Перша молодша група (третій рік життя)

Звукова культура мовлення. Вчити дітей чітко вимовляти голосні(а, у, о, е, и, і) та приголосні звуки (б, п, м, н, т, д, к, с, з), як тверді, так і м'які (т-ть, з-зь б-бь): лампа, лялька, суп, сік, бачити, бігати, тато, тьотя; вибуховий звук ’’г’’ у словах "гуля, гава, дзига, гудзик"; чітко вимовляти кожний склад у двох- та трьохскладових словах; мо-ло-ко, ма-ши-на, ма-ли-на, со-ба-ка, ко-па-ти, хо-ди-ти. Стежити за роздільною вимовою звукосполучень типу " м'я, в'я, п'ю: м'яч, п'ю, п’є, 6'є, м'ясо". Вправляти дітей у вимові шиплячих звуків та звуків "ц, р".
Розвивати фонематичний слух, диференціювати на слух слова, які різняться одним чи двома звуками: хоси-кози, дуб- зуб, пити-мити-лити, нігті-кігті.
Вчити промовляти слова в різному темпі (швидко, повільно) з різною силою голосу (тихо, тихіше, голосно, голосніше) чітко, не ковтати склади і закінчення.
Вправляти в звуконаслідуванні і римуванні (мовні ігри): баня-ваня-неня, мамя, таня, мак-так-сяк-кряк-звяк; нік-сік-рік; день-дон-ділінь- дом-бом-бом-білім-6oм.
Розвивати мовне дихання та виразність мовлення.

Словникова робота

Розвивати здатність дітей розуміти мовлення дорослих, звернене до інших дітей (до всіх дітей), контекстне мовлення (оповідання, казки, розповіді), розуміти і впізнавати дії і сюжети за картинками, показами, театральними виставами.
Збагачувати словник дітей різними частинами мови: іменниками, що означають НАЗВИ предметів побуту (стіл, стілець, ліжко, віник, лопат-ка), посуд (миска, ложка, тарілка, ніж, склянка, чашка), продукти харчування (молоко, сік, каша, суп, борщ, картопля, хліб, булка, млинці, яйця), фрукти (яблуко, груша, слива, полуниці, апльсин, лимон, мандарин), рослини (квіти, дерова, куші трава), домашніх (кішка, собака) та свійських (корова, коза, кінь, свиня, курка, півень, качка, гуска) тварин і птахів, їхніх дитинчат (цуценя, котеня, порося, курча, теля); діє-словами, що означають дії ДИТИНИ З предметами (вмиватися, їсти, лягати, вставати, витирати, намилити, розчісуватися, одягатися, роздягатися, дивитися); прикметниками; які означають ознаки, якості та властивості предметів (великий, маленький, таплий, холодний, чер-воний, зелений, білий, жовтий, чорний, синій, кислий, м’який, солодкий, твердий, довгий, короткий, круглий); прислівниками (сьогодні, вчора, завтра, низько, високо, близько, далеко, гарно, погано); числівниками (один, багато, мало); займенниками (я, ми, він, вони, ти, інші, мое, твоє, ви); частками (так, ні).
Ввести в активний словник дітей слова ввічливості (добрий день, добрий ранок, до побачення, дякую, вибач, будь ласка) та узагальнюючі слова (іграшки, посуд, одяг, їжа, тварини).

Граматична правильність мовлення

Вправляти дітей у правильному вживанні відмінків іменників однини в родовому відмінку жіночого роду (iграшки, мами, бабусі, дівчинки, ляльки), чоловічого та середнього роду (тата, хліба, бублики, яблука, пальта); давальному відмінку іменників жіночого роду (бабусі, кішці, собаці, лисичці), чоловічого раду (дідусеві, татові); орудному відмінку жіночого роду з прийменником (з дівчинкою, з лялькою, я бабусею), чоловічого та середнього роду (з дідусем, під ліжком, під столом); місцевий відмінок з прийменниками "на", "у" жіночого роду (на руці, на голові, на губі), чоловічого та середнього роду (на язиці, на собаці, на татові, на дідусеві, на ліжку, у лісі, у кошику).
Правильно вживати рід та число іменників, узгоджувати слова в роді та числі в реченні (моя мама, мій брат, моє намисто, мої іграшки), утворювати множину іменників: іграшка - іграшки, стіл - столи, м'яч -м'ячі, кіт - коти; правильно вживати кличну форму іменників (Іро, Надю, Олю, Сергійку, бабусю).
Вживати слова з суфіксами "-ик, -ичк" (цуцик, котик, вовчик); "-оньк, -еньк" (рученьки, ніженьки,голівонька), з суфіксом "ищ" (вовчище, ручище, ведмедище). Вживати дієслова в теперішньому (ходжу, сплю, сиджу, їм), минулому (ходила, спали, сиділи, поїли), майбутньому часі (ходитиму, лягатиму, їстиму, сидітиму), в наказовому способі (дай, біжи, прочитайте, розкажіть).
Узгоджувати прикметники з іменниками в роді та числі (синя кулька, синій шарф, червоне яблуко, червоні маки). Вчити будувати прості по-ширені речення з однорідними членами, складносурядні та складнопідрядні речення зі сполучниками "і, якщо, тому що, копи, щоб, де, який";   з питальною, розповідною та окличною інтонацією.

Розмовне мовлення
Привчати дітей брати участь у невимушеній розмові, бесіді, відповідати на запитання, підтримувати розмову, звертатися із запитаннями ("Де ти була? Що робила? Що це? Яка іграшка тобі подобається?"), відповідати на запитання за змістом картини, казки, невеличкого оповідання фразами, реченнями (3-8 слів). Залучати дітей до спільної розповіді за сюжетною картиною, за ігровою ситуацією, до спільного розповідання казки ("Дід та баба").


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить