Функціональні особливості наукового тексту
Науковий текст відрізняється від інших великим арсеналом знакових систем, слугуючи для передачі когнітивної інформації. Численні мовні засоби забезпечують її оформлення у вигляді об єктивного повідомлення, що під час еквівалентної передачі у перекладі характеризується переважанням теперішнього часу дієслова, значною кількістю слів та словосполучень з абстрактним значенням, очевидною номінативністю тексту. Основною рисою наукового тексту є термінологічність, яка не залежить від контексту і присутня у спеціальних двомовних словниках. Загальні ознаки наукового стилю прослідковуються на всіх рівнях мовної системи. Лексика цього стилю складається із трьох пластів (нейтральна, загальнонаукова, спеціальна або термінологічна) . Особливості перекладу лексичного складу наукового тексту полягають у логічності, компактності, об єктивності викладу інформації, відсутності емоційного забарвлення, широко розвинутій синонімії. У науковому тексті завжди присутні засоби, що підвищують рівень насиченості когнітивної інформації, тобто скорочення. Варто також пам ятати про відсутність контекстуальних скорочень у науковому стилі . Широке використання у науковому стилі імен і назв робить повідомлення конкретним і співвідносить певні відомості із конкретною особою/діячем, закладом чи районом. Лексичні трансформації передбачають використання таких прийомів, як транскрипція/транслітерація, якій підлягає більшість термінів, географічних і власних назв (Paul Barber, Arnold, Mary Shelly). Лексична інтерференція мови оригіналу в перекладі – це зумовлене впливом мови оригіналу вживання перекладачем у тексті перекладу невластивих для мови перекладу слів та словосполучень, що не відповідають нормам мови перекладу. Основними причинами лексичної інтерференції є недостатнє знання перекладачем норм слововживання і сполучення слів мови перекладу.Отже, головним способом попередження лексичної інтерференції у перекладі є ретельне вивчення норм вживання слів і їхньої сполучуваності у тексті мовою перекладу . Комунікативним завданням наукового тексту є повідомлення нових відомостей у даній галузі знань. Під час перекладу наукового тексту домінантами перекладу, що забезпечують інваріантність тексту, будуть усі засоби, що забезпечують об єктивність, логічність і стислість викладу. Перерахуємо їх ще раз: терміни, загальнонаукова лексика, відсутність оціночного забарвлення, пасивні дієслівні конструкції, дієслівні форми теперішнього часу, неозначено-особові та безособові структури, складні слова, словотвірні моделі із абстрактною семантикою, перевага імені над дієсловом, скорочення, формули, схеми, дати, числа, максимальна складність і різноманітність синтаксичних структур, графічні засоби логічної організації, формалізовані засоби наукової дискусії. Врахування прагматичних факторів зумовлює внесення до тексту додаткових елементів, виключення з нього елементів, надлишкових з точки зору іншомовного адресату, а також перелік змістових перетворень –генералізацію (узагальнення), конкретизацію та ін. У нашій доповіді було зроблено спробу показати складність і багатогранність процесу перекладу наукової літератури, а також різноманітність внутрішньо- і зовнішньолінгвістичних факторів, що визначають певні перекладацькі стратегії та рішення. Річ у тому, що ці фактори іноді суперечать один одному, врахування одного з них не завжди сумісне із повним врахуванням іншого. Адже, прагматично адекватному зовсім не обов язково притаманний найвищий ступінь комунікативної інваріантності, яка включає у себе оптимальний набір прагматичної, семантичної та функціонально-стилістичної адекватності
Науковий текст Можна виділити такі основні особливості наукового тексту порівняно з іншими видами текстових матеріалів. Насамперед, слід зазначити, що науковий текст має раціональний характер, він складається із суджень, умовиводів, побудованих за правилами логіки науки і формальної логіки. Отже, важливою його особливістю є широке використання понятійного, категоріального апарату науки. На відміну від художнього тексту, він не базується на образі, не активізує почуттєвий світ його читача, а орієнтований на сферу раціонального мислення. Третьою особливістю наукового тексту є його жанровість. Науковий текст - це не просто текст, а певний йогожанровий різновид: науковий звіт, дисертація, стаття, тези тощо. Жанр тексту забез- печує відповідність наукового знання ситуації його призначення. Виділені особливості наукового тексту визначають його структуру. За найзагальнішого підходу науковий текст складається з трьох частин: постановочної, дослідницької і заключної. У постановочній частині тексту визначаються проблема, мета і завдання, гіпотези і методи дослідження, а також відзна- чається зв'язок даного дослідження з іншими дослідженнями. Дослідницька частина тексту дає опис проведеного дослід- ження й отриманих результатів. У заключній частині тексту робляться висновки і даються рекомендації для проведення подальших наукових досліджень і використання результатів у практичному житті. Науковий текст являє собою своєрідну суміш кількох різновидів простих текстів: оглядового, методологічного, емпірико-факто-логічного, теоретичного, пояснювального і додаткового.
|