Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Фактори культурного порядку

Фактори культурного порядку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Фактори культурного порядку

Культура – основна першопричина формування потреб і поводження людини.
Людське поводження –  це система дій і реакцій, що здобуваються і коректуються у процесі життя. Так, дитина засвоює базовий набір цінностей і вчинків, які характерні для родини й суспільства в цілому. З урахуванням цих якостей і закладаються реакції, які потім проявляються на ринку у споживача.
Будь-яка культура містить у собі й менші складові субкультури. Субкультуру несуть окремі групи населення, територіальні й національні утворення. Субкультуру відрізняє скоректований спосіб життя, матеріального поводження і ціннісні орієнтації.

Соціальні фактори

Соціальний стан. У кожному суспільстві існують різні суспільні класи, що утворюють його класову структуру.
Суспільні класи –  це порівняно стабільні групи в рамках суспільства, які характеризуються наявністю загальних ціннісних подань, інтересів і поводження.

У розвинених країнах соціологи виділяють шість класів:
1)    Вищий клас (еліта) 1-2% суспільства (власники великої нерухомості, капіталів).
2)    Нижчий вищий клас 2-3 % (особи вільних професій і великі бізнесмени).
3)    Вищий середній клас 12-15 % (роблять кар'єру, особи вільних професій і менеджери середнього рівня).
4)    Нижчий середній клас 30-35% (службовці, дрібні підприємці, робоча аристократія).
5)    Вищий нижчий клас до 35 % (дрібні службовці, кваліфіковані й напівкваліфіковані робітники).
6)    Нижчий клас – 20-25% (некваліфіковані робітники, особи, які живуть на допомогу).
Дня класів характерні свої товарні переваги, тому багато фірм орієнтують свою діяльність на задоволення їхніх потреб.
Референтні групи – роблять прямий або непрямий вплив на відхилення і поводження людини як покупця. Групи з прямим впливом називаються членськими колективами (родина, друзі, колеги й сусіди), групи з непрямим впливом - вторинними колективами (профспілки й т.д.)
На ринку маркетологи намагаються виявити прямі й непрямі референтні групи, а також ступінь залежності від них покупця.
Ці групи впливають у такий спосіб:
• підштовхують індивіда до догоджання, тобто нав'язують йому свої уявлення і свій товарний вибір (конформісти);
• впливає на індивіда і на його уявлення про самого себе таким чином, що людина прагне вписатися в колектив, тобто підбудовується під нього.


Родина підрозділяється на:
• що наставляють (батьки чоловіка й дружини);
• породжену (дружина, чоловік, діти).

Маркетологів цікавить насамперед вплив породженої родини, тому що тут досить складні взаємини, які визначають поводження і чоловіка, і дружину в ролі покупців. Дружина традиційно виступає як головний  закупник продуктів, предметів одягу, господарських дріб'язків. Відносно дорогих товарів звичайно приймають спільне рішення і це рішення, як правило, значно відрізняється від думки кожного.
Роль – являє собою набір дій, яких очікують від індивіда навколишні його люди. У всіх сферах діяльності люди відіграють відповідні ролі й кожна з них тією чи іншою мірою визначає купівельне поводження
Статус (положення, стан) – відображає ступінь оцінок ролі з боку суспільства. У більшості випадків купівельне поводження відповідає його ролі й статусу.

Особисті фактори

Вік і етап життєвого циклу родини. З віком відбуваються зміни в асортименті споживаних товарів і послуг, міняються смаки й пристрасті, й, у зв'язку з цим, маркетологи розглядають етапи життєвого циклу родини.
1. Етап неодруженого життя. Фінансового тягаря не багато. Лідери думок в області моди. Настроєні на активний відпочинок. Купують кухонне обладнання, меблі й туристичні путівки.
2. Молодята без дітей. Найвища інтенсивність покупок для створення сімейних потреб.
3. Повне гніздо –  перша стадія (меншій дитині менше 6 років). Пік придбання житла. Невдоволення своїм фінансовим становищем, зацікавленість у нових товарах. Сильна реакція на рекламу. Купують пральні машини, телевізори і якісні дитячі продукти.
4. Повне гніздо – друга стадія (меншій дитині більше 6 років). Фінансове становище поліпшується, реклама впливає. Купують товари в більшій розфасовці й намагаються купувати одразу багато товарних одиниць.
5. Повне гніздо – третя стадія (подружжя у віці з дітьми на їхньому піклуванні). Реклама робить слабкий вплив. Висока інтенсивність покупок товарів тривалого користування. Купують більш витончені меблі, транспортні засоби, користуються зуболікарськими послугами.
6. Порожнє гніздо –  перша стадія (літнього віку подружжя живуть окремо, глава родини працює). У більшості випадків задоволені фінансовим становищем, не цікавляться новими товарами. Здобувають якісні продукти харчування і товари з облаштування будинку.
7. Порожнє гніздо – друга стадія (глава родини на пенсії). Різке скорочення доходів. Покупці медичних приладів і товарів, що сприяють зміцненню здоров'я. Споживання високоякісних і дорогих продуктів харчування обмежене фінансовими можливостями.
8. Вдовствуюча особа працює. Доходи ще задовільні й дозволяють підтримувати звичний спосіб життя, але споживання помітно трансформується.
9. Вдовствуюча особа на пенсії. Різке скорочення доходів і зниження купівельної активності. Інтенсивне споживання товарів і послуг сфери охорони здоров'я й соціального забезпечення.
Рід занять значно коректує купівельне поводження людини. Залежно від професійної приналежності формується структура споживання. Багато фірм спеціа-лізуються на задоволенні окремих професійних потреб і процвітають у цій справі.

Економічне становище  визначається трьома складовими:
1. Розмірами видаткової частини доходів.
2. Розмірами заощаджень.
3. Кредитоспроможністю і кредитодоступністю.
Маркетологи повинні стежити за змінами у сфері особистих доходів, оскільки вони впливають на рівень купівельної спроможності. Якщо показники передвіщають спад, повинні бути вжиті такі заходи:
• зміна позиціонування товару на ринку;
• скорочення обсягів виробництва;
• різке зниження товарних запасів фірми.

Спосіб життя – форма буття, що знаходить вираження в діяльності, інтересах і переконаннях. Особи, які належать до одного суспільного класу й навіть роду занять, можуть вести різний спосіб життя (активний, відокремлений, суспільний, аскетичний, спартанський, елітарний, безтурботний). Маркетологи повинні вміти визначати товарні переваги при різних способах життя й уміти задовольняти їх.
Tип  особистості й уявлення про самого себе.
Тип особистості – це сукупність стійких психологічних реакцій на навколишнє середовище. Тип особистості може характеризуватися більш ніж 2000 показниками.

Фактори психологічного порядку: мотивація

Мотив – це нестаток, який став настільки значним, що змушує людину шукати шляхи й способи його задоволення. Задоволення потреби впливає на психологічну напруженість людини як покупця. Якщо мотив довго не реалізу-ється, людина може навіть втрачати соціальні орієнтири й почувати себе вкрай незадоволено. Психологами розроблено кілька теорій людської мотивації. У маркетингу використовуються підходи Зіґмунда Фрейда й Авраама Маслоу. Ці концепції припускають зовсім різні підходи до мотивації, але вони можуть успішно застосовуватися в комбінації. З.Фрейд уважає, що особистість розвивається, придушуючи в собі безліч потягів. Ці потяги ніколи повністю не зникають і ніколи не перебувають під повним  контролем. За цією теорією людина не віддає собі повного звіту в основах власної мотивації (наприклад, імпульсивні покупки). А.Маслоу намагався пояснити, чому в різний час людиною рухають різні мотиви. Для цього пояснення він використовує піраміду ієрархії потреб, що визначає мотивацію в кожний конкретний період.
Ієрархія потреб реалізується в такій послідовності:
1. Фізіологічні потреби (голод, спрага).
2. Потреби самозбереження і визначеності (безпека, захист, порядок, робота).
3. Соціальні потреби (дружба, повага, любов).
4. Потреба в статусі (визнання, кар'єра, самоповага).
5. Потреби в самоствердженні (саморозвиток, самоствердження, в умовах обмежених можливостей творчість, бізнес).
Відповідно до теорії А.Маслоу, купівельне поводження визначається тим щаблем, на якому в цей момент перебуває споживач. Тільки в тому випадку споживач буде мотивуватися більш високими потребами, якщо він уже освоїв попередній щабель.
Сприйняття. Мотивована людина готова до дії. Характер її дій залежить від того, наскільки вона сприймає ситуацію навколишнього середовища.
Сприйняття – це процес, за допомогою якого людина відбирає і організує інформацію для створення картини навколишнього світу.
Щодня споживачі зіштовхуються з величезною кількістю подразників. У поле зору городянина щодня реклама попадається до 1000 разів, людина не в змозі впоратися і переробити такий обсяг інформації, тому в маркетингу говорять про виборче сприйняття. По-перше, покупці більш схильні зауважувати подразники, які пов'язані з їхніми насущними потребами. По-друге, покупці більш схильні зауважувати подразники, яких вони очікують. По-третє, люди більш схильні розрізняти ті подразники, які різко відрізняються від звичайних і традиційних.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить