Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... СІНГАПУР. Суспільно-політичний лад

СІНГАПУР. Суспільно-політичний лад
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

СІНГАПУР. Суспільно-політичний лад

Назву Сінгапур одночасно носять острів, країна, місто і ріка. Сінгапур був колонією Португалії, Голландії, а потім Великобританії. В 1959 р. він добився самоврядування в рамках Британської співдружності, в 1963-1965 pp. входив до складу Федерації Малайзії, 9 серпня 1965 р. проголошена державна незалежність Сінгапура.
Сінгапур - республіка з парламентською формою правління. Однопалатний парламент обирається за мажоритарною системою прямим голосуванням на 5 років. Президент раніше обирався парламентом на 4 роки. В рамках багатопартійної системи діє 20 партій, які не відіграють у політиці помітної ролі. Правлячою партією, яка всі роки з моменту отримання незалежності має абсолютну більшість у парламенті і формує уряд, є Партія народної дії. її лідер і незмінний прем'єр-міністр з 1959 р. по 1990 р. Лі Куан Ю був прихильником ідеї «керованої демократії» і вважав, що демократичні свободи західного зразка можна запроваджувати після створення ефективної економіки і забезпечення достойного рівня життя. Режим має авторитарний характер, права і свободи громадян певною мірою обмежуються і поетапно розширюються. В 1991 р. до конституції була внесена поправка, за якою президент почав обиратись шляхом загальних прямих виборів на 6 років. На парламентських виборах 1997 р. Партія народної дії завоювала 81 місце, а опозиція - 2.
Сінгапурське суспільство багатонаціональне і багатоконфесійне. Тут проживає 77,3% китайців, 14,1% малайців, 7,3% індійців, а також вірмени, індонезійці, араби, японці, корейці, європейці та інші національні меншини. Буддизм сповідують 29% населення, християнство - 19%, іслам - 16%, таоїзм - 13%. Влада приділяє велику увагу узгодженню інтересів етнічних і релігійних общин та їх співпраці. Державними є китайська, англійська, малайська, тамільська мови. Правляча еліта прагне об'єднати всіх громадян навколо ідеї єдиної нації, синтезуючи все краще з їх традицій і не зачіпаючи основ культур певних народів. Поставлено мету до 2030 р. сформувати «велику малу націю» - побудувати розвинуте індустріальне суспільство.
За роки незалежності значно зріс рівень життя сінгапурців. 70% населення належить до середнього класу. Власне житло мають 90% громадян, власний автомобіль - 35% . Рівень розлучень - 6% від кількості зареєстрованих шлюбів, а це означає, що сім'ї там одні з найміцніпіих у світі. Середня зарплата неквалі-фікованого робітника становить 630 дол., випускника університету - 1 730 дол., тобто в 2,7 рази вища. Середньостатистичний
сінгапурець витрачає на харчування 34-35% прибутків, на житло - 20%, на транспорт і зв'язок - 12%. Від громадян вимагається висока свідомість і дисципліна. Заборонено грати в азартні ігри, жувати гумку, палити в громадських місцях, смітити, забруднювати довкілля вихлопними газами тощо. До порушників правил, яких значною мірою виявляє саме населення, застосовуються високі штрафи.
Економічний розвиток
Англійські військово-морська і військово-повітряна бази, які до 1967 р. знаходились на території Сінгапура, давали заробіток 75% працездатного населення. Після їх ліквідації гостро постала проблема зайнятості і створення національної економіки. Керівництво держави, підприємницькі кола зробили ставку на вигідне географічне положення і потенційні можливості, пов'язані з кліматом. За короткий час Сінгапур перетворився на регіональний і міжнародний торговий, фінансовий і транспортний центр. Тут розвивалися наукоємні галузі і налагоджувалось виробництво комп'ютерів і компонентів для них, електронного і телекомунікаційного обладнання, лазерної оптики. Розроблялись біотехнології. Створювались національні програми комп'ютерної і робототехніки.
Сінгапур має значні суднобудівні і судноремонтні підприємства. В 1997 р. його компанії, пов'язані з цим виробництвом, мали замовлення на продукцію до 2005 р. Країна займає друге місце у світі після США по виробництву пересувних бурових установок для розробки покладів на морському дні. Сінгапур перебуває на третьому місці у світі після Х'юстона і Роттердама за переробкою нафти (близько 20 млн. т на рік). Високорозвинена військова промисловість поставляє на експорт стрілецьку зброю, швидкісні патрульні морські катери, радіоапаратуру, боєприпаси.
Сінгапур є важливим фінансовим центром. Щоденний оборот його валютної біржі сягає до 160 млрд. дол., хоча ця сфера постраждала під час кризи 1997-1998 pp. В економіку вкладено 10 млрд. дол., а основними інвесторами є Великобританія, США, Японія. Через дефіцит землі власне сільське господарство в країні практично відсутнє. Понад 90% продуктів харчування імпортується. Вся питна вода надходить водопроводом з Малайзії. Розвивається виробництво на експорт орхідей, оголошених національною квіткою Сінгапура. В 1995 р. за їх продаж місцеві компанії одержали 60 млн. дол.
Великі кошти вкладені в туристичний бізнес. Туризм дає 25% ВНП. Щороку країну відвідують до 7 млн. туристів, які приносять прибуток в 7 млрд. дол. Створені такі екзотичні заповідники, як Крокодиларіум, природний резерват Букит Тімах,
де збережений куточок первісних дощових лісів, найбільший океанаріум Азії «Підводний світ», Водний парк, Парк орхідей, Парк метеликів, Музей риб тощо. Тут можна також відвідати селище перших поселенців, форт Сілозо, Музей флоту, Музей ВПС, Меморіал Другої світової війни, який включає фрагмент японського концтабору для британських військовополонених. Щорічно проводиться продуктовий фестиваль. Між собою змагаються представники китайської, південноіндійської, малайської, корейської, японської, європейської, американської кухні.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить