Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


На вулиці
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

На вулиці

Трапилося мені недавно стати мимовільним свідком такої сценки. У тролейбус з веселим галасом не увійшов — увірвався гурт підлітків. Розштовхуючи всіх, хто опинявся на шляху, компанія врешті примостилася на двох сидіннях. Регіт, крик стали ще голоснішими. Від цього галасу на обличчі молодої жінки, що сиділа попереду, пробігла тінь. Може, вона поверталася з роботи після нічної зміни? А може, в неї боліла голова? Чи хотілося прос то помовчати, подумати про своє?.. Двоє літніх чоловіків, що вели між собою неквапну розмову, досадливо оглянувшись на крикунів, кінець кінцем змовкли: не перекрикувати ж... «Яка зупинка?» — вже вкотре перепитував чоловік із валізкою, видно, приїжджий, марно намагаючись дочутися голосу водія по мікрофону... Маля, що сиділо на колінах у бабусі, спочатку зчудовано розглядало веселу компанію, а там залилося плачем: злякалася.
Та галасливий гурт нічого цього не помічав. А шкода...   
Ми виходимо з дому на вулицю, йдемо пішки чи сідаємо у транспорт і одразу опиняємося межи людей. І хоч поряд ідуть та їдуть незнайомі люди, вони так чи інакше вступають у спілкування між собою. Всі ми на тротуарі стаємо перехожими, і до нас звернені певні правила. Підіть-но шеренгою, як то іноді трапляється серед молоді, загородивши увесь тротуар,— і порушите цим спокій інших людей. Підете на червоний колір світлофора — зіб'єте ритм потоку машин. Або ж гурт підлітків співає серед ночі — і прокидається увесь мікрорайон. «Як проїхати до вокзалу?» — запитує незнайома жінка. Від вашої відповіді певною мірою залежить, яке враження лишиться у приїжджої про ваше рідне місто. Недарма, наприклад, усі, кому трапляється побувати у Ленінграді, неодмінно згадують про високу культуру його мешканців.
Отже, правила поведінки на вулиці випливають із тих же норм соціалістичного співжиття, що й інші правила нашого етикету: взаємної поваги, доброзичливості, чемності молодших по відношенню до старших, чоловіків — до жінок, загальної турботи про дітей. Правила хорошого тону, приміром, вимагають, щоб чоловік, оберігаючи жінку, йшов із зовнішньої сторони тротуару, сідаючи у транспорт, пропускав її уперед, а виходив з нього першим, подаючи  супутниці  руку,  на  яку  б  вона  могла спертися.  Вихована людина  не забуде  притримати за собою двері  в  метрополітені,' аби вони не вдарили з силою того, хто йде слідом.
Зауважу, що біда часто полягає не в тому, що людина не обізнана з правилами етикету, а в тому, що не завжди дотримується їх. Ось сидить у тролейбусі біля вікна модно вдягнений юнак із «дипломатом» на колінах, читає книжку. Важко припустити, що він не обізнаний із звичаєм поступатися місцем старшим, а, бачте, й оком не поведе, що літній чоловік, може, інвалід війни, повис на спинці його сидіння. Думається мені: будьте певні, де цьому юнакові вигідно видавати себе за вихованого, там він застібнеться на всі ґудзики. Коли ж ні — може, розштовхуючи всіх ліктями, без черги зайти в автобус, наступити на ногу й не вибачитися, підняти голос на стару людину, відштовхнути жінку, а то, як оце мені довелося побачити у купе поїзда, спокійнісінько заснути на нижній полиці й не глянувши, як мати з немовлям змушена була розташуватися на верхній з риском, що дитина впаде...
А що робити, запитали мене якось, коли, наприклад, дідусь, котрому ви люб'язно поступилися місцем, і не подумав подякувати? Коли ви нічого поганого не вдіяли, а якась літня жінка на увесь вагон метро критикує вашу зачіску, бо в її літа не носили такі «довгі патли»? Коли у тому ж метро чи автобусі вас немов навмисне втягують у сварку?
Відповім. Промовчати, одійти вбік. Коротко відповісти з підкресленою ввічливістю. Щось інше придумати. В усякому разі, за будь-якої ситуації не опускатися до рівня базарної чвари. Іноді я думаю, що коли люди «по-чорному» сваряться, їм варто було б побачити себе у дзеркалі: перекошене зле обличчя — це ж найперше так негарно, неестетично... І взагалі у конфлікті перемагає не той, хто голосніше кричить. Життя не буває без конфліктів, але вирішує їх кожен на рівні своєї культури...


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить