Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... «Некапіталістичний розвиток» Монголії

«Некапіталістичний розвиток» Монголії
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

«Некапіталістичний розвиток» Монголії

Монголія розвивалась у тісному союзі з Радянською Росією, а потім з СРСР, взявши за зразок радянську модель суспільно-політичного і економічного розвитку. Радянське керівництво висунуло концепцію переходу відсталої феодальної Монголії до соціалізму, проминувши капіталізм. На практичне втілення цього теоретичного постулату виділялися значні кошти. Згідно з розробленою схемою Монголія мала спочатку пройти підготовчий період, в ході якого створити певні передумови переходу до будівництва соціалізму за радянською схемою в сталінському варіанті. Одразу будувати «основи соціалізму» заважали надзвичайно низький рівень виробництва і культури населення, стійкість докапіталістичних форм господарства, складна політична обстановка, вплив релігії, суперництво великих держав у регіоні.
В перші роки після революції ліквідовувалось кріпосне право, відмінялись особливі права і привілеї феодалів, вводилась рівність всіх соціальних груп перед законом. Була проведена націоналізація землі. Вводився подоходний податок на монастирські господарства. Стара адміністрація на місцях замінялась демократичними органами влади - народними хуралами. Позбавлялись власності іноземні компанії. III з'їзд МНП (1924) записав у своїй резолюції: «Монголія не повинна повторювати шлях, пройдений іншими народами світу, який є шляхом тяжкого капіталістичного рабства, а повинна розвиватися в дусі справжнього народного ладу відповідно до сучасного міжнародного розвитку». В листопаді 1924 р. відбувся І Великий народний хурал, який прийняв першу в історії Монголії конституцію. Країна проголошувалась народною республікою, в якій влада належить трудящим.
На противагу концепції некапіталістичного розвитку в 1926-1928 pp. група діячів МНРП висунула теорію «капіталістичного дозрівання» відсталих країн, відповідно до якої необхідно було створювати і всіляко підтримувати національне приватне підприємництво, розвивати товарність сільського господарства на приватній основі, яке мало виробляти сировину на ринок, заохочувати іноземні капіталовкладення. В суспільній сфері проводилась ідея єдності нації на противагу ідеї класового антагонізму, «єдиного монгольського кореня», що зміцнить країну. VII з'їзд МНРП (1928) визнав теорію «капіталістичного дозрівання» контрреволюційною, її прихильники зазнали переслідувань.
В результаті механічного запозичення радянського досвіду монгольське керівництво в кінці 20-х - на початку 30-х років спробувало провести колективізацію сільського господарства. Одночасно велась безпрецедентна «джасова компанія», спрямована проти ламаїстського духівництва. Закривались монастирі, звідки виганялись лами. Богослужіння заборонялись. Релігійні почуття віруючих не брались до уваги. В 1932 р. в Монголії розпочалось повстання проти режиму МНРП. III надзвичайний пленум МНРП оголосив колективізацію «лівацьким перекрученням», прийняв рішення про розпуск сільськогосподарських кооперативів і врегулювання господарських відносин з ламаїстською церквою.
Як і в Радянському Союзі, в Монголії тривав пошук «ворогів народу», які нібито заважали некапіталістичному розвитку і несли відповідальність за всі труднощі в житті країни. Й.В. Сталін неодноразово зустрічався з монгольськими прем'єр-міністрами 30-х років П. Генденом, А. Амаром, X. Чайбалсаном. Під час цих зустрічей постійно піднімалось питання про роль лам і монастирів у Монголії. Й.В. Сталін був упевнений у контрреволюційності релігійних діячів, вимагав ліквідувати ламство, а стосовно віруючих проводити «надзвичайно тверду» політику. Коли прем'єр П. Генден у 1934 р. необережно сказав, що лами мають більший вплив на суспільство, ніж партія і уряд, а після п'ятої зустрічі з Й.В. Сталіним усе ще не міг уявити, як знищити понад 100 тис. лам, він сам був репресований. Місцеві спец-служби, щоб задовольнити радянських кураторів і мати солідні показники по виявленню «ворогів народу», нерідко пред'являли заарештованим безглузді, навіть фантастичні обвинувачення. Так, одному з них ставилось у вину те, що він на коні доскакав до Японії, отримав цінні вказівки і таким же чином повернувся. Інший нібито на аероплані долетів до вершини якоїсь сопки, де зустрівся з гітлерівськими агентами і одержав завдання. В 1938-1939 pp. у Монголії були закриті всі монастирі й ліквідоване ламство як соціальна група.
Радянська сторона контролювала й господарські процеси в Монголії. В 1923 р. між СРСР і Монголією була укладена торгова угода. Виникали монгольсько-радянські акціонерні торгово-заготівельні і транспортні організації. Радянська сторона надавала пільгові кредити, сприяла організації Монгольського торгово-промислового банку і створенню національної валюти. МНР поставляла в Радянський Союз вовну, шкірсировину і живу худобу, а ввозила звідти бавовняні тканини, борошно, цукор, чай, тютюн, нафтопродукти. При технічному сприянні СРСР будувались всі промислові об'єкти Монголії. В 1931 р. почалося зведення першого великого промислового підприємства - промкомбінату в Улан-Баторі, який складався з шкіряного заводу, фабрики первинної обробки вовни, суконної фабрики, кожушно-шубної фабрики.
Радянський Союз зробив значний внесок у підготовку монгольських національних кадрів. Молодь навчалась у Москві, Ленінграді, Іркутську, Улан-Уде, Кяхті. В 1930 р. в Улан-Уде був створений монголробітфак - навчальний заклад з підготовки до навчання в технікумах і вузах СРСР.
Зовнішня політика Монголії визначалась ситуацією в регіоні. В 1931 р. Японія окупувала Маньчжурію і створила вогнище напруженості біля кордонів СРСР і МНР. У травні 1939 р. японські війська вторглись на територію МНР в районі р. Халхін-Гол. Радянські збройні сили разом із частинами Монгольської народно-революційної армії розгромили японських мілітаристів і звільнили територію країни.
В 1940 р. X з'їзд МНРП (березень) і VIII Великий народний хурал (червень) констатували закінчення демократичного етапу монгольської революції і наявність передумов для переходу до будівництва основ соціалізму.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить