Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні напрямки поліпшення інвестиційної привабливості Херсонської області

Основні напрямки поліпшення інвестиційної привабливості Херсонської області
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні напрямки поліпшення інвестиційної привабливості Херсонської області

Зростаюча роль регіонів у соціально-економічному розвитку країни, децентралізація управління економікою зумовлюють посилення відповідальності місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування за стан і функціонування розташованих на їхній території потенційних об'єктів інвестування. Невідкладне завдання - створити сприятливий інвестиційний клімат у регіоні. Забезпечення інвестиційної діяльності на регіональному рівні має врахувати особливості регіону.
Активна діяльність щодо залучення інвестицій проводилась у Херсонській області з перших років незалежності України. Найбільш результативним став період після 1995 р. За 2002-2005 pp. залучено інвестиції в обсязі 571 млн. грн., з них у 2005 р. освоєно 194 млн. грн., причому в структурі джерел фінансування вже переважали власні кошти підприємств та організацій (61,5%), питома вага коштів іноземних інвесторів становила 5,3%. На частку Херсонської області припадає лише 1 % загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.
Ситуація останніх років продемонструвала, що фактичний стан залучення інвестицій в економіку Херсонської області не відповідає її інвестиційним можливостям, які визначаються чотирма специфічними факторами, охарактеризованими нижче.
1. Вигідне географічне положення області, наявність міжнародних автотранспортних магістралей, що з'єднують країни Європи з півднем Росії та Кавказом, морських портів (м. Херсон, м. Скадовськ), річкового порту (м. Херсон), міжнародної поромної переправи (м. Скадовськ) являють собою потужний резерв розвитку. Можливість цілорічного судноплавства забезпечує привабливість регіону як транспортного осередка на півдні України.
2. Господарство області має агроіндустріальний характер, причому на фоні занепаду промисловості дедалі більшу роль в економіці відіграє аграрний сектор. Домінує зернове виробництво, вирощуються соняшник, овочі, фрукти, ефективно працює м'ясо-молочний комплекс. Потужності розгалуженої меліоративної системи використовуються недостатньо. Переробна промисловість не відповідає обсягам вироблюваної сільськогосподарської продукції, тому спостерігається підвищений інтерес з боку підприємців до харчової та переробної галузей (в основному - до виробництва борошна, крупів, консервів, до випуску пакувальних виробів).
3. Херсонщина має унікальні рекреаційні ресурси, що використовуються далеко не повністю. Вихід до двох теплих морів - Чорного та Азовського, багато історичних пам'яток, біосферний заповідник "Асканія -Нова", придніпровські плавні - усе це надає широкі можливості для розвитку туризму, рекреації та розбудови оздоровчого комплексу.
4. Промислові підприємства області належать до високотехнологічних галузей -суднобудівної, машинобудівної, текстильної тощо. їхня продукція має високий попит на внутрішньому та міжнародних ринках.
Поряд з переліченими факторами, що формують позитивний інвестиційний клімат Херсонської області в цілому, існують і негативи загального характеру, які заважають залученню інвестицій. До них можна віднести:
- нестабільність та невизначеність законодавчих актів, різкі й непередбачувані зміни в податковій політиці;
- невизначеність у питаннях власності, особливо на природні та природно-рекреаційні ресурси;
- відсутність ринку землі, без якого не можна забезпечити іпотечне кредитування;
- відсутність чіткого механізму державної підтримки наукової та інноваційної діяльності;
- слабку методико-нормативну базу оцінки доцільності інвестиційних проектів, недостатню обґрунтованість маркетингових досліджень та експертизи ринкових умов.
Специфіку регіону визначають такі особливості: гострий дефіцит комерційної та юридичної інформації; нерозробленість пріоритетів (галузей, виробництв) для першочергового інвестування, безсистемність і неузгодженість інвестиційних процесів; відсутність ефективної співпраці суб'єктів економічної діяльності з органами влади, через що останні залишаються осторонь інвестиційного процесу; низький рівень фінансування підприємствами власних прикладних розробок і досліджень; порушення договірних умов у ході виконання проектів, низька правова та ділова культура; висока енергомісткість виробництва; ослаблення творчої активності винахідників та раціоналізаторів.
Регіональна інвестиційна програма має стати найважливішою підоймою стабілізації всього господарського механізму області і забезпечення економічного піднесення. Головною метою програми є створення соціально-економічних, організаційних, правових умов для забезпечення сталого розвитку економіки і соціальної сфери регіону на засадах постійного відтворення та ефективного використання природно-ресурсного й науково-технічного потенціалів, для розгортання підприємництва, підвищення рівня життя населення, вирішення екологічних проблем.
Для реалізації Регіональної інвестиційної програми потрібне її законодавче та нормативно-правове забезпечення. Положення цього документа мають передбачати:
- регулювання інвестиційної діяльності місцевою виконавчою владою;
- особливості правосуб'єктності, права й обов'язки учасників процесу, їхню відповідальність;
- порядок провадження інвестиційної діяльності, її основні стадії, комплекс форм участі суб'єктів, процедури;
- механізм фінансового забезпечення, форми місцевого фінансування, залучення коштів юридичних та фізичних осіб, заінтересованих в ефективному розвитку інвестиційної діяльності;
- комплекс пільг, компенсацій і стимулів митного, валютно-фінансового, податкового та іншого характеру, порядок різних процедур (реєстрація, експертиза, контроль, юридичний захист прав суб'єктів інвестиційної діяльності тощо);
- форми міжнародного співробітництва.
Як відомо, інвестиційний процес не обмежується кордонами якоїсь держави. У зв'язку з цим необхідно дотримуватися принципів міжнародного співробітництва, насамперед під час вирішення питань експорту-імпорту технологій.
Регіональна програма повина включати налагодження взаємодії з міжнародними організаціями (TACIS, ЄБРР, USAID та ін.), зокрема, для підтримки малого та середнього бізнесу; забезпечення консалтингової допомоги місцевим підприємствам з питань експорту продукції, підготовки бізнес-планів за міжнародними стандартами, пошуку фінансових ресурсів і т. ін.
Щоб кардинально активізувати інвестиційну діяльність, треба максимально використовувати потенціал банківсько-фінансової сфери, яка може стати реальним інвестором. Необхідно створити сприятливі умови для кредитних організацій, які цілеспрямовано провадитимуть інвестиційну політику щодо виробництва. Доцільними будуть заходи щодо стимулювання банківських установ, які беруть участь у фінансуванні інвестиційних проектів, і створення регіональної системи страхування ризику найважливіших проектів за рахунок спеціально організованого гарантійного фонду.
У зв'язку з тим, що обсяг інвестицій в основний капітал з державного бюджету становить невелику частку від загального обсягу інвестицій в Херсонській області, важливого значення набувають проблеми пошуку нових джерел їх фінансування та підвищення ефективності використання коштів; зокрема, слід розробити схеми залучення заощаджень населення для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів.
Наука зазнала величезних втрат від колізій перехідного періоду. В обставинах падіння попиту на результати НДДКР, скорочення їх фінансування нагальне завдання - зберегти найбільш продуктивне ядро науково-технічного потенціалу. Система заходів з активізації інвестицій у науку та науково-технічну діяльність у регіональному аспекті має передбачати таке:
- фінансування наукових досліджень та експериментальних розробок, результати яких можуть підвищити конкурентоспроможність важливих видів продукції І рівень якості життя, поліпшити екологічний стан довкілля (повне або часткове з регіонального бюджету, з наступним поверненням коштів);
- надання безповоротних цільових коштів на підготовку та перепідготовку кадрів, придбання наукової літератури, для користування міжнародними електронними Інформаційними системами;
- участь висококваліфікованих спеціалістів у консалтинговому супроводі інвестиційних проектів;
- відрядження вчених за кордон для стажування, участі в конференціях тощо;
- масштабне поширення інформації про наукові здобутки;
- формування механізму прилучення науковців та обдарованої студентської молоді до реалізації інвестиційних проектів;
- стимулювання наукових організацій та підприємств, які займаються розробкою принципово нових технологій, техніки та матеріалів, за допомогою механізму державного й обласного замовлення.
Соціальні наслідки інвестицій - важливий критерій загальної оцінки ефективності інвестиційної діяльності загалом і конкретних проектів зокрема.
Пріоритетними сферами, куди треба вкладати кошти в першу чергу, є такі:
- виробництво зернових, баштанних, плодово-ягідних, овочевих культур. Нагальна проблема - відродження вівчарства;
- відновлення гідромеліоративної системи, ремонт та реконструкція якої дадуть змогу завантажити потужності спеціалізованих будівельних підприємств, а в перспективі - підвищити продуктивність аграрного виробництва;
- харчова та переробна промисловість (інвестиції потрібні для розширення асортименту продукції, підвищення її конкурентоспроможності);
- соціально-економічна інфраструктура (транспорт, інформаційна мережа, консалтинг);
- туризм (відновлення та опорядження рекреаційних територій, організація системи сервісу, створення туристичного кластеру);
- створення робочих місць, організація недержавних пенсійних фондів, забезпечення доступності медичного обслуговування;
- вирішення екологічних проблем (розвиток екологічно чистих та ресурсозберігаючих виробництв, екологічна експертиза проектів, контроль за роботою екологічно небезпечних виробництв, посилення відповідальності суб'єктів інвестиційної діяльності за порушення екологічного законодавства і завдання шкоди довкіллю).
Стимулювання інвестиційної діяльності є об'єктивною передумовою для економічного зростання Херсонської області. Запорука успішної реалізації викладеної програми - співпраця місцевих органів влади з парламентом та урядом України. Реалізація перелічених заходів виведе інвестиційну діяльність на якісно нову стадію зростання. Попереду - остаточне доопрацювання інвестиційної програми, створення системи моніторингу її виконання, коригування завдань відповідно до змін в економіці області.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить