Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організація робочих місць

Організація робочих місць
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організація робочих місць

Ефективність трудового процесу залежить насамперед від організації робочих місць.
Під робочим місцем розуміється виробничий простір (площа) з розміщеним на ньому устаткуванням та інвентарем, які необхідні для ефективного виконання одним або групою робітників (бригадою, ланкою тощо) виробничого завдання чи окремої виробничої операції.
Робоче місце є первісною ланкою виробничої структури дільниці, цеху, підрозділу, підприємства. Організація робочо-го місця – це комплекс заходів, спрямованих на те, щоб ство-рити на робочому місці всі необхідні умови для високопроду-ктивної змістовної праці, та на охорону здоров’я працівника. Вона передбачає вибір раціональної спеціалізації робочого місця і його оснащення устаткуванням, обладнанням, інстру-ментом та інвентарем; створення комфортних умов праці; ра-ціональне планування (розміщення всього, що необхідне для виконання трудового і виробничого процесу); безперебійне обслуговування робочого місця за всіма функціями.
Конкретний зміст робіт із раціональної організації ро-бочого місця залежить від багатьох факторів: виду праці (ро-зумова чи фізична; важка чи легка; різноманітна чи моно-тонна); умов праці (комфортні чи несприятливі); типу виро-бництва і т.д.
Організація та обслуговування робочих місць значною мірою залежать від типу виробництва. В одиничному і дріб-носерійному виробництвах на робочому місці виконується велика кількість різноманітних операцій; робочі місця облаш-товані універсальним устаткуванням, різним технологічним обладнанням та інвентарем. У серійному виробництві перева-жають робочі місця, на яких виконується обмежена кількість операцій. Такі робочі місця обладнані спеціалізованим устат-куванням, облаштуванням та інструментом. Для масового ви-робництва характерне закріплення за робочим місцем однієї (рідко двох) технологічної операції, що дозволяє обладнати його спеціальним устаткуванням та інструментом.
Залежно від характеру робочі місця можуть бути стаціо-нарними або пересувними. Стаціонарні робочі місця не мі-няють свого розміщення у просторі й часі, а нестаціонарні, або пересувні, можуть переміщуватися по площі, у просторі й часі (наприклад, на складальному конвеєрі автозаводу). За професійною ознакою працівників розрізняють робочі місця для основних робітників (верстатник, оператор, радіомонтаж-ник, ливарник та ін.); допоміжних (наладник, комірник тощо); інженерно-технічних працівників і службовців.
За механоозброєністю розрізняють робочі місця для ви-конання ручних, механізованих, автоматизованих та автома-тичних робіт. У процесі організації робочих місць із перева-гою ручних операцій і прийомів в операціях визначається мо-жливість механізації робіт. При цьому особливу увагу зверта-ють на проектування і втілення раціональних методів праці. На механізованих робочих місцях зусилля спрямовуються на узго-дження роботи людини й машини, забезпечення синхронності трудового та технологічного процесів, зручність і безпеку ро-боти.
На автоматизованих робочих місцях весь технологічний процес виконується без безпосередньої участі працівника, за яким зберігаються тільки функції обслуговування (контроль, регулювання, ремонт, подача і вивезення деталей). Поява про-мислових роботів дозволяє створювати автоматичні робочі мі-сця, де всі операції та роботи виконують машини за спеціаль-но розробленими програмами. Це дозволяє утворювати робо-тизовані робочі місця (РРМ).
Під спеціалізацією робочого місця розуміється визна-чення його раціонального виробничого профілю, який фор-мується шляхом закріплення схожих деталеоперацій, згрупо-ваних за ознаками конструктивно-технологічної подібності, точності обробки тощо. Основою спеціалізації робочих місць є проведення робіт з уніфікації виробів та їх конструктивних елементів, а також типізація технологічних процесів.
Облаштованість робочих місць визначається їх виробни-чим профілем, спеціалізацією, ступенем механізації та авто-матизації технологічних процесів.
Головною вимогою при виборі основного технологічного устаткування є забезпечення на робочому місці потрібної про-дуктивності праці за умови виконання заданих параметрів тех-нологічних процесів. Устаткування має відповідати вимогам ергономіки та естетики, а робітникам мають бути забезпечені комфортні й безпечні умови праці. Для цього необхідно вті-лювати автоматизовані й комп’ютеризовані технологічні про-цеси та поточні лінії.
Допоміжне обладнання робочого місця має бути зруч-ним і безпечним в експлуатації, відповідати антропометрич-ним характеристикам робітників, бути оформленим згідно з вимогами виробничої естетики.
Створення єдиного комплексу роботизованих робочих місць, поєднаних з автоматизованою (за допомогою комп’ютерів) системою виробничого обслуговування робо-чих місць, яка має можливість швидко адаптуватися до зміни номенклатури та асортименту виробів (продукції) за найбільш ефективних форм організації праці і технології виготовлення, утворює гнучкі виробничі системи (ГВС), виробничі модулі, гнучкі лінії, дільниці.
Одним із головних питань організації робочих місць є їх раціональне планування. Під плануванням робочого місця ро-зуміють ефективне просторове розміщення всіх матеріальних елементів виробництва на робочому місці (устаткування, технологічного й організаційного оснащення, інвентаря й ін.), що забезпечує економне використання виробничих площ, ви-сокопродуктивну та безпечну працю робітника. Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочого місця.
Зовнішнє планування є раціональним розміщенням на робочому місці основного та допоміжного устаткування, оснащення, інвентаря й організаційного обладнання. Воно враховує робочий та допоміжний простір (зону). Робоча зона – частина тривимірного простору, яка обмежена досяжністю рук працівника в горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту корпуса (тіла) на 180° та переміщення на один-два кроки. У цій зоні розміщуються знаряддя й предмети праці, які постійно використовуються в роботі.
Раціональне внутрішнє планування робочого місця передбачає найбільш ефективне розміщення технологічного оснащення та інструменту в інструментальній шафі, раціональне розміщення заготовок і деталей на робочому місці.
Для виконання виробничих завдань кожне робоче місце має забезпечуватися різними видами обслуговування: поста-чанням матеріалів, ресурсів, заготовок, проведенням ремонт-них і регулювальних робіт для устаткування тощо. Сукупність різних видів обслуговування становить систему обслуговування робочих місць, дільниць, цехів.
Під системою обслуговування розуміють регламентацію обсягу, термінів і методів виконання допоміжних робіт із за-безпечення робочих місць усім необхідним.
Система обслуговування основних робочих місць (на-приклад, багатоверстатних) передбачає:
•    раціональний розподіл і кооперацію праці між основ-ними і допоміжними робітниками, максимально зві-льняючи першого від допоміжних робіт, щоб він ви-конував тільки основні функції;
•    планування процесу обслуговування (шляхом узго-дження календарних графіків обслуговування з систе-мою оперативного планування та діяльністю основних робочих);
•    запобіжний характер обслуговування (виконання пла-ново-попереджувального ремонту, завчасної підготов-ки виробництва, у тому числі постачання до робочого місця попередньо укомплектованих матеріалів, загото-вок тощо);
•    організація комплексного обслуговування робочих місць шляхом паралельного виконання різними служ-бами всіх функцій обслуговування (підготовчої, ін-струментальної, транспортної та ін.);
•    підвищенням якості й надійності ремонту устаткуван-ня;
•    постійний і надійний зв’язок робочих місць основно-го виробництва з обслуговуючим персоналом;
•    забезпечення економічності обслуговування;
•    посилення відповідальності за вчасне і якісне вико-нання функції обслуговування допоміжним персона-лом.
Обслуговування робочих місць може здійснюватися:
•    за заздалегідь розробленим стандарт-планом (примусо-ва система) — рекомендується для стабільного вироб-ничого процесу в умовах масового та серійного вироб-ництв;
•    як планово-попереджувальне обслуговування відповід-но до календарних планів-графіків (при незначних об-сягах і неритмічному виготовленні продукції в умовах серійного виробництва);
•    як поточне обслуговування за викликами з робочих місць (при дрібних обсягах і нерегулярному випуску продукції в умовах одиничного та дрібносерійного ви-робництв із збереженням планово-попереджувального ремонту).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить