Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї Організація цілісної системи профілактики як умова запобігання поширенню пияцтва у молодіжному середовищі

Організація цілісної системи профілактики як умова запобігання поширенню пияцтва у молодіжному середовищі
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організація цілісної системи профілактики як умова запобігання поширенню пияцтва у молодіжному середовищі

Зміни, які відбуваються в суспільстві, висунули цілу низку проблем, однією з яких є профілактика злочинності. Актуальність її є очевидною, тому що з кожним роком відмічається зростання числа випадків дитячої злочинності, наркоманії, алкоголізму; прослідковується тенденція до збільшення кількості дітей з девіантною поведінкою. Відхилення у поведінці  дітей виникають як результат політичної, соціально-економічної і екологічної нестабільності суспільства; посилення впливу псевдокультури, змін у змісті ціннісних орієнтацій молоді, несприятливих сімейно-побутових стосунків, відсутності контролю за поведінкою внаслідок надмірної зайнятості батьків, епідемії розлучень.
Досить часто батьки самоусуваються від процесу виховання своєї дитини, перекладаючи ці функції на школу, вулицю тощо. В школі також відзначають зменшення уваги до особистості школяра, його життєвого досвіду, інтересів, особистісних цінностей, емоційної сфери. У позашкільний час дитина не має великих можливостей вибору різноманітних видів діяльності для розвитку активності (ці можливості найчастіше обмежені наявними коштами), відносної незалежності від дорослих. Соціальні чинники підсилюють недоліки сімейного і шкільного виховання, негативний приклад дорослих, принади вулиці тощо.
Оскільки діти залишаються наодинці зі своїми проблемами, то розв'язують їх, звісно, в силу своїх можливостей, спираючись, як правило, не на кращі зразки. З'являється відчуття самотності і незахищеності. Все це підриває впевненість дитини у собі, її здатність до саморегуляції, самоствердження в життєво важливих ситуаціях. Молодь хоче відчувати, що її поважають, що на неї звертають увагу, з нею рахуються, і заради цього люди йдуть на певні компроміси, які є обов'язковими у груповій взаємодії.
Прилучення молоді до певного виду девіантної поведінки, наприклад, вживання алкоголю, підвищує вірогідність її втягнення до інших видів девіацій. Ми виокремили три найбільш значущих чинники ризику:
-  соціальні чинники - доступність речовини, мода на неї, вплив групи ровесників;
-  психологічні чинники - особистісний склад людини, привабливість переживань і відчуттів у стані сп'яніння;
-  біологічні чинники - толерантна схильність.
Проведене моніторингове дослідження соціально-психологічних причин поширення пияцтва у молодіжному середовищі, аналіз літератури, досвід нашої роботи дозволяють виокремити типові труднощі молоді з відхиленнями у поведінці, схильної до вживання алкогольних (слабоалкогольних) напоїв:
-  взаємини з батьками, іншими дорослими;
-  взаємини з друзями, іншими ровесниками;
-  самоставлення, саморозуміння;
-  формування життєвих орієнтирів, цінностей, ідеалів;
- відчуття самотності, нерозуміння іншими;
- пошук свободи через втечу від вимог, тиску, норм, правил; перевірка себе й інших, пошук межі можливого;                           
-  пошук комфортного існування, емоційного затишку;
-  відсутність позитивних життєвих прагнень і цілей;
-  образа на долю, конкретних людей за власні труднощі;
-  відсутність вольового контролю і здатності до самовладання і керування ситуацією;
-  залежність від інших;
- відсутність адекватних засобів та способів поведінки у важких ситуаціях.
Причинами вживання алкогольних напоїв вказують:
-  маса вільного часу - 42% опитаних;
-  відсутність значних матеріальних можливостей батьків - 30%;
-  бажання звернути на себе увагу - 10%;
-  бажання завоювати авторитет - 5%.
Нехтування протягом багатьох років проблемами, пов'язаними з девіантною поведінкою молоді, призвело до того, що у суспільстві спеціалістами, причетними до виховання молодого покоління, проводилась не профілактично-виховна робота, а застосовувались головним чином попереджувально-каральні заходи, в результаті яких отримане покарання за той чи інший проступок не тільки не усувало накопичення девіантного потенціалу, але, навпаки, збільшувало вірогідність закріплення цих форм поведінки.
Усі профілактичні заходи поділяються на три рівні: первинна, вторинна і третинна профілактика. Первинна профілактика алкоголізму - це попередження негативного впливу звичок соціального середовища, формування таких моральних переконань, які виключають і витісняють саму можливість адитивної поведінки. Вторинна профілактика полягає у виявленні груп, які найбільш вразливі до алкоголізму; максимально ранньому, повному і комплексному здійсненню лікувальних заходів, виховного впливу у колективі і родині. Третинна профілактика спрямована на передбачення прогресу хвороби.
Основні принципи профілактичної роботи:
-  принцип соціальної активності: активна участь членів суспільства у вирішенні гострих протиріч його розвитку, використання суспільної думки, активної позиції особистості для оздоровлення індивідуальної і масової свідомості;
-  принцип інформованості: повна і об'єктивна картина розповсюдження соціальних хвороб.
Для організації ефективної роботи необхідне створення певної цілісної системи. Система профілактики має включати в себе кілька складових:
-  створення комплексних груп спеціалістів, які забезпечують соціальний захист дітей (психологи, медики, соціальні педагоги тощо);
-  створення виховного середовища, яке дозволяє гармонізувати відносини молодого покоління зі своїм найближчим оточенням в сім'ї, за місцем навчання, роботи;
-  створення груп підтримки зі спеціалістів різного профілю, які будуть навчати батьків виходу із проблемних ситуацій, пов'язаних з дітьми;
-  організація підготовки спеціалістів, здатних здійснювати професійну психологічну, соціальну, медичну допомогу і займатися профілактико-виховною роботою з дітьми групи ризику та їх родинами;
-  створення суспільних освітніх програм для підсилення усвідомлення і привернення уваги до проблем молоді з ненормативною поведінкою (телевізійні програми, освітні програми тощо);
-  організація вільного часу молодого покоління;
-  інформаційно-просвітницька діяльність.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить