Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Передумови незалежного розвитку.Киргизстан

Передумови незалежного розвитку.Киргизстан
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Передумови незалежного розвитку.Киргизстан

Декларація про державний суверенітет Киргизької РСР була прийнята Верховною Радою республіки 15 грудня 1990 p., a 31 серпня 1991 р. Киргизстан здобув незалежність. За конституцією 1993 р. його вищим законодавчим органом є Верховна Рада, яка складається із Законодавчих зборів (39 депутатів) і Зборів народних представників (70 депутатів) та обирається на 5 років. Глава держави - президент. У 1991 р. на цю посаду всенародним голосуванням був обраний А. Акаєв, який набрав 93% голосів. У 1995 р. він переобраний на другий термін. Політична система базується на принципі багатопартійності. В Киргизстані налічується близько 20 партій, серед яких Демократична партія «Еркин Киргизстан», Партія національної єдності «Асаба» («Голубий прапор»), Партія комуністів, Партія «Ата-Мехен» («Батьківщина»), соціал-демократична, аграрна, аграрно-трудова та ін. Виникло близько 200 громадських організацій.
Країна не змогла уникнути етнічних конфліктів. За переписом 1989 р. її населення складало 4,2 млн. чол., в т.ч. 52% киргизів, 21,9% росіян, 10% узбеків. Тут проживали українці, білоруси, німці, корейці, дунгани, всього представники 70 народностей. Не було єдності серед самих киргизів. Упродовж століть окремі регіони сучасного Киргизстану входили до держав із різною цивіл-ізаційною основою, що зумовило менталітет їх населення і слабкий зв'язок між окремими племенами. Північ була в минулому зоною кочового скотарства, а південь - районом осілого землеробства. Жителі південних територій називають мешканців півночі країни «аркалик» - «ті, що за горою», навіть потрапити туди наземним шляхом можна лише через Узбекистан. В радянські часи в Північному Киргизстані будувались підприємства, працювати на яких приїхали російськомовні робітники і спеціалісти. Відбулася помітна русифікація великої частини місцевих киргизів. Управлінські кадри набиралися в Південному Киргизстані. Після здобуття незалежності традиційна ворожнеча племен півночі і півдня загострилась у боротьбі за владу.
Напруженими є відносини між киргизами і узбеками. Узбецькі міста Ош, Джалал-Абад і Узгек були передані керівництвом СРСР Киргизстану, оскільки там було мало промислових центрів. На 1989 р. в Ошській долині узбецьке населення втричі перевищувало киргизьке при гострій нестачі землі. Протистояння переросло в криваві зіткнення на етнічному ґрунті 1990 і 1992 pp.
Загальна частка російськомовної общини в складі населення на кінець радянського періоду досягла 27% . Киргизи становили меншість у столиці, у Чуйській долині. Серед кваліфікованих робітників їх було 8%, серед інженерно-технічного персоналу - 3%. З іншого боку, киргизькою мовою володіло 1,6%
російськомовних, в т.ч. в містах - 1%, в селах - 1,85%. Виняток являла Наринська область, де 20% вихідців з Європейської частини СРСР знали киргизьку мову, бо жили в киргизькому оточенні. Прийняття закону про державну мову (1989), який у повному обсязі мав набрати чинності в 1998 p., закрив російськомовним громадянам доступ в адміністративні органи, в навчальні заклади. їх намагалися не брати на роботу також і через те, що в ділових стосунках вони не визнавали принципу старшинства і часто критикували своїх начальників, що за місцевою традицією неприпустимо. Почастішали випадки дискримінації в побуті. За 1989-1992 pp. країну залишило 87 тис. чол., за 1993 р. - 100 тис. Масово виїхали й німці, депортовані свого часу з Поволжя й України. Від'їзд російськомовного населення викликав дестабілізацію в промисловості, де воно займало абсолютну більшість робочих місць. З боку керівництва держави почалися мовні послаблення. Термін введення в дію закону про мову був відкладений на 2000-й, а потім на 2005-й рік. У 1992 р. було дозволено користуватися російською мовою в діловодстві в тих населених пунктах і на підприємствах, де російськомовне населення складало 70%, у 1993 р. - скрізь, де воно становило просту більшість, і в галузях, де спеціалісти виявились «незамінними». Відкривався Слов'янський університет у Бішкеку (1993), що частково вирішило проблему освіти для молоді. Визнавалось право вибору мови для занять науковою діяльністю. За поправкою до конституції російській мові наданий статус державної.
Ісламські тенденції в суспільному житті Киргизстану не стояли на першому плані. Виконання населенням ісламських обрядів мало переважно формальний характер. Сильні позиції продовжувало займати шаманство, якого дотримувались киргизи до їх навернення в іслам арабськими завойовниками. Прибуття проповідників з Ірану, Саудівської Аравії, Афганістану і Туреччини, їх нетерпимість і небажання враховувати місцеву специфіку викликали незадоволення великої частини віруючих. Партія ісламського відродження, яка стояла на фундаменталістських позиціях, вимагала жорсткого дотримання канонів для мусульман і обмежень або депортації для «невірних», через деякий час була заборонена як неконституційна.
Економіка Киргизстану базувалась переважно на виробництві сільськогосподарської продукції. Основними галузями були вівчарство, вирощування тютюну, бавовни, овочів і фруктів. Високо цінувався екологічно чистий мед. Дотації з центру на кінець 80-х років перевищили 60% державного бюджету. В 1992-1995 pp. спостерігався спад виробництва, викликаний розривом господарських зв'язків та іншими негативними явищами, пов'язаними з крахом СРСР. Були прийняті закони про приватизацію
худоби і землі. В ході роздержавлення господарських об'єктів 5% акцій безплатно передавалось трудовим колективам, 25% пішло населенню на ваучери, 70% реалізовувалось шляхом вільного продажу за гроші. Підприємства з кількістю працюючих понад 1 000 чол. могли приватизуватися на основі конкретних проектів. У 1997 р. приватизовані електроенергетика, гірни-човидобувна галузь, системи нафто- і газозабезпечення, авіація, машинобудування. Киргизстан займає друге місце в СНД після Росії за експортом електроенергії. Більшість товарів промисловості на 70-100% ввозиться з Росії. Киргизстан імпортує нафту, газ, метали, хімікати, медикаменти, продукцію машинобудування, будівельні матеріали, продовольство. При відповідних інвестиціях він має перспективи розвитку гірничовидобувної промисловості, може експортувати золото, ртуть, інші корисні копалини. Укладено контракт із канадською фірмою «Камеко» на розробку золотих копалень.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить