Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Вогневе страхування

Вогневе страхування
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Вогневе страхування

Вогневе страхування (чи страхування "від вогню") є традиційним видом страхування в Росії. Ще в грудні 1786 р. була створена особлива страхова дер-жавна експедиція, що проводила страхування кам'яних будівель від вогню у великих містах (проіснувала до 1822 р.). У 1827 р. було створене Перше росій-ське від вогню страхове суспільство, у 1835 р. — Друге російське від вогню страхове суспільство. У 60-х роках минулого сторіччя були створені земські і губернські страхові суспільства. Послугами страхових суспільств користалися промисловці,  купецькі гільдії,  власники дохідних будинків, сільське населення, банки. І хоча сучасні умови  вогневого страхування значно відрізняються від умов минулого сторіччя, загальною основною причиною їхнього проведення є можливість виникнення пожеж, що заподіюють збитки.
Сучасні підприємства і виробництва оснащені надійним  устаткуванням,  коштами  запобігання  аварій  і протипожежної безпечної і, що, безсумнівно, сприяє зниженню частоти виникнення пожеж і аварій. Разом з тим середні зби-тки від однієї пожежі і витрати на восстановление виробництва виросли в мною раз, і сьогодні збиток від вогню найчастіше перевищує десятки і сотні мільйонів доларів, здобуваючи характер наслідків від надзвичайних ситуацій. Підприємці починають більш активно користатися послугами страховиків для одержання гарантій відновлення разрушенною виробництва,  населення  хоче гарантувати собі збереження привычною була, комфорту і благополуччя. Традиційне вогневе страхування забезпечує відшкодування збитку, нанесенною застрахованому майну внаслідок пожежі, улара блискавки, вибуху й інших причин, повлекших за собою загоряння застрахованого майна. Під поняттям "пожежу" розуміють не-контрольоване горіння, що заподіює матеріальний збиток, шкоду життя і здо-ров'ю громадян, інтересам суспільства і держави.
Страхові компанії відшкодують збитки, що виникли в результаті безпо-середнього впливу вогню (пожежі) на застраховане майно, а також впливу по-бічних явищ (дим, тепло, тиск чи газу повітря). Відшкодовуються збитки, що можуть бути нанесені застрахованому майну в результаті мір, прийнятих для гасіння пожежі, наприклад: ушкодження майна водою зі спринклер ний чи установки пожежного рукава, розбирання чи будівлі його частин при гасінні пожежі для повної ліквідації вогнища загоряння.
Однак вогневе страхування відшкодовує не будь-який збиток, нанесений майну унаслідок впливу вогню. Страхові компанії, як правило, не відшкодують збитки, що виникли в результаті обробки застрахованого майна вогнем (іншого термічного впливу) відповідно до технологічного процесу, збитки, що виникли не внаслідок пожежі, а ненавмисного підпалу (наприклад, при складуванні си-ровини, матеріалів, продуктів і т.п. поблизу джерел підтримки вогню). У біль-шості випадків не відшкодовуються також збитки, що виникли від пожежі в результаті воєнних дій, цивільних безладь, впливу радіації, порушення страху-вальником правил протипожежної безпеки.
Разом з тим, стимулюючи протипожежну безпеку, активні дії власників по захисту свого майна від вогню, страховики відшкодують збитки, що виникли внаслідок прийнятих страхувальником заходів для гасіння пожежі, зламуванню і розчищенню руїн, а також інші витратии, що власники майна зробили при на-станні страхового випадку для чи запобігання зменшення збитку від вогню.
У зв'язку з розмаїтістю прийнятого на страхування від вогню майна стан-дартні умови страхування не завжди задовольняють і не можуть задовольняти різні потреби клієнтів. Страхові компанії надають своїм клієнтам можливість вибору прийнятних для них умов страхування. За згодою сторін (страхувальника і страхової компанії) стандартні  умови страхування можуть бути змінені чи доповнені виходячи з особливостей страхуемого майна, його призначення, ін-ших обставин, що викликають у страхувальника бажання мати додаткові чи особливі умови страхування. Зокрема, в обсяг відповідальності страховика за додаткову страхову премію можуть бути включені збитки, що виникли в ре-зультаті землетрусу, бури, граду, урагану й інших стихійних лих, ушкодження їм чи знищення водопровідною водою, витоку спринклер ний рідини, задимлення й ін.
Від вогню може бути застраховане будь-яке майно: будинку і спорудження виробничого призначення, житлові будівлі, дачні будиночки, офіси і готелі, виробниче, технологічне й інше устаткування, домашнє майно, сировина, мате-ріали, товари на складах, виставочні зразки. Страхувальником може бути як власник майна, так і власник за договором чи оренди наймання. Майно може знаходитися в повному господарському веденні чи страхувальника в оператив-ному керуванні, може бути передано страхувальнику на збереження або в роз-порядження для яких-небудь цілей (для переробки, продажу, охорони, але лі-зингу і т.п.).
Страхова вартість виражає оцінку страхувальником свого майна. Вона визначається за згодою між страховою компанією і страхувальником; при цьому страхова вартість майна не повинна перевищувати його дійсну вартість на мо-мент висновку договору.
Найчастіше при висновку договору вогневого страхування возникаю! си-туації, коли страхувальник і страховик не можуть досить вірогідно визначити дійсну вартість майна, наприклад при страхуванні  товарних запасів і інших товарно-матеріальних цінностей на складах проміжного збереження, сировини, напівфабрикатів, призначених для переробки і т.п. У такій ситуації страхува-льник і власник майна домовляються про попередню стінку вартості страхуемою майна, виходячи з який визначається розмір страхової премії. Протягом терміну страхування страхувальник періодично (наприклад, щомісяця) повідомляє страхової компанії зведення про фактичну наявність і вартість майна, що є од-ним з умові договору про страхування до основою правильного стягуванні плати за страхування і справедливою відшкодування можливих збитків.
Вартість застрахованною майна може змінюватися протягом терміну до-говору страхування. Як правило, вартість і характеристики майна змінюються, наприклад, у результаті модернізації виробництва, проведенні капітального ремонту при реконструкції житлового будинку, заміни чи устаткування просто в  результаті інфляційного росту вартості нерухомості. Іншими словами, вартість майна, зазначеного в страховому полісі, може виявитися нижче його дійсної вартості на визначену дату, і власник майна вже не може розраховувати на повне по відшкодування збитків при загибелі майна, тому що Істраховые виплати бу-дуть нижче витрат на придбання новою майна замість утраченого. У такій си-туації страхувальник може убезпечити себе і своє майно від не до страхування, тобто укласти зі страховою компанією угода про збільшення вартості застрахо-ваного майна (страхової торби), сплативши додаткову плату за страхування. Якщо дійсна вартість застрахованого майна зросте в плині терміну страхування, але страхувальник порахує оплату додаткової страхової премії недоцільної чи занадто для нього високої, страхова компанія буде нести відповідальної за мо-жливі збитки не в повному розмірі, а пропорційно відношенню дійсної нової  вартості майна і його вартості, у відношенні якої чи власник  власник рахував для себе доцільно мати страхове покриття.
На практиці майно приймається на страхування у вартості, заявленої страхувальником, але не вище його страхової вартості.
Для правильного визначенні можливих збитків і розмірів плати за стра-хування страхові компанії розраховують вартість застрахованого майна і розмір своєї участі у відшкодуванні  збитків окремо але кожному страхуемому чи об'-єкту по сукупності чи об'єктів предметів (по групах, категоріям майна). Так, майно класифікуємо на майно виробничого і невиробничого призначення (у свою чергу виробниче — по галузях і видам виробництв), особливо враховується місце розташування застрахованого майна, його характеристики (кам'яне, дере-в'яне, з монолітного залізобетону) і інші особливості, що можуть уплинути на імовірність виникнення і розмір можливого збитку в результаті ушкодження вогнем.
Страхові компанії часто при страхуванні пропонують своїм клієнтам установити франшизу, тобто заздалегідь обмовляють, що визначені збитки (як правило, дрібні) не будуть відшкодовуватися страховою компанією. При цьому знижується і плата за страхування. Франшиза може встановлюватися і з іншою метою — спонукати власника майна більш ретельно його охороняти і тримати в безпечному стані.
Розмір страхової премії (плати за страхування, що зобов'язаний сплатити власник майна) визначається страховою компанією з урахуванням обсягу стра-хової відповідальності за можливі збитки в залежності від галузі чи виробництва від призначення майна, застосовуваних технології й устаткування, виду будівлі і категорії будівельних конструкцій і матеріалів, виду і кількості охоронюваних чи оброблюваних матеріалів (сировини), інтенсивності виробництва, наявності коштів пожежегасіння і місцевих можливостей гасіння пожежі,   місця розта-шування   майна   й   інших   обставин, що роблять істотне вплив на імовірність виникнення страховою случаючи.
Страхова премія обчислюється страховиком на весь термін страхування виходячи зі страхової суми за договором страхування, нею терміну н розміру страхового тарифу. Умовами договору страхування може бути передбачена сплата страхової премії вроздріб (на виплат).
Страхові компанії широко застосовують знижки і пільги по страхових тарифах за використання страхувальниками коштів протипожежної безпеки і пожежегасіння. В окремих країнах і страхових компаніях такі знижки досягають іноді для постійних клієнтів 50 н більш відсотків загальної суми плачі за стра-хування.
Договір страхування оформляється після заповнення страхувальником анкета^-заяви-анкети. Н анкеті страхувальник повинний дати достовірний опис майна, його характеристики, указати місце розташування і призначення, що ра-ніше малися збитки від вогню і їхньої причини і надати інші зведення, що за-питує страховик. Такі зведення необхідні для правильного визначення ступеня ризику, страхового тарифу і плати за страхування, врегулювання спірних питань про розмір збитку, що відшкодовується.
Не завжди страхувальники розуміють, що найчастіше небезпека виходить від самого майна (саме займисті і легкозаймисті матеріали, ( недостатньо на-вчений персонал підприємства, розташування чи майна будівлі, поблизу чи ае-родрому нафтохімічного заводу), порожньому багато чого залежить від системи охорони чи підприємства від можливості постійного нагляду за особистим чи майном будинком.
Одночасно з заявою про страхування страхувальник може надавати опис майна, предполагаемою до страхування, обмовляючи його дійсну вартість і ба-жану страхову суму. При висновку договору страхування страхувальник зобо-в'язаний заявити страхової компанії і всі інші відомі йому обставини, що мають істотне значення для визначення ступеня ризику.
При навмисному перекручуванні страхувальником зведень, наданих страховику для висновку договору страхування, страхова компанія може зажа-дати визнав, договір страхування недійсним, а якщо це передбачено чи прави-лами договором страхування — зменшити розмір збитку, що відшкодовується, чи навіть відмовити в його відшкодуванні страхувальнику. Якщо після висновку договору страхування з застрахованим майном відбулися які-небудь зміни, то про їх також необхідно повідомити страхової компанії (наприклад, про пере-профілювання виробництва, проведенні реконструкції або про інші дії, зв'язаних зі збільшенням потужності, заміною устаткування, персоналу на підприємстві, підведенням магістрального газу до житлового будинку і т.п.).
Договір страхування може бути укладений на будь-який термін за згодою сторін. Якщо страхувальник страхує майно, уже застраховане в інших страхових компаніях, то він повинний повідомити новому страховику про діючі договори і полісах страхування, страхових сумах і інших положеннях укладених договорів, тому що загальна страхова сума по всіх договорах страхування не повинна пе-ревищувати страхову вартість; у противному випадку кожний зі страховиків буде виплачувати страхове відшкодування відповідно до порядку, установленим відповідно до принципу сприяння (подвійного страхування).
Страхувальник зобов'язаний дотримувати у відношенні застрахованого майна міри безпеки, запропоновані органами пожежного нагляду і передбачені договором страхування, приймати всі міри, що запобігають настання страхового випадку і підвищення ступеня страхового ризику, дотримувати інші чи поло-ження зобов'язання, зазначені в страховому полісі.
Страхова компанія має право перевіряти стан застрахованого майна, а також відповідність повідомлених йому страхувальником зведень про умови страхування дійсним обставинам, незалежно від того, змінилися ці чи обставини ні в плині терміну страхування, а також давати письмові рекомендації з запобі-ганню збитку і по зменшенню його розміру, виконання яких обов'язково для страхувальника.
Умови страхування передбачають, що при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про це страховика, а також органи контролю і пожежного нагляду. Він також зобов'язаний зберігати ушкоджене майно в тім виді, у якому воно виявилося після страхового випадку, до прибуття представника  страховика, ужити заходів до порятунку застрахо-ваного майна, надати страховику можливість проводити розслідування причин і розміру збитку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить