Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні положення і класифікації товару

Основні положення і класифікації товару
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні положення і класифікації товару

Товар – це все, що може задовольнити нестачу або потребу і пропонується на ринку. До товару відносяться-фізичні об'єкти, послуги, окремі земельні території, особи, організації, ідеї.
Товарна одиниця – це відособлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та інших атрибутів.
При розробці нового товару його розглядають на трьох рівнях:
1) товар за задумом;
2) товар у реальному виконанні;
3) товар з підкріпленням.
Товар за задумом. Розглядаючи цей аспект проблеми, слід шукати відповідь на запитання: «Що в дійсності здобуває покупець?» Покупець, здобуваючи товар, задовольняє свої потреби, тому його насамперед цікавить ступінь задоволення потреб через товар. Він здобуває молоко, хліб, взуття не як оброблену сировину, а як фізичний об'єкт, що задовольняє певні потреби,  тому маркетологи завжди повинні пам'ятати, що, продаючи товар, вони продають не властивості товару, а його здатність задовольнити потреби покупця.
Товар у реальному виконанні. Товар повинен володіти як фізична одиниця наступними характеристиками.
1. Рівень якості.
2. Набір споживчих властивостей.
3. Специфічне оформлення.
4. Марочна назва.
5. Відповідне упакування.
Товар з підкріпленням. Розробляючи новий товар, фірма повинна передбачити додаткові послуги й вигоди, які буде одержувати споживач, купуючи товар фірми. У систему підкріплення входять:
• прояв особистої уваги до покупця,
• всілякі пільги при покупці,
• пільги доставки,
• гарантійний ремонт,
• гарантія повернення грошей і обміну товар.
Товар з підкріпленням – це найбільш ефективний і перспективний маркетинговий підхід, тому що конкуренція на ринку складається не тільки між товарними марками, але й у сфері їхнього підкріплення.
На споживчому ринку обертається величезна кількість товарів. Для ефективної організації руху товарів їх класифікують за декількома критеріями:
1) у міру довговічності (три групи):
• товари тривалого користування,
• товари короткочасного користування,
• послуги;
2) товари широкого вжитку:

А. Товари повсякденного попиту:
• основні товари, що здобуваються регулярно (хліб, сіль і т.д.);
• товари імпульсивної покупки;
• товари для екстрених випадків.

В. Товари попереднього вибору – при їхній покупці покупець затрачує багато часу, щоб вибрати товар і порівняти його за рівнем придатності, якості, ціні й оформленням.

С. Товари особливого попиту, які мають унікальні характеристики або престижні товари. На їхнє придбання покупець згодний витрачати додаткові зусилля.

D. Товари пасивного попиту, їхнє придбання пов'язано звичайно з агресивною рекламою та іншими способами тиску.

Е. Товари промислового призначення:
• матеріали й деталі - товари, які повністю використовуються у виробі:
• сировина (сільськогосподарська й природна),
• напівфабрикати й деталі - матеріальні компоненти (цемент),
• комплектуючі вироби (деталі);
• капітальне майно:
а) стаціонарні споруди (будинки);
б) допоміжне устаткування.
• допоміжні матеріали й послуги. Ця категорія товарів взагалі не є присутньою в готовому виробі. Послуги підрозділяються на:
а) послуги з технічного обслуговування;
б) консультаційного порядку.
При класифікації товарів використовують таке поняття, як товарні асортименти.
Товарні асортименти – це група товарів, тісно пов'язаних між собою або в чинність схожості, або тому що їх продають у певних типах магазинів у рамках того ж діапазону цін. Кожні товарні асортименти вимагають відповідної стратегії маркетингу, в цій сфері фірма приймає:
1) рішення про широту товарних асортиментів, що визначається цілями фірми. Намагаючись завоювати більшу частку ринку, фірми звичайно розширюють асортименти. Їх менше хвилюють питання прибутку по окремих групах товарів, ніж ринкова частка. Фірми, які орієнтуються тільки на високий прибуток, звичайно мають вузькі асортименти. Розширення асортиментів може здійснюватися за рахунок:
а) нарощування;
б) насичення.
Нарощування асортиментів відбувається, коли фірма виходить за межі того, що вона випускає у цей час.
Насичення асортиментів може відбуватися за рахунок додавання нових товарів. Є кілька причин, за якими фірми вдаються до насичення:
1) прагнення дістати додатковий прибуток;
2) спроби задовольнити посередників, які не зовсім влаштовує товарні асортименти фірми;
3) прагнення задіяти максимум виробничих потужностей фірми;
4) спроби стати провідною фірмою з вичерпними асортиментами;
5) прагнення ліквідувати прогалини в асортименті з метою недопущення конкурентів на ринок.
Перенасичені асортименти ведуть до зменшення прибутку, тому що товари починають підривати збут один одного, сильно дезорієнтувати споживача.
Якщо у фірми нараховуються кілька асортиментних груп товарів, то цю сукупність називають товарною номенклатурою. Її звичайно характеризують з погляду широти, насиченості, глибини й гармонійності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить