Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Передумови незалежного розвитку.Казахстан

Передумови незалежного розвитку.Казахстан
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Передумови незалежного розвитку.Казахстан

25 жовтня 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР проголосила суверенітет республіки. На всенародних виборах 1 грудня 1991 р. єдиний кандидат Н. Назарбаєв отримав 99,88% голосів і був обраний президентом. Агентство Рейтер запропонувало
внести цей результат у книгу рекордів Гіннеса. 16 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан».
Політичне керівництво Казахстану відмовилось від однопартійної системи. Виникло близько ЗО партій і 400 громадських організацій, які виражали інтереси різних груп населення і претендували на представництво у владних структурах. Пропрези-дентською була Партія народної єдності Казахстану. її підтримували Демократична партія, Селянська спілка, Народно-кооперативна партія, Спілка молоді. Найбільш радикальні праві партії виступали за депортацію некорінного населення і побудову мо-ноказахської держави. Ісламська партія «Алаш» («Червоний вовк») висунула лозунги «іслам - тюркизм - демократія». Партія «Жолтоксан» («Грудень») взяла таку назву в пам'ять про грудневі події 1986 р. в Алма-Аті і пропагувала ідею про ісламську основу казахської державності. Було зареєстровано кілька політико-культурних об'єднань некорінних народностей. Росіяни створили організації «Російська община», «Лад», організації семиріченського, уральського, північноказахського козацтва. Виникло уйгурське об'єднання «Східний Туркестан».
Хоча казахи відносно нерелігійний народ, посилилась роль ісламу в суспільстві. В 1991-1992 pp. було побудовано і відрес-тавровано 130 мечетей. Створювались Духовне управління мусульман Казахстану та Ісламський інститут. При мечетях відкривалися дворічні курси з вивчення основ мусульманської релігії.
Національні суперечності проявлялись у кількох напрямках. Зберігався неофіційний племінно-територіальний поділ країни. Район Семиріччя в Південному Казахстані був місцем розселення Старшого жузу (орди), з якого протягом радянського періоду виходила більшість національної номенклатури, зокрема й багаторічний перший секретар ЦК компартії Казахстану Д. Кунаєв. Середній жуз займав степову частину Центрального Казахстану, до межі річок Сирдар'я, Ішим, Тобол. У західних районах Казахстану проживав Молодший жуз. У різних частинах країни почалась дискримінація представників некорінних жузів. Лідери Середнього і Молодшого жузів боялися бути відстороненими від влади. Існував і інший аспект міжказахських суперечностей - між російськомовними казахами, що не знали рідної мови (національна інтелігенція, населення міст), і сільським казахомовним населенням. 47,7% казахів на 1990 р. не володіли рідною мовою. Насильницькі дії спрямовувались проти таких меншин, як чеченці, турки-месхетинці.
У Північному Казахстані проживало численне російське і російськомовне населення. Воно займало в промисловості 75% робочих місць і давало 2/3 ВНП країни. Етнічна конфронтація, вороже ставлення викликали його масовий від'їзд, що спричинило дестабілізацію виробництва. У нову конституцію Казахстану внесено положення про російську мову як мову міжнаціонального спілкування.
Напружена ситуація склалася на південних кордонах Казахстану - в суміжному Сіньцзяно-Уйгурському районі КНР, де проживало близько 1 млн. казахів і 7,2 млн. уйгурів. Уряд КНР проводив лінію на розселення вздовж кордону китайців. Казахське Семиріччя було назване «тимчасово незаселеними територіями». Китайський посол у Казахстані припускав, що його країна «готова і збирається уточнювати кордони». В 1994 р. столиця Казахстану була перенесена з Алмати в Акмолу (Астану).
В 1993 р. президент Н. Назарбаєв розпустив парламент, перед цим отримавши від нього додаткові повноваження: призначати кабінет міністрів, голову Нацбанку, генерального прокурора, склад судів, проводити референдуми і вводити надзвичайний стан. Була прийнята нова конституція держави (1995). Створювався двопалатний парламент із Сенату (47 депутатів) і Мажалісу (67 депутатів). У результаті референдуму 1995 р. термін повноважень президента Н. Назарбаєва був продовжений до 2000 р. В жовтні 1998 р. парламент виступив з ініціативою обирати главу держави не на 5, а на 7 років і провести дострокові вибори. На багатопартійних виборах у січні 1999 р. Н. Назарбаєв залишив далеко позаду своїх суперників і знову здобув перемогу. Наступні президентські вибори в Казахстані відбудуться у 2005 р.
Близькі родичі глави держави займають високі посади у владних структурах і бізнесі. Неофіційним наступником Н. Назарбаєва на посаді президента вважається його зять, Р. Алієв, нині заступник голови Комітету національної безпеки, генерал, доктор наук. Найбільший інформаційний холдинг «Хабар» очолює його дочка Д. Назарбаєва-Алієва. Інший зять, Т. Кулібаєв, є директором компанії «Казахтрансойл», а племінник К. Назарбаєв - віце-президентом фірми «Казахойл».
В економіці перехід від командно-адміністративної системи до ринкових відносин викликав спад виробництва і серйозну кризу. Розроблений план комплексного розвитку і раціонального освоєння мінерально-сировинних ресурсів. Гірничовидобувна промисловість визнана базовою для виведення господарства з кризового стану. В жовтні 1997 р. була оприлюднена програма «Стратегія розвитку Казахстану на період до 2030 p.». На даний час було приватизовано 75% малих і середніх підприємств та 93% сільськогосподарських підприємств. Визнано доцільним передати великі підприємства сировинного, паливно-енергетичного комплексу в трастове управління зарубіжним компаніям.
На 1998 p. виникло 1388 підприємств з іноземними інвесторами. У створенні змішаних виробництв узяли участь ділові кола 81 країни, в т.ч. Росії, Бельгії, Великобританії, Канади, Туреччини та ін. Планується створення кількох вільних економічних зон. Підписані угоди з іноземними компаніями на 40 млрд. дол., які будуть вкладені в нафтовидобувну галузь протягом 40 років. Американська компанія «Шеврон» спільно з національними структурами веде видобуток і переробку нафти Тенгизького і Корольовського родовищ у Західному Казахстані, французька компанія «Ельф-Акітен» займається розвідкою і бурінням нафтових свердловин у Темір-Актюбинській області. Створюється Каспійський трубопровідний консорціум за участю компаній «Лукойл», «Роснафта», «Транснафта» (Росія), «Шеврон», «Мобіл ойл» (США), «Аджин» (Італія), «Бритіш газ» (Великобританія). Фінансову допомогу і кредити для проведення економічних реформ Казахстану надали США, Японія, ФРН, Оман, Франція, Великобританія, Австрія, Китай, Індія, Пакистан та ін. На середину 1998 р. сума зовнішнього боргу Казахстану становила 3,6 млрд. дол. Проведені заходи дають позитивні результати.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить