Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Позабіржовий ринок цінних паперів

Позабіржовий ринок цінних паперів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Позабіржовий ринок цінних паперів

Під позабіржовим ринком розуміють ту частину вторинного ринку, що знаходиться за поняттям «біржовий ринок», тобто  та торгівля цінними паперами, що знаходиться  поза ФР. У різних країнах цей ринок займає різне місце. Наприклад, у США позабіржовий ринок є  більш масштабним у порівнянні з біржовим, у Данії навпаки. На позабіржовому ринку обертаються цінні папери, що не звертаються на ФБ.
Позабіржовий ринок сприяє  розвитку послуг по інвестиційному консультуванню і керуванню портфелями цінних паперів, наближаючи його до інтересів дрібних інвесторів і тим самим сприяючи  його розростанню.
В Україні організаційно оформлений позабіржовий ринок почав формуватися в 1996 р.  У даний час  існує кілька об'єднань  професійних учасників ринку цінних паперів, що хочуть створити  позабіржову систему торгівлі цінними паперами на базі комп'ютерних технологій. Одне з таких об'єднань – асоціація «Позабіржова фондова торгова система» (ВФТС) – з 1.07.96 через свою електронну торгово-інформаційну систему початку здійснювати торги цінними паперами.
ІІ. За станом на 01.09.97. Позабіржова фондова торгова система поєднувала 133 торговця цінними паперами. Серед них 26 КБ України, інвестиційні компанії, брокерські контори, а також представництво в Україні міжнародного корпоративного банку (інвестиційного) США. До середини 1998 р. членами Асоціації ВФТС були 265 компаній з 17 областей України, Україна включена в систему індексів IFC Frontier.
Структура фінансових інструментів характеризується значною  перевагою акцій. Останнім часом зростає питома вага державних  облігацій (на початок 2000 р. ? 30 % обсягу торгів). Якщо говорити  про динамік, то після спаду котирування цінних паперів у 1998 р., починаючи з 1999 р.  намітилися позитивні тенденції в розвитку ринку цінних паперів. Збільшення обсягів  торгівлі на  ВФТС  супроводжується  підвищенням ліквідності цінних паперів, розширенням регіональної структури учасників і збільшенням числа учасників. Визнання  фондового ринку України Міжнародною фінансовою корпорацією на основі системи  ВФТС відкрило додаткові перспективи для залучення іноземного капіталу на Україні ринок цінних паперів.
До участі в торгах ВФТС допускаються ті, хто
-    виконує членські зобов'язання;
-    підтримує ефективний капітал у розмірі 25000 $;
-    має в штаті не  < 2-х сертифікованихих уповноважених осіб;
-    укладає угоди з  технічним центром ВФТС і т.д.
Обсяг торгів ВФТС зростає:
у 1996 р. він склав 3,1 млн. грн;
у 1997 р.  – 350,5 млн. грн.
у 1998 р. – 450 млн. грн.
1999 р. – 500 млн. грн.
2000 р. – 520 млн. грн.
У 1997 р. ВФТС одержувала ліцензію торгово-інформаційної системи № 1 і стала єдиної в Україні ліцензованою позабіржовою системою. Діяльність її здійснюється відповідно до Положення, у  якому обговорені її призначення, завдання.
Т.о. в Україні  поступово завершився процес формування інституту офіційного котирования цінних паперів.
У 1997 до торгів ВФТС було допущено 130 приватизованих підприємств, у 1998 р. – 176. Котирование цінних паперів проводиться в національній валюті.
ВФТС виконує функції ціноутворення на ринку цінних паперів, забезпечує прозорість  цін для інвесторів завдяки  рейтинговій оцінці цінних паперів включених у котируванні.
ІІІ. Найбільш розповсюдженими підсистемами позабіржового ринку являються:
1. підсистема організованої междилерской торгівлі цінними паперами.
Найбільш яскравим прикладом є система  автоматичного котирования цінних паперів при Національній асоціації дилерів  по цінних паперах США. Вона являє собою розвиту комп'ютерну мережу основними учасниками якої є дилери, а також  будь-який бажаючий (система відкрита). Кожен дилер має визначені реквізити, кожен учасник може приймати інформацію про цінні папери на свій комп'ютер. Угоди звичайно укладаються  з великими пакетами цінних паперів (? 2000 шт. у пакеті). Створення даних підсистем  має переваги:
-    междилерское взаємодія має організований характер;
-    члени підсистеми діють за правилами;
-     висока довіра з боку інвесторів;
-    умови участі в угодах однакові для всіх, а це  знижує імовірність сумнівних угод;
2 – частково-дилерська система  торгівлі цінними паперами – має на увазі  створення й обслуговування щодо самостійної комп'ютерної мережі, де котирується  визначена кількість цінних паперів. Дилери самостійно визначають які цінні папери будуть котируватися в рамках їхніх систем,  за якими правилами будуть заключатся угоди, хто буде допущений до торгів. Прикладом такої підсистеми є корпорація Инстинет (США). Зареєстрована в 1969 р. як брокерско-дилерская  організація. Котирування цінних паперів у рамках системи Инстинет провадяться з урахуванням котирувань на фондових біржах США, Лондонській міжнародній фондовій біржі. Ця інформація є орієнтованої, а режим називається «орієнтування» чи «порівняльний». Існує також режим  «кроссировки». Режим кроссировки відрізняється від порівняльного тем, що пропозиції на покупку і продаж не містять указівок щодо цін.
3 – Позабіржова торгівля «via vendors» - функціонує  на основі комп'ютерної мережі. У деяких випадках вандоры надають дилерам-учасникам системи можливість вводити в неї свої пропозиції щодо купівлі-продажу цінних паперів. Учасниками даної підсистеми може бути будь-який бажаючий при наявності сумісних комп'ютерних коштів і сплати вартості інформаційних послуг. Дана підсистема відрізняється від 2 – х попередніх:
-    тим, що  є самостійним інфраструктурним учасником, а не  створюється інститутами регуляторами;
-    є інформатором про поточне стані ринкової торгівлі цінними паперами;
-    не мають юридичного статусу;
-    участь у даній підсистемі не містить обмежень;
-    не здійснює клирингово-расчетные операції;
4 – система торгівлі «дилер – інвестор - дилер»
-    характеризується тим, що угоди з цінними паперами відбуваються між дилерами й інвесторами.
У більшості випадків  саме  в дилерів концентруються великі пакети цінних паперів, тобто дилери є кінцевою ланкою випуску цінних паперів і початковим у їхньому розміщенні. Однієї з важливих функцій дилерів  є створення  ліквідності для цінних паперів, а для цього необхідно щоб дилери торгували цінними паперами, тобто і купували, і продавали.
5 – Позабіржова торгівля типу «емітент – інвестор - емітент».
- може бути як позитивної, так і негативної. Якщо емітентом виступає інвестиційний фонд відкритого типу, то система  розглядається позитивно, оскільки торгівля здобуває вид перепродажу цінних паперів іншим інвесторам. Якщо ж як емітент виступає промислова чи комерційна компанія, то  ринок цінних паперів, створений одним емітентом  вважається недостатньо розвитим і розглядається негативно. Зазначена система характерна для українського ринку цінних паперів.
6 – система типу «інвестор-інвестор» -  займає саме обмежене місце на позабіржовому ринку. Особливість цієї системи полягає в тому, учасниками угод є інвестори, що вступають у торгові відносини між собою.  Звичайно це інституційні  інвестори, що володіють великими пакетами цінних паперів. Відносини інвестор-інвестор виникають коли потрібно заощадити на комісійних винагородах, або  існує підозра, що брокери роблять свої послуги неякісно. Тому дана  система розглядається позитивно. Її існування змушує посередників працювати  більш якісно, знижувати вартість своїх послуг.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить