Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для дому і сім'ї Квіти в нашому житті

Квіти в нашому житті
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Квіти в нашому житті

У травні земля одягає святковий наряд. Яскраво квітнуть тюльпани, зацвітає бузок... У цей час особливо приємно пройтися Центральним ботанічним садом, що розкинувся на схилах Дніпра. Довга алея з  обох боків  обсаджена    високими   кущами бузку, і кожен у цю пору нагадує гігантський букет. Важкі, оббризкані росою грона хиляться додолу — фіолетові, голубуваті, сніжно-білі... На хвилинку перевівши погляд з розкішних бузкових суцвіть на людські обличчя, помічаєш на них особливу привітність, одухотвореність, доброту. Квіти облагороджують нас одним своїй; виглядом, пробуджують світлі почуття. Чи не тому даруємо їх на знак любові і симпатії своїм батькам, вчителям, друзям, коханим^ приносимо щасливим молодятам у знаменний день їхнього весілля.
З давніх-давен квіти були супутниками людини, символами; «найрізноманітніших почуттів. Наприклад, троянда, яку справедливо звуть «царицею квітів», була дуже популярною у Стародавньому Римі. Символом радості була вона в Стародавній Греції. А в гербі Японії знаходимо зображення хризантеми — національної квітки країни. Щороку там влаштовуються виставки, на яких садівники-селекціонери демонструють нові сорти цих квітів. Яких розцвіток, яких форм там тільки немає.Голівки хризантем і кучеряві, і голчасті! Цікаво також, що квітка білого латаття у Стародавній Греції символізувала красу і красномовство. її називали «лебединою квіткою». Одна з легенд розповідає, що на квітки білого латаття перетворилися красиві німфи. В Канаді, наприклад, «не можна прийти в гості з букетом лілій — ці квіти вважаються символом смутку, їх несуть на кладовище.
І у нас на Україні здавна люблять квіти. До пізньої осені бачиш кущі жоржин на сільських подвір'ях, під вікнами біленьких хат. Як не мало землі було у господарстві, а все ж клаптик городу відводили під квітник. А деяка хазяєчка, особливо полюбляючи чорнобривці чи нагідки, сіяла їх поміж рядками картоплі. І цвів її город сонячними квіточками, які дарували радість і красу. Наші дідусі та бабусі любили айстри, матіолу. Безліч пісень складено про барвінок — невибагливу вічнозелену рослину з голубими зі-рочками-квітами. Його вплітали у весільний вінок нареченій, садили біля хати, барвінок заплітав дорогі могили на тихих сільських цвинтарях.
Минав час, народжувалися нові покоління людей, а любов до квітів лишалася незмінною. Можна навіть сказати більше: чим дбайливіше людина ставиться до природи, до всього живого, тим вищий рівень її свідомості. Охорона зелених багатств країни стала нині державною справою. Приємно бачити, як дітей змалку вчать шанувати «зеленого друга». На шкільних ділянках юні любителі природи садять молоді деревця, любовно поливають їх, доглядають.
Є на Україні міста, де на вулицях і площах квітнуть суцільні килими квітів. «Містом троянд» звуть у нас шахтарський Донецьк.
Квітникарі-селекціонери виводять нові, ще небачені сорти квітів, працівники зелених господарств дбайливо вирощують посадковий матеріал, щоб навесні прикрасити наші міста і села. От і горять навесні малиновим полум'ям тюльпани, здіймають свої гордовиті  факели  вогненні  канни, стелиться  голубе море незабудок.
Радість дарують нам чудові діти природи — квіти!


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить