Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї Форми організації навчання дітей рідної мови

Форми організації навчання дітей рідної мови
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Форми організації навчання дітей рідної мови

Навчання рідної мови відбувається в рамках особистісно - орієнтованого підходу, який ураховує рівень мовного розвитку та мовні здібності, наміри, бажання, індивідуальні особливості кожної дитини  і стимулює творчі прояви особистості з орієнтацією на її індивідуальність. За таких умов зникає традиційна  "запрограмованість", вихователь "відштовхується" не від програми в плануванні робот, доборі методики навчання, а від індивідуальних можливостей кожної дитини. Шкільна модель прямої передачі дітям знань, умінь і навичок замінюється навчанням дошкільнят самої можливості набуття знань (засобам навчання) та використання їх у практиці мовленнєвого спілкування. Програма залишається орієнтиром базисного рівня мовленнєвого розвитку дитини на кожному віковому етапі. Вихователю надається право вільно використовувати програмний матеріал з розвитку мови в межах однієї програми чи з інших варіантних програм. Скажімо, в молодшій групі є група дітей (5-6 осіб), які правильно вимовляють усі звуки рідної мови, розповідають знайомі казки, зв'язно розповідають про події з власного життя (тобто, діти випереджають базовий рівень розвитку). Вихователь забов'язаний працювати з цією групою дітей за програмою середньої (чи навіть старшою) групи або за іншою тематичною (більш склад-ною) програмою, яка одержала експертну оцінку.
Теоретичними засадами складання програми та методики організації навчання дітей рідної мови виступили наукові дослідження провідних російських (А. Г. Арушанова, А. М. Бородич, Л, В. Ворошніна, В. В. Гербова, Е. П, Коротша, В. І. Логінова, Г. У. Ляміна, А Г, Максаков, Ф. О. Сохін, Є. М. Струніна, А, Г. Тамбовцева, Є, І. Тихеева, Г. О. Тумакова, О. С, Ушакова, В. Й. Ядешко), білоруських (Н. С. Старжинська та ін.) та українських (А. М. Богуш, А. А. Зрожевська, І. І. Науменко, А. П. Іваненко, Г.. І. Ніколайчук, Н. П. Орланова, С. Русова та ін.) учених.
Ураховувалися також результати досліджень з різних проблем розвитку мовлення, виконаних під нашим керівництвом аспірантами Південноукраїнського педагогічного університету ім. К, Д. Ушинського: формування граматичної правильності мовлення (К. І. Крутій), розвиток діалогічного мовлення (Н. і. Луцан, Г, В. Чуйкова) та культури мовленнєвого спілкування (С. К. Хаджирадєва), розвиток зв'язного мовлення (Т. Побєрежнікова, Л. І. Фесенко), словникової роботи (І. О. Луценко, Н. і. Луцан, ІМ, Непомняща, В. А. Ляпунова), звукової культури та виразності мовлення (О. П. Аматьєва, О.Трифонова).
Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є заняття (ігри-заняття) різних типів: індивідуальні, на яких об'єднують 1-4 дітей одного рівня мовленнєвого розвитку; індивідуально-групові (4-8 дітей) та групові (до 15 дітей). Якщо в групі за списком 25 і більше дітей, їх поділяють на 2 чи кілька підгруп.
Навчання дітей рідної мови, мовленнєвого спілкування та розвиток мовлення відбувається на комплексних та тематичних мовленнєвих заняттях, на яких присутні до 15 дітей. Це групові заняття, які в усіх вікових групах плануються один раз на тиждень.
Комплексні заняття проводять один раз на тиждень перші три тижні кожного місяця. Тематичне заняття проводиться на четвертому тижні кожного місяця відповідно до трьох розділів: "Словникова робота", "Виховання звукової культури мовлення" та "Формування граматичної правильності мовлення" - в молодших, середній та старшій групах, а в підготовчій до школи групі - з розділу "Зв'язне мовлення9'.
Комплексне заняття з розвитку мовлення складається з трьох цілком самостійних частин: зв'язне мовлення (плануються на кожному комплексному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення (або словник). Ураховуючи рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи граматика) ставити першою. В окремих випадках доцільно починати заняття з робота над словником чи граматикою, а потім переходити до розділу зв'язного мовлення. Розділ звукової культури переважно є третьою
частиною заняття.   
Розглянемо на прикладі планування занять з розвитку мовлення протягом одного місяця, кварталу.
Програмний зміст комплексних занять з розвитку мовлення складається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У разі потреби визначаються виховні завдання. У плані можна записувати скорочено: словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.
Час, відведений на заняття, рівномірно розподіляється між трьома частинами комплексного заняття.
Тематичне заняття присвячене лише мовному розвитку. На такому занятті насамперед закріпляють матеріал, який діти вивчали протягом комплексних занять, а вже потім пропонують нові мовні форми та явища.
На заняттях з розвитку мовлення активність дітей виявляється в розумовій діяльності. Протягом заняття вони слухають, відповідають на запитання, розповідають, думають, порівнюють, встановлюють причинні зв'язки і залежності, узагальнюють, роблять висновки. Діти мають справу тільки зі словом, яке іноді супроводжується наочністю. Рухова активність дитини на цих заняттях обмежена. Усе це призводить до розумового напруження, швидко) стомлюваності дитини, потребує від неї певних вольових зусиль. Ось чому заняття з розвитку мовлення, особливо ті, на яких переважають словесні методи навчання, проводять зранку, коли діти ще не стомлені. До того ж, мовленнєві заняття слід проводити цікаво, в захоплюючій ігровій формі на добре знаному дітям матеріалі.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить