Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні питання стратегічного управління

Основні питання стратегічного управління
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Основні питання стратегічного управління

Стратегічне управління вирішує такі основні питання:
•    оптимізація виробничої програми;
•    управління витратами (контролінг і госпрозрахунок);
•    управління продуктивністю;
•    оновлювання фірми з погляду продуктової стратегії;
•    розміщення виробничих об’єктів.
В основі всіх цих питань покладено співвідношення ви-трат і результатів. Розглянемо докладніше ці питання.
Оптимізація виробничої програми в операційному ме-неджменті полягає в визначенні типу переробної підсистеми та розробленні такого алгоритму використання виробничих ресурсів підприємства, за якого співвідношення між вироб-ничою програмою та витратами на її реалізацію буде най-більш ефективним.
З урахуванням того, що тип переробної підсистеми зу-мовлений типом виробництва на підприємстві (масове, серій-не, одиничне виробництво), визначають такі шляхи оптиміза-ції виробничої програми:
1 Якщо виробництво належить до проектного типу (ін-дивідуальне замовлення), то виробнича програма на певний період просто не планується і трудовий процес залежить від поточного портфеля замовлень. Недоліком такого типу є складність в оцінюванні ступеня використання наявної поту-жності (можливостей) операційної системи.
2 Якщо виробництво належить до серійного типу, фор-мують замовлення на партію і запускають технологічну лінію (при цьому виробничу програму розробляють не завжди, хоча потужність вже відома). Існує ймовірність комбінації зовніш-нього індивідуального і внутрішнього серійного виробничого замовлення (наприклад, дорогі престижні марки автомобілів виробляються за індивідуальним замовленням, а деталі – се-рійно), а також комбінації зовнішнього серійного (партіонно-го) замовлення, що не перекриває потужність підприємства з надмірним виробництвом на склад.
3 Якщо виробництво належить до безперервного (масо-вого) типу (металургія, гірничодобувні підприємства, хімічні комбінати), то обов’язкове повне завантаження виробничих потужностей, які в деяких випадках можуть варіювати вна-слідок зміни швидкості основного технологічного процесу. У такому разі робота на склад неминуча.
Таке питання стратегічного управління як управління витратами повністю спирається на елементи контролінгу та госпрозрахунку. Необхідною умовою для вирішення цього питання є визначення різниці між результатами господарської діяльності і витратами, що обумовили цю діяльність. Саме в визначенні управлінських дій, що спрямовані на мінімізацію цих витрат і полягає сутність розроблення операційної стра-тегії, спрямованої на ефективне використання ресурсів опе-раційної системи.
Ступінь ефективності використання ресурсів операцій-ної системи зумовлений таким питанням стратегічного управління, як управління продуктивністю, про що вже йшла мова у пункті 5.1.
Оновлювання фірми з погляду продуктової стратегії полягає в дослідженні конкурентного середовища та визна-ченні попиту, який впливає на формування обсягів виробниц-тва організації. Досить вагомим для нього є визначення пока-зника вираженої компетентності та критеріїв конкурентосп-роможності.
Розроблення питання, пов’язаного з розміщенням виро-бничих об’єктів, полягає у визначенні таких критеріїв:
1 Близькість до споживачів (близьке розміщення вироб-ництва і споживання гарантує, що інтереси споживачів бу-дуть ураховані швидше при створенні нових видів товарів. Основою для ухвалення рішення з цього приводу слугують дані про характер населення).
2 Діловий клімат. Дослідження ділового клімату полягає у визначенні: компаній, що працюють у тій самій галузі; ви-значенні масштабів підприємницької діяльності в окремому сегменті ринку; наявності належного законодавства у сфері бізнесу; підтримки підприємницької діяльності місцевими органами управління, а також можливості надання субсидій та податкових пільг.
3    Загальні витрати, що складаються з:
•    регіональних витрат:
-    вартість землі;
-    вартість споруд;
-    оплата робочої сили;
-    податки;
-    енергетичні витрати;
•    внутрішніх і зовнішніх витрат розподілу;
•    прихованих витрат, що важко піддаються обліку через:
-    надмірне переміщення матеріальних ресурсів між посередниками до кінцевого споживача;
-    ослаблену відповідну реакцію споживача внаслідок віддаленого місцезнаходження ринку споживання.
Критерієм дослідження загальних витрат є їх мініміза-ція.
4   Інфраструктура, яка передбачає:
•    розгалужену транспортну систему;
•    потребу в електроенергії;
•    телекомунікації.
5 Якість професійної підготовки робочої сили, що озна-чає:
•    освітній і професійний рівень місцевих працівників;
•    готовність і способи до навчання.
6 Постачальники (наявність їх високопрофесійної і кон-курентноздатної мережі).
7 Місцезнаходження інших об’єктів компанії, яке впли-ває на асортимент і обсяг продукції, що виробляється цим об’єктом.
8 Зони вільної торгівлі (це закриті регіони, що перебу-вають під наглядом митної служби і в яких товари іноземного виробництва продаються без звичних митних формальнос-тей).
9   Політичний ризик (для іноземних інвесторів).
10 Державні бар’єри (що не мають законодавчої сили на входження в галузь і розміщення об’єктів, але потребують урахування):
•    неюридичні;
•    культурні.
11  Торгові союзи, які:
•    надають перевагу новим ринкам з нижчими загальни-ми витратами;
•    дозволять конкурувати на нових ринках (приклад: ро-зміщення японської автомобільної промисловості в Європі до 1992 року).
12  Екологічні вимоги:
•    вплив на навколишнє середовище;
•    фінансові наслідки екодеструктивного впливу;
•    взаємовідносини з населенням.
13    Країна-споживач. Ураховується:
•    освітній рівень місцевого населення;
•    якість життя.
14 Конкурентоспроможні переваги полягають у перене-сенні основної бази виробництва в регіон, де заохочуються інновації:
•    визначається стратегія;
•    розробляється виріб і технологічний процес;
•    створюється критична маса виробництва.
Основними методами розміщення промислових підпри-ємств є:
•    макроаналіз – оцінювання альтернативних регіонів, субрегіонів і окремих населених пунктів;
•    мікроаналіз – оцінювання конкретних ділянок у вже вибраному населеному пункті.
Для макроаналізу використовують:
•    фактор-рейтингові системи, що базуються на визна-ченні шкали оцінок (у балах) основних чинників, що впливають на вибір місця роміщення;
•    лінійне програмування:
-    симплекс-метод;
-    транспортну задачу;
•    метод центру ваги (графічний метод), що базується на урахуванні:
-    розміщення вже існуючих об’єктів;
-    відстані між ними;
-    обсягів товарів, що транспортуються.
•    регресійну модель (відображення зв’язку між двома випадковими величинами x і y у вигляді залежності y = f(x) називають регресією y на x, і навпаки: у випадку x = f(y) кажуть про регресію x на y. Якщо лінії регресії є прямими, то регресію називають лінійною, в іншому випадку – нелінійною. Випадок прямої регресії є най-простішим, а тому найуживанішим в аналізі експери-ментальних даних);
•    евристичну модель (ґрунтується на поетапному аналізі витрат для вибраного місця розміщення сервісного пі-дприємства і підсумовуванні цих витрат за заданими критеріями);
На особливу увагу заслуговує метод центру ваги, який застосовується для визначення місця розміщення проміжних складів зберігання напівфабрикатів та центральних розподі-льних складів. Згідно з цим методом на координатну сітку  наносять місця розміщення вже існуючих об’єктів. Метою методу центру ваги є встановлення відстаней між міс-цями розміщення об’єктів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить