Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Методика формування професійної – мовленнєвої компетентності студентів-менеджерів

Методика формування професійної – мовленнєвої компетентності студентів-менеджерів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методика формування професійної – мовленнєвої компетентності студентів-менеджерів

В статті теоретично обґрунтовується моделі, принципи і програма поетапного професійно-мовленнєвої компетентності студентів майбутніх менеджерів, висвітлюється методи поетапної цієї програми реалізації у навчальному процесі вищих навчальних закладів.
В епоху глобальної інформаційної революції, гуманізація усіх сфер суспільного буття знамените декартівське "Cogito ergosoru"напевно слід перефразовувати як "Communico ergo sum" (Спілкуюсь, отже, існую). Цей вислів набуває особливого значення для фахівців, чия діяльність неможлива поза комунікацією, без співпраці і діалогу, без взаємосприйняття  та взаємодії з людьми.  За ствердженням відомого фахівця в галузі психології управління  професора Л.Е. Орбан-Лембрик, специфікацію  діяльності сучасного менеджера є те, що  її успіх визначається якістю процесу  спілкування , умінням керівника слухати й передавати інформацію, його здатністю зрозуміти співрозмовника. Йдеться, загалом, про широкий діапазон комунікативних знань, умінь і навичок, якими повинен бути наділений керівник і які є необхідною частиною його управлінської діяльності [1, с. 458]. Іншими словами, важливою запорукою ефективної праці менеджера є високий рівень професійно - мовленнєвої компетентності. Дослідження в галузі соціального управління підтверджують цю тезу, акцентуючи увагу на необхідності спеціальної підготовки управлінських кадрів до професійно – мовленнєвої  комунікації [1. c 458-505;2;3;4;5].
Так С.К.Хаджирадова пропонує удосконалювати професійно – мовленнєву компетентність майбутніх менеджерів  у вищих навчальних закладах забезпеченням взаємозв'язку фахової і професійно – комунікативної підготовки. [6]. Однак існуючі дотепер традиції у більшій мірі спрямовані на вирішення першого завдання – забезпечення випускника вищого навчального закладу теоретичними знаттями та практичними уміннями в конкретній професійній галузі, завдання ж спеціальної підготовки до професійного спілкування поки що не набуває пріоритетного значення. Приведемо зокрема деякі результати вивчення рівня готовності до професійно – мовленнєвого спілкування студентів - менеджерів економічного факультету Херсонського державного аграрного університету. Для отримання об'эктивних даних ( за умови репрезентативності вибірки) у процесі дослідження було використано комплекс методів: спостереження,  опитування, анкетування, з використанням методики "комунікативний мінімум менеджера"[7], методики експертної оцінки особистісно – мовленнєвих проявів людини [5,с 97-146] адаптованих нами до умов навчально – виховного процесу  у вищих навчальних закладах.
До уваги також приймалася самооцінка технік комунікації , яку здійснювали студенти – старшокурсники після завершення навчальних і виробничих практик. Узагальнення отриманих результатів дозволило дійти наступних висновків: 21,8% майбутніх менеджерів мають недостатній рівень готовності до професійно – мовленнєвої комунікації, 63,6% - середній рівень і лише 14,6% - достатній рівень. За власною оцінкою 25,3% п'ятикурсників констатували нестачу практичних умінь щодо техніки публічного виступу, 27,8% - підкреслили наявність труднощів діалогового спілкування ( переговори, співбесіда, пресконференція тощо); 21,9% стверджують, що не змогли б плідно використати метод переконання у дискусії, а 16,3% - використати техніку мовленнєвої регуляції в ситуації конфлікту. Таким чином, вище викладене викристалізувало актуальність проблеми удосконалення підготовки менеджерів до ефективної професійно – мовленнєвої комунікації  що визначило завдання наукового пошуку, яке полягало у розробці методики формування професійно – мовленнєвої компетентності (ПМК) студентів – менеджерів вищих навчальних закладів. Реалізацію поставленого завдання було здійснено за наступною логікою:
1.    визначення змісту і моделі формування мовленнєво – професійної компетентності;
2.    аналізу змісту гуманітарної, загальноекономічної та професійно – орієнтованої підготовки;
3.    метою виявлення психолого – дидактичних можливостей формування у процесі їх вивчення;
4.    моделювання програми "наскрізної" програми формування ПМК на всіх етапах навчального процесу підготовки студентів до практичної професійної діяльності;
5.    визначення працівників реалізації програми та адекватних їм дидактичних методів.
Вихідною точкою науково – методичного пошуку стало здійснення  аналізу теоретико – методологічних основ лінгвістичного (Ф. де Сойор), технократичного (Д. Белл, Дж. Гелбритой, Г. Макноен, К. Шеннон, У. Уївер, . Willamson та інші), психолінгвістичного (О. Леонтьєв, П. Анохін, М. Бернштейн, Дж. Грін та ін.) і соціолінгвістичного (В. Келер, К.Кофка, К. Левін, Л. Виготський та ін.) підходів визначення сутності поняття "професійно – мовленнєва комунікація" як складну систему суб'єкт – суб'єктних відносин, існування яких обумовлено соціопсихолінгвістичними закономірностями, що ґрунтуються на багатоканальній комунікативний мережі, з урахуванням специфіки професійної діяльності, спрямовані на обслуговування соціальних угрупувань.
Ураховуючи, що професійно – мовленнєва комунікація менеджера визначається як процес інформаційного обліку (діалогу) між суб'єктами спілкування за допомогою вербальних та невербальних знакових  систем через такі види комунікативної діяльності  як говоріння, слухання, читання та письмо, було розроблено модель формування професійно – мовленнєвої компетентності сучасного менеджера (схема)
Практичний досвід підготовки студентів – менеджерів ХДАУ професійної – мовленнєвої комунікації дозволив сформувати основні дидактичні принципи ефективної реалізації запропонованої моделі. оглядової статті не дозволяють дати поглиблену характеристику, тому обмежимось їх стислим окресленням:
- принцип системності визначає необхідність  формування професійно – мовленнєвої комунікації у певній послідовності, на всіх етапах навчально – пізнавальної діяльності студентів  і з залученням їх до професійно – мовленнєвої комунікації  на лекційних, практичних заняттях та в процесі самостійної роботи;
- принцип інтеграції дидактичних зусиль викладачів на оптимальне використання психолого – дидактичних можливостей змісту дисциплін гуманітарної, загальноекономічної та професійно – орієнтованої спрямованості, для формування семантичної, комунікативної, діалогової, емоційно – експресивної компетентності у їх взаємозв'язку і взаємодоповненні. Викладачам цих дисциплін рекомендується також використовувати усі можливості  для розширення і знань професійної термінології, вільного оперування лексикою тощо;
- принцип індивідуального – диференційованого підходу повинен спрямувати викладачів на урахування в процесі навчання рівня підготовки студентів до професійно – мовленнєвого спілкування та вибір стимулів для його підвищення;
- принцип активізації студентів у процесі професійно – мовленнєвого спілкування може забезпечуватися використанням інтерактивних методів навчання (лат. inter – між, actio - дія), сутність яких полягає в необхідності активної взаємодії суб’єктів у процесі обміну інформацією.
На основі вищевикладених принципів була розроблена і упроваджена в навчальний процес підготовки менеджерів ---------- визначається формування мовленнєво-професійної компетентності студентів, кожен етап якої чітко окреслює метою, змістом, відповідними дидактичними методами.
Так, перший (інформаційно-лексичний)  етап основною метою має формування знань щодо основ професійно-мовленнєвої комунікації та розширення лексики професійної мови.  Викладачі української мови професійного спрямування психології та педагогіки , фахових дисциплін ("Основ менеджменту") спрямовують студентів на вивчення законів риторики, теорії спілкування і діяльності, засвоєння знань у галузі науково-теоретичних засад феномену "професійно-мовленнєва комунікація", засвоєння професійної мови менеджерів. У процесі лекційних та практичних занять, самостійної роботи студенти виконують пасивно- та активно-репродуктивні вправи, спрямовані на формування граматичної, синтаксичної та фонетичної обізнаності. Прикладом такої вправи може бути завдання, яке викладачі "Основ менеджменту" пропонують виконати студентам на практичному занятті за темою "Організації як об’єкти управління" [8,с 52]. У сучасному менеджменті зміст поняття "організація" розглядається як соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має ---- суспільно-корисну мету і ----чином координується. Запам’ятайте це визначення. Користуючись довідковою літературою самостійно сформулюйте інші визначення поняття "організація". Які ознаки характеризують сутність поняття "організація" у сучасному менеджменті. Аргументуйте свої думки посиланням на –джерела.
Другий етап (діяльнісно-комунікативний) орієнтований на відпрацювання функціонально –значущих для майбутніх менеджерів умінь і навичок відповідно до професійних вимог. на лекційних та практичних заняттях з використанням проблемного навчання, ігрових та діалогових технологій розглядаються питання конструювання змісту і алгоритму публічного виступу, діалогу, бесіди, переговорів, вивчаються стилі спілкування, психологія аудиторії, методи взаємодії оратора з аудиторією,  методи дискусії, полеміки тощо. На цьому етапі позитивні результати у формуванні професійно-мовленнєвої комунікації дає метод "дискусія у колі", яка проводиться чітко окресленими правилами на основі принципу "бінарності". Організуючі таку дискусію викладач не тільки реалізує дидактичну мету (наприклад, поглиблення знань за певною темою ), але й вчить студентів-менеджерів методично правильно організовувати взаємо-діло з майбутньою аудиторією, підлеглими, учасниками наради, семінару тощо.
Для полегшення розуміння студентами психології аудиторії, зорієнтованої на дискусію, бажано познайомити їх з "Картою дискусії" на якій вказати:
а) типові помилки при організації дискусії (нечітко сформульовані запитання, перехід з обговорення проблеми на обговорення особистостей – учасників дискусії, затягування часу, надмірна активність одних та пасивність інших учасників тощо);
б) зони найбільшої напруги – питання та ситуації, які мають викликати конфлікт; 
в) "пастки в дискусії" наприклад, велика кількість цифр 
г) можливі методичні недоліки: дефіцит інформації дискусії, невдала вибрана наочність, невизначеність змісту, тощо.
Третій етап (експресивно – креативний) повинен забезпечити підготовку студентів за відповідними освітньо – професійними рівнями з урахуванням фахових та особистих інтересів студентів. На цьому етапі за допомогою інтерактивних методів навчання (SYNANON – метод, метод "635", метод кейс – стаді) студенти ----- до творчого вирішення проблем у сфері професійної діяльності та формування індивідуального --------нового іміджу. Так наприклад використанні методу SYNANON викладач мав за мету не тільки надання знання з конкретної теми, але й організувавши опитування студента, так званому "гарячому стільці" з використанням "паво керуючих" за питань зорієнтує його на формування уміння саморегуляції емоційних станів складних, зокрема, конфліктних ситуацій.
На завершення підкреслимо, що досвід використання ------- свідчить про її позитивний вплив на формування у студентів – менеджерів уміння ----------  уміння використовувати діловий стиль спілкування у можливих професійних ситуаціях, удосконалення засобів невербального спілкування. Проблема формування мовлення професійної компетентності менеджера є досить багатогранною, об'ємною та перспективною для подальших сумісних досягнень менеджерів, соціологів, психологів, педагогів та викладачів.
З метою підготовки нового покоління фахівців соціального управління, здібних  творчо реалізувати фаховий потенціал і комунікативні здібності


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить