Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ

ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ

 

1.    Причини існування та сутність зустрічної торгівлі

2.    Бартерні операції як вид зустрічної торгівлі

3.    Операції за участю продавця в сфері зовнішньоекономічних відносин

4.    Характеристика операцій промислового співробітництва


1.    Причини існування та сутність зустрічної торгівлі
Економічна ситуація, що склалася в Україні, обумовлюється цілою низкою негативних чинників; це передусім неконвертованість гривні, дефіцит валютних коштів, загальна розбалансованість фінансів. За та¬ких умов велике значення для розвитку зовнішньоекономічних зв'яз¬ків між країнами має зустрічна торгівля. Операції зустрічної торгівлі — це операції, за яких закупівля продукції супроводжується зворот¬ними поставками товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу.
Як свідчить світова практика, зустрічна торгівля, тобто пов'язу¬вання продажу з купівлею і навпаки, не обмежується лише сферою міжнародної торгівлі. Вона використовується і в угодах внутрішньої торгівлі, особливо в період значного дефіциту фінансових коштів на ринку або коли загострюється проблема неплатежів.
За оцінками ГАТТ, частка зустрічної торгівлі складає 8—10% загаль-ного обсягу світової торгівлі.
Частка угод зустрічної торгівлі в торгівлі між фірмами Сходу і Захо¬ду перевищує її частку в загальному обсязі світової торгівлі і складає 15-20%.
Головним чинником, стимулюючим збільшення угод зустрічної торгівлі, є особливості сучасної світової фінансово-платіжної ситу¬ації, яка характеризується структурною нестачею іноземної валюти в цілому ряді країн. Але необхідно враховувати й інші чинники. Це передусім:
1.    Завищення курсу місцевої валюти, через що штучно завищені імпортні ціни мають компенсуватися високими експортними цінами.
2.    Необхідність приховування реальних експортних цін за умов об-меження міжнародної конкуренції картельними угодами.
3.    Можливість використання зустрічної торгівлі як засобу сприян¬ня маркетингу, тобто активному просуванню нераціональних товарів на світовий ринок. Це має значення для фірм тих країн, які вважа¬ють, що маркетингова діяльність коштує занадто дорого або є занадто складною.
4.    Для недостатньо платоспроможних країн погашення заборгова¬ності з імпорту товарами вважається менш ризикованим, ніж погашен¬ня готівковими коштами.
5.    Завдяки кращій керованості зустрічна торгівля, як правило, по¬легшує країнам середнє та довготермінове планування. Крім нього, зустрічна торгівля ґрунтується на чинниках, які мають більш локаль¬ний характер, тобто пов'язані із специфікою конкретних товарів, країн і регіонів, що визначає динаміку і сферу операцій зустрічної торгівлі.
Зустрічна торгівля охоплює широкий діапазон форм зовнішньоторговельних угод, які можна класифікувати за трьома групами:
•    операції натурального обміну;
•    операції, що передбачають участь продавця у реалізації товарів, запропонованих покупцем;
•    операції в рамках промислового співробітництва.

2. Бартерні операції як вид зустрічної торгівлі
Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Під бар-тером розуміють обмін визначеної кількості одного товару на інший у вигляді натурального обміну без використання механізму валютно-фі-нансових розрахунків.
Характерними особливостями бартерної угоди є:
1)    разовий характер:
2)    участь у ній найчастіше двох сторін;
3)    оформлення угоди одним контрактом;
4)    визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту;
5)    відносно короткий, в порівнянні з іншими формами зустрічної торгівлі, термін виконання угоди, який зазвичай не перевищує одного-двох років.
Мета, яку переслідують сторони при укладенні бартерних угод, час¬тіше зводиться до однієї або декількох із нищезазначених:
1)    пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту;
2)    спрощення розрахунків;
3)    розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента;
4)    додаткова можливість отримання імпортного обладнання в об¬мін на товар, реалізація якого ускладнена у звичайних комерційних умовах.
Говорячи про переваги та недоліки бартеру, необхідно проводити чіткий розділ між інтересами окремих фірм та інтересами держави в цілому. З точки зору окремих фірм, до переваг бартеру належить, нап-риклад, можливість розробки нових ринків збуту продукції та послуг. Деякі фірми використовують бартер для забезпечення більшої гарантованості поставок потрібного їм товару. Бартер дає фірмам можливість подолати нетарифні бар'єри та обмеженості, що позитивно відбиваєть¬ся на конкурентоспроможності фірм на конкретних ринках, і принес¬ти їм значну економію па складських та транспортних видатках.
Недоліки бартеру:
1. Обов'язковість збігу потреб партнерів. Продавець, зацікавлений у бартері, змушений шукати покупця, який має той товар, якого пот¬ребує продавець.
2. Складність в укладанні бартерних угод у порівнянні із звичайни¬ми комерційними контрактами. Бартер найчастіше пов'язаний з про¬веденням складних цінових переговорів та з узгодженням кількості зустрічних товарів. При бартерних угодах частіше виникають труд¬нощі в керуванні якістю товарів. У звичайних комерційних контрак¬тах передбачається узгоджена якість предмета угоди. Оскільки бартер передбачає двосторонній обмін, контроль узгодженої якості товарів ускладнюється.
3. Односторонність вигоди в бартерній угоді. У тих випадках, коли контракт укладається під натиском одного із партнерів, в іншої сторо¬ни часто виникають труднощі у використанні чи реалізації отримано¬го зустрічного товару.
4. Великі витрати часу, пов'язані з виконанням угоди. Бартерні угоди потребують тривалішого періоду переговорів, оскільки багато з фірм не знають специфіки товарів, якими обмінюються. З іншого бо¬ку, в бартері винагорода, яка виплачується посередникам, дещо вища, ніж у звичайних комерційних угодах, і складає в практиці західних фірм 1,5—3,0% (супроти 2,0%) вартості контракту.
Для здійснення бартерних угод між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності оформляється єдиний договір, що передбачає збалансований за вартіс¬тю обмін товарами, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна вар-тість товарів, що експортуються та імпортуються, виражена в іноземній валюті з обов'язковим вираженням її в доларах США. На кількість то¬варів, що обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних потоків товарів відбувається, як правило, одночасно.
У бартерних контрактах обов'язково обумовлюються:
1.    Предмет контракту.
2.    Оцінка вартості товару.
3.    Облік виконання зобов'язань.
4.    Упаковка і маркування.
5.    Повідомлення про відвантаження. Відповідальність сторін.
6.    Претензії.
7.    Застосовуване право при вирішенні спорів.
8.    Інші положення.

3. Операції за участю продавця в сфері зовнішньоекономічних відносин
До операцій, що передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем, належать:
•    комерційна компенсація;
•    зустрічні закупівлі;
•    авансові закупівлі;
•    угоди типу «світч»;
•    угоди типу «оффсет»;
•    рамочні угоди;
•    угоди позитивної зустрічної торгівлі;
•    угоди щодо зворотного експорту;
•    програми пов'язування імпорту та експорту;
•    обов'язки, які передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера.
У здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в грошовій формі за цінами, які можуть змінюватися зі зміною рин¬кової ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виручки за свої поставки.
Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за рівну вартість. При такій операції кожний партнер водночас виступає в ролі продавця і покупця і висвітлює рахунок за свої поставки в гро¬шовій формі. Умови початкової і зустрічних поставок визначаються в одному контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задо¬волення інтересів партнерів у будь-якій формі, наприклад, часткова оплата початкової поставки чи інше.
Зустрічні закупівлі є найпоширенішою формою зустрічної торгівлі, за якої фірма, що приймає товар, розраховується поставками товарів безвідносно до імпортованої продукції, технології чи обладнання. При цьому підписуються два контракти, в яких фіксуються сума і термін поставки, і можуть не вказуватись конкретні товари, які закуповують¬ся за зустрічними зобов'язаннями. Платежі за початкову і зустрічні поставки виконуються незалежно один від одного.
При авансових закупівлях сторона, зацікавлена в продажу своїх това¬рів партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого пос¬тавляє на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.
Змістом операції типу «світч» є передача експортером своїх зо¬бов'язань щодо зустрічної торгівлі третій стороні. Такі операції засто¬совуються в поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крім бартерної).
У розглянутих вище комерційних операціях немає жодного вироб-ничого чи технологічного зв'язку між товарами. До продажу чи обмі¬ну надходять готові товари.
Угоди «оффсет» застосовуються переважно у сфері міждержавних поставок, у тому числі військової техніки і спецмайна. В таких угодах країна, яка закуповує майно за кордоном, виставляє зустрічні вимоги компенсаційного характеру до експортера, включаючи вимоги налаго¬дити спільне виробництво закупівельної техніки в країні-імпортері, здійснити зустрічні закупівлі товарів, передати технологію виробницт¬ва виробів, вимоги про обов'язкове залучення фірм країни-імпортера як субпідрядчиків у будівництві об'єктів, вимоги про залучення зару¬біжних інвестицій, пов'язаних з передачею технологічного і керівничого «ноу-хау».
Угоди «оффсет» поділяються на прямі та непрямі.
Прямий «офф¬сет» пов'язаний безпосередньо з відшкодуванням затрат на придбан¬ня експортних товарів країни-постачальника зустрічними поставками країни-імпортера.
Непрямий «оффсет» передбачає відшкодування час¬тини вартості поставлених виробів зустрічними поставками товарів, не пов'язаних з обороною. Іноді в таких угодах компанія-експортер наймає субпідрядників фірм країни-імпортера або використовує ком¬поненти і сировину виробництва місцевих фірм, які в іншому випадку завозилися б із-за кордону. Наприклад, великий західний консорціум у своїй комерційній пропозиції на електрифікацію залізниць у Новій Зеландії передбачає виробництво частини компонентів та вузлів, а та¬кож розробку дизайну, інжинірингові та будівельні послуги із залученням новозеландських фірм, що виявилось вирішальною умовою при прийнятті позитивного рішення тендерним комітетом.
У разі рамочних угод західна фірма встановлює на договірній ос¬нові офіційний, довготерміновий механізм кредитування своїх поста¬вок у країну-імпортер. Експорт західної фірми, який здійснюється в рамках угоди, обумовлює виникнення зустрічних обов'язків з боку фірм країни-імпортера. Як варіант експортна виручка західної фірми може зараховуватись на спеціальний умовний рахунок банку країни-імпортера і є джерелом платежу різним постачальникам зустрічних товарів з цієї країни. Західна фірма, таким чином, сприяє розвитку експорту приймаючої країни і отримує, згідно з існуючою практикою, винагороду в розмірі від 3 до 10% суми експорту. Специфіка рамочних угод у тому, що вказаний механізм діє не для окремої, разової угоди, а на постійно діючій довготерміновій основі.
Угоди позитивної зустрічної торгівлі належать до категорії нечис¬ленних угод, коли західна фірма більш зацікавлена у зустрічних пос¬тавках товарів, ніж її контрагент. У цих угодах приватні фірми відда¬ють перевагу отриманню платежу за поставлений товар не готівковою валютою, а зустрічними поставками конкретної продукції.
Угоди щодо розробки зарубіжних ресурсів з метою їх подаль¬шого імпорту є відокремленим видом позитивної зустрічної тор¬гівлі і націлені на довготермінові імпортні поставки стратегічної мінеральної сировини та інших ресурсів. Відмінність цього виду угод від угод позитивної зустрічної торгівлі полягає в мотивації західного партнера, який у даному випадку більш зацікавлений не в реалізації власного обладнання, а в зустрічних довготермінових поставках сировини.
Угоди щодо зворотного експорту використовуються для репатріації прибутку із країн з діючими обмеженнями та переведення валюти за кордон. У ряді випадків західна фірма-експортер стикається з диле¬мою: продовжити дебіторську заборгованість інопокупця з країни з ва¬лютними обмеженнями або отримати компенсацію в місцевій валюті країни-імпортера. Одним із варіантів виходу з такого становища є закупівля за місцеву валюту певного товару в країни-імпортера і реалі¬зація цього товару за кордоном в ВКВ. Успіх таких угод залежить від того, наскільки жорстким є експортний контроль у країні-імпортері.
Програми пов'язування імпорту та експорту передбачають засто-сування преференційного режиму при видачі ввізної ліцензії тим зарубіжним фірмам, які уклали або сприяли укладенню експортних угод для національних фірм держави-імпортера. Такі програми ха¬рактерні для країн, що розвиваються, з великою сумою зовнішнього боргу, де діють програми ліцензування імпорту, у рамках яких доз¬волено до ввозу тільки обмежене коло необхідних товарів. Виняток робиться лише для фірм, які уклали експортний контракт на еквіва¬лентну суму.
Оскільки за такими програмами відповідальність за зустрічний ек¬спорт покладається не на зарубіжного постачальника, а на місцеву імпортну фірму, остання, як правило, перекладає цю проблему на західного партнера. В кінцевому підсумку перед західною фірмою пос¬тає дилема: здійснити угоди зустрічної торгівлі або зовсім пропустити можливість укласти угоду.
Обов'язки, які передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера, полягають у тому, що уряд приймаючої країни чає дозвіл на зарубіжні інвестиції лише за умов зобов'язання фірми-інвестора сприяти активізації її експорту. Це, передусім, зобов'язан¬ня фірми експортувати встановлений відсоток продукції, яку вироб¬ляють на об'єкті інвестування, забезпечити зайнятість місцевого персоналу, використовувати певну частку місцевих компонентів та вузлів і передати технологічне та управлінське «ноу-хау» місцевому персоналу.
Відмінність даного виду угод від власної зустрічної торгівлі полягає в тому, що тут метою західних фірм є не продаж обладнання, а здійснення прямих зарубіжних капіталовкладень. Нині, за оцінкою за¬хідних економістів, майже 40 країн світу, в тому числі і деякі промис¬лово розвинуті країни (наприклад, Канада) використовують подібні обмеження.
Отже, різновиди товарообмінних угод і форм зустрічної торгівлі різноманітні. Вміле використання цих форм виробниками-учасниками ЗЕД може стати запорукою їх успішної діяльності на зовнішньому ринку. 

4. Характеристика операцій промислового співробітництва
На відміну від попередніх, операції в рамках промислового співробітництва (співробітництво на компенсаційній основі, виробнича кооперація) пов'язані з виробничою сферою: передбачають особливий вид зустрічних поставок.
Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбача¬ють поставку іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та інжинірингових послуг з подальшим його погашенням коштом виручки від зустрічної поставки виробленої на цьому облад¬нанні продукції. Найтриваліші стійкі зв'язки між торговими партне¬рами, за яких торгівля виступає частиною промислового співробіт¬ництва, забезпечують виробниче кооперування.
Найпоширенішими видами його є:
•    підрядне кооперування;
•    договірна спеціалізація;
•    спільне виробництво.
При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовле¬них вимог (обсяг, термін, ціна та ін.). За необхідності замовник може передати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнан¬ня і матеріали.
Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окре¬мих частин і етапів виробничих програм.
Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного економічного проекту щодо вироблення складних видів продукції. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як тимчасово договірне об'єднання юридично самостій¬них фірм. Коопераційні зв'язки оформляються контрактом або прото¬колом про здійснення спільного виробництва.
Однією із форм зовнішньоторговельних угод при здійсненні зус¬трічної торгівлі є операції з давальницькою сировиною. Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — це операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання да-вальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконав¬ців, а також етапів операцій з перероблення цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іно¬земну валюту в Україні), або вивезеної за її межі з метою отримання го¬тової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сиро¬виною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20% загальної вартості готової продукції. При цьому давальниць¬кою сировиною вважається сировина, матеріали, напівфабрикати, ком-плектуючі енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для викорис¬тання у виробленні готової продукції з подальшим поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вве¬зенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виробле¬но цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та ви¬роблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
У даних угодах суб'єкт господарської діяльності, який надає да-вальницьку сировину, виступає як замовник, а суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи викорис-тання давальницької сировини, як виконавець. Під готовою продукці¬єю розуміють продукцію чи товар, який вироблений з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить