Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Оцінка доцільності фінансових інвестицій

Оцінка доцільності фінансових інвестицій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Оцінка  доцільності  фінансових  інвестицій

При  прийнятті  інвестиційних  рішень  інвестори  порівнюють  очікувані  доходи  від  вкладення  коштів  у  даний  об’єкт  капіталовкладень, з  доходами  від  інших, альтернативних  можливостей  інвестування. При  цьому  розрізняють  два  основні  підходи  до  оцінки  інвестицій:
-    статичний  аналіз: усі  показники, які  характеризують  об’єкт  інвестування, розглядаються  в  короткостроковому  періоді; при  розрахунках  використовуються  величини, зафіксовані  в  певний  проміжок  часу;
-    динамічний  аналіз: показники  аналізуються  в  динаміці, з  урахуванням  зміни  вартості  грошей  у  часі  за  ряд  періодів.
Доцільність  фінансових  інвестицій  в  окремі  об’єкти  визначається  шляхом  приведення  до  теперішньої  вартості  очікуваних  чистих  грошових  потоків  від  здійснення  інвестицій  та  зіставлення  сумарної  величини  цих  потоків  із  собівартістю  інвестицій. Вартість  інвестицій  визначається  за  таким  алгоритмом:
Со = CF1   +   CF2     +   CF3     + …  +    CFn    -  Eo  ,      (8.1)
1+r       (1+r)2        (1+r)3                 (1+r)n 
де  Со – вартість  інвестиції; CF – чистий  грошовий  потік (Cash-flow) від  здійснення  інвестиції; Ео – собівартість  інвестиції; r – коефіцієнт, який  характеризує  ставку  дисконтування  (r = p / 100 %); р – ставка  дисконтування, складається  з  двох  копмонентів:  фіксованої  ставки  за  безризиковими  вкладеннями  та  середньоринкової  премії  за  ризик; n – період, протягом  якого  кошти  вкладаються  у  фінансові  інвестьиції.
Якщо  керуватися  критерієм  прибутковості, рішення  щодо  інвестиційних  вкладень  може  бути  прийняте,якщо  вартість  інвестиції  є  не  менше  нуля  (Со>0).
Ефективна  ставка  процента  за  фінансовими  інвестиціями – це  реальна  ставка  дохідності  інвестиційних  вкладень  за  визначений  період. Цей  показник  характеризує  рентабельність  інвестиційних  вкладень, розраховується  як  відношення  річного  процента  за  вкладеннями  скоригованого  на  середньорічну  суму  дисконту (+)  чи  премії  (-)  до  величини  вкладень  (собівартості  інвестицій).
Метод  ефективної  ставки  процента  застосовується  для  оцінки  фінансових  вкладень  з  фіксованою  ставкою  дохідності  (облігації, привілейовані  акції, депозитні  сертифікати  тощо). При  цьому  може  використовуватися  як  статичний, так  і  динамічний  підхід.
Якщо  погашення  інвестицій  здійснюється  в  кінці  періоду  і  вони  придбані  з  дисконтом, тобто  за  ціною, нижчою, ніж  ціна  погашення, то  інвесторам  доцільно  використати  такий  алгоритм  розрахунку ефективної  ставки  процента  (Re):
Re = i + d / n     *100 %  ,    (8.2)
Ke
Де  d – дисконт, виражений  у  %  (Кн – Ке); і – фіксована  %  ставка; Ке – курс  емісії, %; Кн – курс  погашення  інвестицій, %.
У  разі, якщо  фінансові  інвестиції  придбані  з  премією, тобто  за  ціною, вищою, ніж  ціна  їх  погашення, то  формула  8,2  набуде  такого  вигляду:
Re = i – g / n   *100 %  ,   (8.3)
Ke   
Де  g – премія, з  якою  придбані  інвестиції  (Ке – Кн).
Метод  визначення  внутрішньої  норми  прибутковості  при  оцінці  інвестицій  передбачакє  розрахунок  відносного  показника – ставка  дохідності, за  якої  вартість  інвестиції  дорівнює  нулю. Ця  ставка  відповідає  мінімальній  ставці  рентабельності, за  якої  пріоритет  може  надаватися  альтернативним  вкладенням  на  ринку.
Правило  прийняття  інвестиційних  рішень  за  цим  методом  формулюється  таким  чином: перевага  повинна  віддаватися  тому  об’єкту  інвестицій, внутрішня  норма  прибутковості  за  яким  є  більшою, ніж  середня  ставкка  дохідності  за  альтернативними  вкладеннями  на  ринку  капіталів.
Для  розрахунку  внутрішньої  норми  прибутковості  у  формулу  8.1  замість  Со  підставимо  нуль,  а  замість  r – коефіцієнт, який  характеризує  внутрішню  ставку  дохідності  (re), оскількі  саме  за  нульвої  внутрішньої  вартості  інвестицій  їх  норма  дохідності  дорівнює  середній  ставці  дохідності  за  альтернативними  вкладеннями. Методом  передбачено, що  шукану  процентну  ставку  можна  розрахувати  на  основі  зіставлення  вартості  інвестицій  за  двох  пробних  варіантів  ставок  дисконтування  (re1; re2), які  підбираються  таким  чином, що  в  інтервалі  між  re1  та  re2  вартість  інвестиції  змінює  своє  значення  з  “+”  на  “-“, і  навпаки. На  основі  перетворень  у  формулі  8ю1  отримаємо  алгоритм, який  рекомендується  використовувати  для  розрахунку  внутрішньої  норми  прибутковості:
re = re1 – Co1  * re2 – re1   ,    (8.4)
Co2  -  Co1
Де  Co1; Co2 – внутрішня  вартість  інвестиції  за  різних  варіантів  ставки  дисконтування.
За  наявності  кількох  альтернативних  об’єктів  інвестування  перевага  тому, внутрішня  ставка  процента  за  яким  є  вищою.
Найважливішим  інструментом  оцінки  ризику  зміни  процентних  ставок  та  його  нейтралізації  є  розрахунок  показника  дюрації. Дюрація  характеризує  середньозважений  період, протягом  якого  інвестор  може  амортизувати  собівартість  інвестиції, тобто  отримати  початкову  суму  фінансових  вкладень.завдяки  показнику  дюрації  інвестор  може  дістати  інформацію  про  серелній  строк, протягом  якого  кошти  будуть  заморожені  в  тому  чи  іншому  об’єкті  інвестицій. Для  розрахунку  цього  показника  слід  скористатися  інформацією  щодо  курсової  вартості  інвестицій, прогнозної  величини  Cash-flow  від  здійснення  інвестиції  в  розрізі  окремих  періодів, середніх  процентних  ставок  на  ринку, прогнозного  періоду  володіння  інвестицією  та  періоду  обігу  цінних  паперів. Дюрація  розраховується  за  таким  алгоритмом:
D = ∑ tCF (1+r)       , (8.5)     
∑ CF (1+r)
де  D – показник  дюрації; t – порядковий  номер  періоду  здійснення  платежу  (t =>n); CFt – чистий  грошовий  потік  від  інвестиції  в  періоді  t; r – коефіцієнт, який  характеризує  ринкову  ставку  дисконту  за  анологічними  фінансовими  вкладеннями.
Рішення  щодо  вкладення  коштів  у  ті  чи  інші  корпоративні  права  може  прийматися  на  основі  результатів  фундаментального  аналізу. Згідно  з  цим  прийомом  оцінки  фінансових  інвестицій  їх  ринковий  курс  визначається  внутрішньою  вартістю  підприємства  та  йогог  корпоративних  прав.
Завданням  фундаментального  аналізу  є  визначення  реальної  внутрішньої  вартості  акцій. . якщо  ця  вартість  перевищує  їх  ринкову  ціну, то  курс  акцій  є  зниженим, а  отже, в  них  можна  вкладати  кошти.
Серед  численних  статичних  фінансових  показників, які  характеризують  внутрішню  вартість  корпоративних  прав, в  аналізі  акцій  здебільшого  використовують:
-    балансовий  курс  корпоративних  прав;
-    чистий  прибуток, що  припадає  на  одну  просту  акцію;
-    дивіденди  на  одну  просту  акцію;
-    рентабельність  акції;
-    відношення  ринкового  курсу  до  чистого  прибутку  на  одну  акцію;
-    відношення  ринкового  курсу  акцій  до  показника  Cash-flow  на  одну  акцію.
При  вкладенні  коштів  в  акції  на  визначений  період  їх  внутрішня  вартість  може  бути  розрахована  за  таким  алгоритмом:
Ko = R2   +  R 2    +  …  +   Rn   +    Kn  =  Σ    Rt   +         Kn         ,  (8.6)      
1 +r   (1+r)²              (1+r)n       (1+r)n      (1+r)t       (1+r)n
де  Ко – теперішня  вартість  акції; Rt – чистий  грошовий  потік, генерований  акцією  в  певному  періоді  t =>n ; Kn – ціна, за  якою  акція  може  бути  реалізована  в  плановому  періоді  n; r – коефіцієнт, який  характеризую  ставку  дисконтування; n – період, в  якому  погашається  фінансова  інвестиція.
У  разі, якщо  кошти  інвестуються  в  акції  на  невизначено  тривалий  період  (t => ∞), то  теперішня  вартість  грошових  коштів, які  можуть  бути  отримані  в  результаті  продажу  акції, суттєво  не  впливає  на  її  внутріщшню  вартість. У  такому  разі  рекомендується  застосовувати  такий  алгоритм  розрахунку  внутрішньої  вартості  акцій:
Ko = R1   +   R2   +   …   +   R∞    =  Σ   Rt      .   (8.7)
1+r       (1+r)²               (1+r)∞         (1+r)t
Якщо  кошти  вкладаються  в  акції  на  невизначений  період  (t =>∞)  і  імітент  проводить  політику  виплати  стабільних  доходів  (дивідендів), тобто  R1 =R2 = … = Rn, то  розрахунок  внутрішньої  вартості  акцій  у  рамках  фундаментального  аналізу  здійснюють  за  такою  формулою:
Ko = R Σ   1      =  R   .   (8.8)
(1+r)t      r 
Проблематика  практичного  використання  наведених  формул  полягає  у  точності  прогнозування  грошових  доходів  та  правильності  визначення  ставки  дисконтування.
Базова  концепція  технічного  аналізу  звучить  таким  чином: існує  деякий  взірець, за  яким  відбувався  розвиток  курсу  акцій  у  минулому, тож  і  майбутня  динаміка  курсу  також  буде  побудована  за  згаданим  взірцем.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить