Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... «Курс Неру» (1950-1964)

«Курс Неру» (1950-1964)
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

«Курс Неру» (1950-1964)

Уряд Республіки Індії очолив лідер ІНК Джавахарлал Неру, який перебував на цьому посту з 1950 по 1964 рік. Його політика дістала назву «курс Неру». В економіці провідна роль відводилася сильному державному сектору. Він створювався шляхом націоналізації за викуп ряду галузей і окремих підприємств, що належали англійському капіталу, а також внаслідок індустріалізації. Це були авіалінії, військове виробництво, атомна енергетика, вугільна і нафтова промисловість, важке машинобудування, зв'язок. Держава брала на себе здійснення складних дорогих програм і проектів. Робилась установка на застосування різних форм контролю, регулювання приватного сектора. Вводилась система планування і програмування. Індійська національна буржуазія в цілому підтримувала державну політику індустріалізації. її сферою діяльності залишилась легка, харчова, обробна промисловість, торгівля.
Уряд прийняв ряд пільг для дрібних товаровиробників, яким надавались кредити, закріплювалося право на випуск певних товарів. Стосовно іноземного капіталу проводилась подвійна політика. З одного боку, його діяльність обмежувалась, з іншого - він залучався в економіку на певних умовах, як правило, для створення підприємств важкої індустрії, а також тих, продукція яких була необхідна в Індії.
Велика увага приділялась сільському господарству. Комісія уряду і комісії штатів з аграрної реформи виробили рекомендації щодо проведення аграрних перетворень в інтересах селянства. Було проведено ліквідацію системи посередників між власниками землі та орендарями, обмежено поміщицьке землеволодіння. Частина земель забиралась у поміщиків за викуп і передавалась селянам. Встановлювався максимум орендної платні, яка не повинна була перевищувати третину врожаю. Селяни, які обробляли свої ділянки п'ять і більше років, дістали право їх викупити. В результаті аграрної реформи кількість дрібних землевласників збільшувалась до 70-80% усього селянства. Основна частина населення Індії отримала засоби до існування.
Держава здійснила ряд заходів по створенню сильного ринкового сектора в сільському господарстві, які дістали назву «зеленої революції». Передбачалось освоєння цілинних земель і пустищ, будівництво зрошувальних каналів, використання сучасних агротехнічних методів. Створювалися кооперативи і ферми, де застосовувалась техніка і наймана праця.
Уряд Дж. Неру провів серію соціально-культурних реформ, спрямованих на ліквідацію пережитків середньовіччя в суспільному житті країни. Було ліквідовано кастову систему, будь-які обмеження за релігійними, національними і расовими ознаками. Жінкам надавались рівні права з чоловіками. Здійснювались
заходи з подолання неграмотності, створення висококваліфікованих національних кадрів. В 1956 р. була проведена адміністративно-територіальна реформа з урахуванням національного і мовного факторів. Не всі народи Індії виявилися задоволеними її результатами, що призвело до деяких нових конфліктів.
Незалежна Індія одразу ж почала відігравати важливу роль в міжнародних відносинах на основі ідей ненасильництва, неприєднання до військових блоків, солідарності народів колишніх колоній і напівколоній в боротьбі за свої права. Дж. Неру виступив одним з ініціаторів скликання Міжнародної конференції країн Азії та Африки в Бандунзі (Індонезія) в 1955 р. В документах конференції були проголошені 5 принципів мирних взаємовідносин «Панча шила»: 1) повага суверенітету і територіальної цілісності; 2) взаємний ненапад; 3) невтручання у внутрішні справи; 4) рівноправність; 5) мирне співіснування. Надалі ці принципи стали основою взаємовигідних стосунків Індії з іншими країнами. В 1961 р. Індія відновила суверенітет над португальськими колоніями Гоа, Діу, Даман на своїй території. Напруженими залишалися відносини Індії з Пакистаном з питання про статус штату Кашмір. Прикордонні сутички кілька разів переростали в бойові дії. В 1962 р. Індія зазнала нападу з боку КНР. Індійські війська були розбиті, китайська сторона окупувала ряд гірських районів Індії, які утримує й зараз.
Індія прагнула розвивати дружні відносини з усіма країнами. Вона залишилася в складі Британської співдружності націй і повною мірою скористалася в національних інтересах тими перевагами, які давало це членство. Індія встановила тісні зв'язки з СРСР, ефективно використовувала радянську допомогу для своєї індустріалізації.
В 1964 р. помер видатний державний діяч Індії Дж. Неру. Він проводив курс політичного і соціального компромісу, знаходив основу для об'єднання інтересів різних класів, суспільних груп, релігійних общин, народів. Дж. Неру належить заслуга проведення масштабних економічних і політичних перетворень,
які зробили Індію країною, що динамічно розвивалась і зайняла гідне місце в регіоні і світі. В той же час у країні тривало розмежування сил, склалася нова ситуація, яку повинен був враховувати ІНК у своїй політиці.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить