Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Ліквідаційна процедура

Ліквідаційна процедура
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Ліквідаційна процедура

Ліквідаційна процедура розпочинається з моменту визнання боржника банкрутом, у разі неможливості відновити його платоспроможність або недосягнення домовленості про укладення мирової угоди.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцять місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і початку ліквідаційної процедури:
—    підприємницька  діяльність  банкрута  завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
—    строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав;
—    припиняється нарахування неустойки (штраф}', пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
—    відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
—    укладання угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в межах цієї процедури;
—    скасовується арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, а накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
—    вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;
—    виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється за правилами, встановленими законодавством про банкрутство.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і початку ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута та розпорядження його майном. Керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства. А також припиняється повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
У п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатор забезпечує публікацію в офіційних друкованих органах відомостей про визнання боржника банкрутом. Публікація здійснюється за рахунок банкрута (майна ліквідаційної маси).
Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відомостей про визнання боржника банкрутом до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд розпочинає ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна та/або керуючого санацією боржника. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.
За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної
комісії.
Ліквідатор з дня призначення фактично виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута - здійснює управління та розпорядження майном банкрута. У межах цих повноважень він приймає у своє відання майно боржника, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, формує ліквідаційну масу, заявляє про відмову від виконання договорів банкрута, передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, і виконує інші важливі повноваження.
Як ліквідатор, арбітражний керуючий очолює ліквідаційну комісію, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, з дня визнання боржника банкрутом та початку ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимог кредиторів, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, після визнання боржника банкрутом майнові права і обов'язки боржника переходять до ліквідатора, і тому банкрута представляє призначений у справі ліквідатора (п. 11.4 Листа Вищого господарського суду України від 24.111997 р. № 01-8/452 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів").
Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора органи управління банкрута забезпечують передачу ліквідатору матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, а у разі їх втрати ліквідатора має право замовити виготовлення дублікатів.
Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені в господарському суді власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітентом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і  ліквідаційною масою.
Ліквідатор надає комітету кредиторів щомісячний звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день початку та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і за пропозицією комітету кредиторів призначити нового ліквідатора.
Усі види майнових активів банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського відання на дату початку ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Об'єкти державного житлового фонду, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури в разі ліквідації підприємства передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов.
Відсутність у банкрута майна, на яке може бути звернене стягнення, повинна бути підтверджена поданим господарському суду в установленому порядку ліквідаційним балансом, що може стати підставою для винесення ухвали про ліквідацію юридичної особи-банкрута (п. 7.4 Листа Вищого господарського суду України від 26.061995 р. № 01-8/453 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів").


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить