Доарбітражне врегулювання господарських спорів

Доарбітражне врегулювання спорів полягає у звернені кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.
У претензіях зазначаються:
—    реквізити заявника претензії та підприємств, на адресу яких направляється претензія; дата та номер претензії;
—    обставини, на підставі яких заявляється претензія; докази, які підтверджують ці обставини;
—    вимоги заявника;
—    сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовому оцінюванню;
—перелік документів, які додаються до претензії.
Розглядаючи претензію, підприємства та організації в разі потреби звіряють розрахунки, здійснюють експертизу або вдаються до інших дій, щоб забезпечити доарбітражне врегулювання спору. Підприємства та організації, до яких надійшла і претензія, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.
Про результати розгляду претензії повідомляються письмово, наводячи таку інформацію:
—    повну назву та поштові реквізити підприємства (організації), яке дає відповідь, і підприємства (організації), якому вона надсилається; дату і номер відповіді; дату і номер розгляду претензії;
—    коли претензія визнана повністю або частково - визнану суму, номер і дату платіжного доручення та перерахування цієї суми чи строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовому оцінюванню;
—    коли претензія відхиляється повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи;
—перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.
Можливі чотири варіанти дій контрагента після одержання претензії:
—    одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію;
заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повністю або частково;
претензію визнано повністю або частково, але не повідомляється про перерахування визнаної суми;
—    претензію визнано і заборгованість погашено - спір вважається врегульованим.
У разі коли претензія лишилася без відповіді або була відхилена, заявник змушений звертатися до арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Якщо претензію визнано повністю або частково, але з якихось причин кошти на розрахунковий рахунок кредитора не надійшли, заявник претензії через 20 днів від дня одержання відповіді має право подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розміру визнаної суми, то й копію претензії. У разі неплатоспроможності боржника кредитор через місць з дня отримання позивної відповіді на претензію (але не раніше ніж через З місяці з дня настання терміну платежу за договором, актом чи іншими документами) вправі звернутися до арбітражного суду із заявою, порушивши справу про банкрутство неспроможного боржника.