Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Моделі запасів незалежного попиту

Моделі запасів незалежного попиту
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Моделі запасів незалежного попиту

Існують такі моделі запасів незалежного попиту:
1) модель економічного замовлення (модель з фіксованим об-сягом, Q-модель). Принцип її дії ґрунтується на визначенні конкретного моменту часу, коли потрібно розміщувати замо-влення, що відповідає певному рівню запасу (точці замовлен-ня).
Рівень запасу визначається як залишок матеріалів перед минулою поставкою з урахуванням кількості одержаних ма-теріалів і виключенням витраченої кількості (рис. 2.3).
Основним економічним критерієм у даній системі є за-гальні витрати на створення запасів, які описуються рівнян-ням

TC = DC + (D/Q) ∙ S + (Q/2) ∙ H,            (2.3)

де TC – сумарні річні витрати;
D – річна потреба в матеріалі;
C – ціна одиниці матеріалу, що купується;
Q – кількість матеріалу, яку необхідно замовити.

Ця модель проста в застосуванні, але вимагає дотриму-вання багатьох умов:
•    попит відомий і є постійним, про це свідчить постій-ний рівень запасу у кількості Q штук для кожного з трьох замовлень, зображених на рис. 2.5;
•    поточний час, час між розміщенням замовлення і отриманням замовлення відомі і є постійними, про що свідчать однакові відрізки часу на горизонтальній осі рисунка 2.6;
•    отримання замовлення негайне, тобто в одній партії і в один і той самий час;
•    змінними є тільки витрати на переналагодження і збе-рігання.


Рисунок 2.5 – Зміна розміру запасу (Q) у часі в моделі еконо-мічного замовлення

Точка повторного замовлення (R) визначається як:

R = dcp ∙  L,                        (2.5)

де dcp – середня денна потреба в матеріалі (постійно);
L – час виконання замовлення (постійно);

2) модель виробничого замовлення. Розраховується в разі од-ночасного виготовлення виробів, що входять у запас, і вико-ристання цього запасу.
Приклад. При виконанні замовлення на алюмінієві ві-конні рами одна частина замовлення ще знаходиться на стадії виготовлення алюмінієвих заготівок, а інша – у процесі їх рі-зання і монтажу, хоча все замовлення на них ще не виконане.
Існує формула для розрахунку кількості матеріалів за умов використання моделі виробничого замовлення:


де p – норма виробництва, що являє собою денну (тижневу) виробничу потужність процесу виготовлення данної продук-ції;
d – норма споживання, що являє собою незмінну денну (тижневу) потребу в готовій продукції.
Графічно модель виробничого замовлення має наступ-ний вигляд (рис. 2.6)


Особливістю моделі виробничого замовлення є те, що запаси поповнюються протягом певного періоду часу, вироби створюються й продаються одночасно. Тому в цій моделі не-обхідно враховувати денну продуктивність і швидкість ден-ної витрати запасів;
3) модель замовлення з резервним запасом. ЇЇ відмінність від попередніх моделей полягає в тому, що існують додаткові найменування, які складають страховий запас і можуть бути затребувані в разі аварійних ситуацій або зміни попиту.
Резервний запас визначається як величина запасу, пос-тійно підтримувана додатково до очікуваної потреби.
Існує два підходи до визначення резервного запасу:
•    імовірнісний;
•    той, що ґрунтується на понятті «рівень обслуговуван-ня».
Розглянемо їх. При ймовірнісному підході розглядається лише ймовірність вичерпання запасу, а не кількості виробів, яких не вистачить. Наприклад, можна встановити такий рі-вень резервного запасу, щоб імовірність того, що потреба пе-ревищить 300 виробів, була не вищою ніж 5%.
Рівень обслуговування, Р, означає необхідну кількість виробів, яку можна реально одержати з наявного запасу. На-приклад, річна потреба у виробі «А» – 1000 штук. 95% рівень обслуговування означає що 950 штук можна одержати негай-но із запасу, а 50 штук не вистачить. Дана концепція ґрунту-ється на статистичній характеристиці Е(z), де Е(z) – очікува-ний дефіцит виробів, який розраховується за формулою:

де di – денна потреба (норма споживання), dср – середня денна потреба,
n – кількість днів;

Таблиця 2.2 – Залежність очікуваної величини дефіциту виро-бів запасів від стандартного відхилення (значення наведені до стандартного відхилення попиту, який дорівнює 1)
E(z)    z    E(z)    z    E(z)    z    E(z)    z
1    2    3    4    5    6    7    8
4,500    -4,50    2,205    -2,20    0,399    0,00    0,004    2,30
4,400    -4,40    2,106    -2,10    0,351    0,10    0,003    2,40
4,300    -4,30    2,008    -2,00    0,307    0,20    0,001    2,50
4,200    -4,20    1,911    -1,90    0,267    0,30    0,001    2,60
4,100    -4,10    1,814    -1,80    0,230    0,40    0,001    2,70
4,000    -4,00    1,718    -1,70    0,198    0,50    0,001    2,80
3,900    -3,90    1,623    -1,60    0,169    0,60    0,000    2,90
3,800    -3,80    1,529    -1,50    0,143    0,70    0,000    3,00
3,700    -3,70    1,437    -1,40    0,120    0,80    0,000    3,10
3,600    -3,60    1,346    -1,30    0,100    0,90    0,000    3,20
3,500    -3,50    1,256    -1,20    0,083    1,00    0,000    3,30
3,400    -3,40    1,169    -1,10    0,069    1,10    0,000    3,40
3,300    -3,30    1,083    -1,00    0,056    1,20    0,000    3,50
Продовження таблиці 2.2
1    2    3    4    5    6    7    8
3,200    -3,20    1,000    -0,90    0,046    1,30    0,000    3,60
3,100    -3,10    0,920    -0,80    0,037    1,40    0,000    3,70
3,000    -3,00    0,843    -0,70    0,029    1,50    0,000    3,80
2,901    -2,90    0,769    -0,60    0,023    1,60    0,000    3,90
2,801    -2,80    0,698    -0,50    0,018    1,70    0,000    4,00
2,701    -2,70    0,630    -0,40    0,014    1,80    0,000    4,10
2,601    -2,60    0,567    -0,30    0,011    1,90    0,000    4,20
2,502    -2,50    0,507    -0,20    0,008    2,00    0,000    4,30
2,403    -2,40    0,451    -0,10    0,006    2,10    0,000    4,40
2,303    -2,30    0,399    0,00    0,005    2,20    0,000    4,50

4) модель з дисконтованою кількістю. Кількісний дисконт – це зменшення ціни одиниці продукції за умови купівлі това-рів у значних обсягах. Особливістю моделі з дисконтованою кількістю запасів є те, що в разі збільшення дисконтної кіль-кості витрати на продукт зменшуються, але, у свою чергу, збільшуються витрати на зберігання, оскільки збільшується обсяг замовлень. Отже, оптимальний варіант – це коли зна-чення дисконту розглядається між зменшенням вартості про-дукту і збільшенням витрат на зберігання.
Існує два види моделей з дисконтованою кількістю: мо-дель зі змінною (ступінчастою ціною) і одноперіодна модель.
Модель зі змінною ціною враховує залежність відпускної ціни виробу від обсягу замовлення, яка при цьому є не пря-мопропорційною, а ступінчастою.
Щоб визначити обсяг замовлення виробів певного типу, потрібно розрахувати економічний розмір замовлення для кожної ціни. Оптимальний обсяг замовлення визначають за найменшими загальними витратами на зберігання запасів, за яких відбувається стрибок цін. Для цього складається табли-ця, в якій для всіх можливих значень обсягу замовлення (Q) розраховують усі елементи витрат на створення запасу і зна-ходять загальні витрати на створення запасів.
Одноперіодні моделі пов’язані з розміщенням замовлень для покриття потреби лише протягом одного періоду (циклу). Наприклад, скільки газет повинен замовляти вуличний кіоск щодня?
Одноперіодні моделі використовують аналіз граничних показників, згідно з яким оптимальна величина запасу відпо-відає оптимальному значенню, за яким вигоди, що отриму-ються від доставки на склад чергового виробу, виявляються більшими порівняно з можливими втратами через відсутність цього виробу.
Застосування аналізу граничних показників припустиме в тому випадку, коли відома ймовірність тих або інших подій. Тобто порівнюються очікуваний прибуток і очікувані втрати. Математично взаємозв’язок «граничний прибуток – граничні витрати» має такий вигляд
Р (МР)  (1 – Р) МL,                   

де Р – імовірність того, що виріб буде проданий;
(1 – Р) – імовірність того, що виріб не буде проданий (оскі-льки одна з цих подій обов’язково відбудеться);
МР – прибуток від продажу n-ого виробу;
МL – втрати, якщо n-ий виріб залишиться непроданим.
Розв’язуючи цю нерівність щодо Р, одержимо

Це означає, що нам потрібно продовжувати збільшувати обсяг запасу до тих пір, поки ймовірність продажу останнього доданого виробу не виявиться більшою або дорівнюватися відношенню втрат до граничного прибутку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить