Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Удосконалення формування місцевих бюджетів як чинник зміцнення фінансової незалежності регіонів

Удосконалення формування місцевих бюджетів як чинник зміцнення фінансової незалежності регіонів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Удосконалення формування місцевих бюджетів як чинник зміцнення фінансової незалежності регіонів

За роки  існування  суверенної української держави відбулося становлення  переважно національної фінансової системи , зокрема однієї з основних її ланок  - державних фінансів. Розвиток і стабілізація  державних фінансів ґрунтується  на вже ухвалених правових актах держави, базовим з яких є Конституція України, Закон України “Про Бюджетну систему”, Закон України “Про  місцеве самоврядування в Україні”, що задали основу правового функціонування державних фінансів. Проте  фінансова система, в т. ч.  бюджетна система України, переживають глибоку кризу, яка є складовою  соціально – економічної кризи в  усьому українському суспільстві.
На мою думку, основним чинником  кризи всієї бюджетної системи, зокрема місцевих бюджетів, є  нинішня  модель  бюджетної системи, за  якою  формуються бюджети територій. Ця модель має такі хиби:
1)    формування місцевих  бюджетів здійснюється  шляхом становлення  процентних відрахувань від регульованих загальнодержавних податків радою  вищого рівня при відсутності чітких критеріїв їх пропорційного розподілу, що не  сприяє зацікавленості територій у розвитку виробництва, раціонального використання бюджетних коштів, не завжди забезпечує гарантований розмір власних доходних джерел;
2)    нормативи відрахувань від регульованих загальнодержавних  податків щороку переглядаються , що створює ситуацію, за якої  дохідна база місцевих  бюджетів формується не на  постійній основі;
3)    при відсутності критеріїв визначення  їх розміру нормативи відрахувань виконують функцію засобу збалансування  доходної та видаткової частин місцевих бюджетів, є одним з основних важелів, за допомогою якого формування бюджетів здійснюється за принципом "зверху - вниз";
4)    за нинішньої моделі системи при формуванні бюджетів територій не враховується така категорія, як "податкоспроможність території", немає чіткого законодавчого визначення поняття "власні" та "передані доходи території";
5)    існує неефективний і нераціональний механізм надання дотацій в вищестоящого бюджету нижчестоящому. Надання дотацій проводиться хаотично та суб'єктивно через те, що сума дотацій для бюджетів нижчого рівня планується через те, що сума дотацій для бюджетів нижчого рівня планується в бюджетів вищого рівня, а не в окремому субвенційному фонді. 
Така модель бюджетної системи та існуючий механізм розподілу регульованих загальнодержавних податків створюють ситуацію, за якої відсутні встановлені правила гри між центром та областями та районами. Тому сьогодні необхідно формувати місцеві бюджети за такої моделі бюджетної системи, яка одночасно була б поштовхом до розвитку та зміцнення місцевих бюджетів, визначала б чіткі міжбюджетні відносини, була б гарантом самостійності кожної ланки бюджетної системи. Це повинно стати основним критерієм у побудові нової моделі бюджетної системи.
На сьогодні існуюча модель бюджетної системи побудована і служить одному принципу - формування бюджетів "зверху - вниз", коли вищестоящий бюджет може диктувати умови нижчестоящому  шляхом встановлення диференційованих  ставок процентів відрахувань від регульованих загальнодержавних податків.
Для її зміцнення, для зміцнення місцевих бюджетів необхідно в першу чергу побудувати таку бюджетну систему, за якої б нею виконувався і обслуговувався головний принцип - формування бюджетів "зверху - вниз", за якої вищестоящий бюджет формувався б на основі внесків вищестоящих бюджетів.
Тільки  формуючи місцеві та державний бюджети за такими принципами, ми зуміємо зміцнити всю бюджетну систему, в т.ч. місцеві бюджети.
Пропонуємо наступну модель бюджетної системи, за якої повинні формуватися державний та місцеві бюджети і яка має стати гарантом їх самостійності й зміцнення.
Вищестоящий бюджет повинен формуватися на основі фіксованих, визначених в абсолютних величинах внесків територій або, іншими словами, фіксованого податку територій, визначених за допомогою встановлення певних процентів відрахувань від загальнодержавних податків, які встановлюються вищестоящим бюджетом для нижчестоящого. Для цього нам передусім необхідно визначити й застосувати для розрахунків такий досі відсутній у нині діючий моделі формування бюджетів показник, як податкоспроможність територій на поняття власних і переданих доходів територій. Показник податкоспроможності використовується в практиці багатьох зарубіжних країн і є важливим показником фінансової автономії адміністративно - територіальних одиниць.
У зарубіжних країнах це показник, який характеризує абсолютний обсяг ВВП, що виробляється на душу населення і може бути об'єктом комунального оподаткування. Розрахувавши у такий спосіб середню податкоспроможність у масштабах усієї держави та вивівши співвідношення між податкоспроможністю окремої території і середню податкоспроможність в межах країни, визначають коефіцієнт податкоспроможності окремої території. Проте визначають її в такий спосіб тому, що в цих країнах проводиться певний метод фінансового вирівнювання.
Якщо територія має коефіцієнт податкоспроможності менший за 1, така територія  отримує фінансову допомогу в процесі фінансового вирівнювання; якщо цей коефіцієнт більший за 1, територія є фінансовим донором, враховуючи при цьому рівень видатків, який необхідно провести з бюджетів території. Тобто фінансове вирівнювання проводиться в два етапи.
Перший - це вирівнювання доходів, другий - вирівнювання видатків. Пропонуючи  модель бюджетного вирівнювання і побудовану на основі єдиних і рівних для території усієї країни гарантованих державою видатків, необхідно визначити податкоспроможність територій як величину обрахованого контингенту загальнодержавних податків, що стягується на певній території.
Щодо прогнозних власних доходів місцевих бюджетів, то згідно з чинним законодавством власні доходи - це місцеві податки і збори та передані певному бюджету закріплені й регулюючі загальнодержавні податки, які залишаються в бюджетах відповідно до затверджених для цього бюджету процентів відрахувань, а також дотації та субвенції. 
Затвердивши видаткову частину державного бюджету, визначаємо яку частину коштів державний бюджет отримує в дохідну частину від закріплених законодавством за державним бюджетом податкових надходжень та суму коштів, яка повинна надійти з місцевих бюджетів у вигляді фіксованого внеску, тобто ту частину, яку за допомогою нормативних відрахувань необхідно вилучити із загальнодержавних податків, що формуються на території областей.
Для забезпечення рівномірного розвитку територій громад та рівномірної бюджетної забезпеченості сума коштів, яка визначається як різниця між величиною контингенту податкових надходжень та сумою коштів, які передано за процентами відрахувань від загальнодержавних податків у вищестоящий бюджет, тобто сумою фіксованого внеску території, а також сумою коштів необхідних для забезпечення єдиного середнього в країні рівня бюджетних видатків, становитиме величину бюджетних вилучень із територій громад, якщо ця сума буде обчислена від'ємним знаком.
Виведення дотацій у субвенційний фонд дасть нам змогу надавати дотації незалежно від виконання вищестоящого бюджету, забезпечить об'єктивність у їх надходженнях.
За такого механізму визначення необхідної дотації чи вилучення лишків доходів бюджетне вирівнювання буде переведене на чіткі, єдині для всіх, безкомпромісні, об'єктивні показники.
Видатки на дотацію областям повинні бути вилучені з видатків державного бюджету. Аналогічно видатки на дотацію районним бюджетам повинні бути вилучені з видатків обласного бюджету.   
Перехід до запропонованого методу встановлення розміру ставок процентних відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, за яким формуватимуться місцеві бюджети, встановлюватимуться проценти відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на основі об'єктивно визначених розмірів абсолютних сум внесків територій у вищестоящий бюджет і дотацій із субвенційних фондів при вищестоящих бюджетах для збалансування нижчестоящих бюджетів, є головним чинником зміцнення місцевих бюджетів та всієї бюджетної системи.
Відсутність запропонованої моделі бюджетної системи і методу встановлення розміру відрахувань від загальнодержавних податків і зборів для нижчестоящого бюджету при формуванні місцевих бюджетів є на сьогодні головною, на нашу думку, причиною фінансової слабкості й несамостійності місцевих бюджетів в Україні.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить