Класифікація негативних факторів. Поняття ГДК

ГДК – гранично допустима концентрація – це максимальна кількість небезпечних речовин в одиниці об’єму чи ваги, яка при щоденному впливі протягом необмеженого тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також наступних негативних змін у потомстві. Також використовується термін ГДР – гранично допустимий рівень небезпеки.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні.
По токсичній дії шкідливі речовини поділяють на:
кров’яні отрути, які гальмують здатність гемоглобіну до приєднання кисню (СО, бензол, сполуки ароматичного ряду тощо);
нервові отрути (наркотики, спирти, сірчаний водень, кофеїн тощо);
подразнюючі отрути, що вражають слизові оболонки, шкіру, дихальні шляхи і легені (аміак, сірчана та соляна кислота, луги);
печінкові отрути (спирти, дихлоретан, чотири хлористий вуглець);
алергени, що змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші речовини);
канцерогени, що утворюють злоякісні пухлини (бензопірен, каміновугільна смола);
мутагени, що впливають на генетичний апарат клітини (окис етилену, сполуки ртуті та інші речовини);