Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Проблеми акціонерного капіталу в праці Р. Гільфердінга

Проблеми акціонерного капіталу в праці Р. Гільфердінга
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Проблеми акціонерного капіталу в праці Р. Гільфердінга

Рудольф Гілъфердінг у праці "Фінансовий капітал" присвятив цілий розділ акціонерним товариствам та акціонерному капіталу зокрема. На думку вченого, політична економія шукала відмінності приватного підприємства та акціонерного товариства в їхніх організаційних формах. Вона вказувала на переваги та недоліки кожного з них, спираючись при цьому на суб'єктивні та об'єктивні моменти. Суб'єктивними моментами автор вважає ступінь зацікавленості керівників товариства у результативності його діяльності, бажання завоювати контроль над товариством тощо. До об'єктивних моментів, на думку Р. Гільфердінга, належать "легкість залучення капіталу, більша чи менша можливість нагромадження"5. Проте політична економія не приділяла належної уваги докорінним відмінностям між цими організаційними формами, без розуміння яких неможливо зро-м іти їх природу та те, чому акціонерне товариство виграє порівняно з приватним підприємством.
На думку вченого, акціонерні товариства надали змогу капіталу змінити свою найвизначнішу функцію, чого ніколи б не сталося за умов приватного підприємства, а саме відбулося "звільнення промислового капіталу від функції промислового підприємця". Капітал, який стає власністю акціонерного товариства, набуває для підприємця характеру грошового капіталу, тобто він (підприємець) не має до нього прямого відношення, не бере участі у процесі виробництва, а лише надає певну частку грошового капіталу для функціонування акціонерного товариства, а потім отримує його назад з відсотками. Всі функції підприємців зводяться до виконання сукупності юридичних операцій. Автор також розглядає функції акціонерів та процес отримання прибутку з акцій. У цьому питанні його погляди збігаються з поглядами інших вчених, які займалися питаннями акціонерного капіталу. Проте Р. Гільфердінг ще й зіставляє позичковий та акціонерний капітал. Останній не повертається у грошовій формі до свого власника, а також не передбачає, на відміну від першого, визначених обсягів прибутку. їх розмір залежить від успішності ведення справ акціонерного товариства. Однак у своїй праці вчений говорить про те, що прибуток на акціонерний капітал не є абсолютно невизначеним. Акціонери, вкладаючи свій капітал, розраховують на певну вигоду, проте, звичайно, її розмір не залежить від конкретних вимог вкладника. Рівень відсотка на акціонерний капітал залежить від пропозиції грошового капіталу, до якого і звертаються засновники товариств. Порівнюючи ж прибуток, який приносить позичковий капітал та акціонерний капітал, можна сказати, що на відмінність рівнів прибутку також впливає різна пропозиція капіталів. Рівень пропозиції акціонерного капіталу щодо позичкового, відповідно, визначає і курс цінних паперів. Отже, розмір прибутку на акціонерний капітал залежить від промислового прибутку, а останній визначається середньою нормою прибутку.
Також Р. Гільфердінг стверджує, що акціонер — це грошовий капіталіст, якому, на відміну від промислового капіталіста, необхідно мати такий обсяг капіталу, який дав би йому змогу ефективно функціонувати в певній галузі. Для акціонера це не обов'язково, достатнім буде і невеликий капітал. Цей капіталу функціонує лише в одному підприємстві й міцно з ним переплітається. Для промислового капіталіста є єдина можливість вилучити свій капітал — продати своє підприємство. Акціонер, безперечно, не має такої змоги, він користується своїм капіталом лише шляхом отримання відсотка на нього. Він не може отримати свій внесок у грошовій формі, тому що його капітал закріплюється у товаристві і йде на купівлю сировини, обладнання, на оплату зарплати працівникам тощо. Віднині акціонер не має на.; нього права (акціонерний капітал є власністю акціонерного товариства), проте він має право на отримання прибутку. Автор, і однак, підкреслює, що за бажанням акціонер все ж може отримати свій капітал у грошовій формі, продавши свої акції. Ця операція здійснюється на фондовому ринку, саме завдяки йому і стали можливими швидка реалізація акцій та перетворення їх у грошовий капітал.
Р. Гільфердінг стверджував, що грошовий капітал, який прагнуть вкласти в акціонерне товариство, також існує у конкурентному середовищі, де спостерігається боротьба капіталів за право бути вкладеними в акції, як і серед позичкових капіталів за можливість бути наданими під відсотки. Ця конкуренція наближає ціну акцій до ціни вкладів, а промисловий прибуток від господарської діяльності перетворює на відсоток. Вчений стверджує, що перетворення промислового прибутку на відсоток на I капітал — це процес, який почав розвиватися з появою акціонерної системи. У своїй праці він також передбачає, що до дивідендів буде входити не лише відсоток, а й підприємницький прибуток, а ще автор пише про тогочасну нерозвиненість акціонерних товариств та незначну поширеність торгівлі акціями.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить