Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Методи аналізу інвестиційних ризиків

Методи аналізу інвестиційних ризиків
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Методи аналізу інвестиційних ризиків

Аналіз інвестиційних ризиків — це визначення міри ймовірності їхнього виникнення й обсягу можливих фінансових втрат при настанні ризикової події.
Ціль аналізу інвестиційних ризиків полягає в тому, щоб надати необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень про доцільність інвестування й передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат.
У загальному виді процес аналізу інвестиційних ризиків можна уявити як послідовність ряду етапів:
1. Виявлення окремих видів інвестиційних ризиків.
2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що збільшують або зменшують конкретний вид ризику.
3. Визначення складу необхідних інформативних показників для аналізу ризику й оцінка можливості одержання, якості й вірогідності необхідної інвестиційної інформації.
4.  Аналіз виявлених факторів.
5.  Вибір відповідних методів оцінки інвестиційних ризиків.
6. Оцінка окремих видів інвестиційних ризиків з використанням обраних методик.
7.   Оцінка загального рівня інвестиційного ризику.
8.    Розробка заходів щодо зниження рівня інвестиційного ризику.
У світовій практиці вироблені два види аналізу інвестиційних ризиків, які взаємно доповнюють один одного:
—  якісний аналіз;
—  кількісний аналіз.
Якісний аналіз ризику найпростіший; його головне завдання — визначити фактори ризику, а також установити потенційні області ризику.
Кількісний аналіз ризику — це чисельне визначення розмірів окремих видів ризику та інвестиційного ризику проекту в цілому. Кількісний аналіз проводиться з використанням різних методів.
Найпоширеніші методи кількісного аналізу:
—  статистичний метод;
—  метод експертних оцінок;
—  аналіз чутливості інвестиційного проекту;
—  аналіз величини відносних ризиків;
—  імітаційне моделювання Монте-Карло.
Сутність основних методів аналізу інвестиційного ризику полягає в наступному.

Статистичний метод.
Сутність статистичного методу аналізу ризику полягає в тому, що» для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні дані по результативності реалізації підприємством аналізованих інвестиційних операцій.

Виділяють такі основні області ризику:
1. Безризикова область — це область, що характеризується відсутністю яких-небудь втрат при здійсненні інвестиційної операції з гарантією одержання як мінімум розрахункового інвестиційного прибутку (К1=0).
2. Область мінімального ризику — це область, що характеризується рівнем втрат, що не перевищує розміри чистого прибутку (К2 перебуває в межах 0-25%). Підприємство ризикує тим, що в результаті інвестиційної діяльності в найгіршому разі не одержить чистого прибутку й не зможе виплатити дивіденди за випущеними цінними паперами, якщо такі є, а в кращому — одержить основну частину чистого прибутку.
3.  Область підвищеного ризику — це область, що характеризується рівнем втрат у розмірі розрахункової суми прибутку (К3 перебуває в межах 25-50%). Підприємство ризикує тим, що в результаті інвестиційної діяльності в найгіршому разі зробить покриття всіх витрат, а в кращому — дістане прибуток менший від розрахункового рівня.
4. Область критичного ризику — це область, що характеризується тим, що в її межах можливі втрати в розмірі розрахункової суми доходу підприємства (К4 перебуває в межах 50-75%). Підприємство ризикує втратити валовий доход внаслідок здійснення інвестиційної операції.
5. Область катастрофічного (неприпустимого) ризику — це область, у межах якої можливі втрати, близькі до розміру власних коштів підприємства (К5 перебуває в межах 75-100%).
Проведені фахівцями дослідження показали, що оптимальний коефіцієнт ризику становить приблизно 30%, а коефіцієнт ризику, який веде до банкрутства інвестора, — 70% і більше.
Статистичний метод аналізу інвестиційного ризику має переваги й недоліки. Достоїнством цього методу є можливість аналізувати й оцінювати різні «сценарії» реалізації проект і враховувати різні фактори ризику в рамках одного підходу. Недолік методу полягає в тому, що в ньому для оцінки використовуються імовірнісні характеристики, що не зручно для практичного застосування.

Метод експертних оцінок.
Сутність цього методу аналізу інвестиційного ризику полягає в оцінці факторів, що впливають на реалізацію інвестицій шляхом проведення опитування декількох незалежних експертів.
Цей метод дає можливість усі об'єктивні й суб'єктивні фактори, що впливають на рівень ризику, розділити на керовані складові й зробити висновок про ймовірність прояву й величини наслідків досліджуваного ризику.
На підставі інформації, отриманої в результаті опитування експертів, проводиться ранжування факторів за ступенем їхнього впливу на рівень ризику інвестиції, а потім будується спеціальна модель, що дозволяє аналізувати ризикові ситуації.
Існує кілька методик одержання експертних оцінок, однак найбільше часто використовувана — це проведення поетапних опитувань експертів до досягнення ними єдиної думки. Декільком незалежним експертам видаються анкети із проханням відповісти на ряд питань, потім отримана інформація обробляється й узагальнюється. На наступному етапі експертам видаються ті самі аркуші, але зі звітом про результат минулого опитування й пропозицією відповісти на питання ще раз, але з урахуванням думки інших експертів. Ця процедура повторюється 3-4 рази до досягнення експертами єдиної думки.
При використанні методу експертних оцінок важливо виключити можливість спільного обговорення експертами досліджуваної проблеми. Отриманий висновок експертів є результатом проведеної експертизи.

Аналіз чутливості інвестиційного проекту.
Сутність аналізу чутливості інвестиційного проекту полягає в оцінці впливу вихідних параметрів інвестиційного проекту на кінцеві показники його ефективності.
Аналіз чутливості інвестиційного проекту передбачає позмінне використання кожного вихідного показника в його песимістичній та оптимістичній оцінці, тоді як інші показники приймаються в розрахунок за їхніми очікуваними значеннями.
Аналіз чутливості проводиться шляхом послідовних етапів:
—  вибір основного ключового показника, щодо якого й проводиться оцінка чутливості (таким показником може бути чистий наведений доход, індекс рентабельності інвестицій або інший показник);
— вибір змінних факторів (обсяг і ціна реалізації продукції, обсяг початкових інвестицій та інші фактори);
— розрахунок значень основного показника при різних варіантах змінних факторів.
Аналіз чутливості проекту дозволяє фахівцям зменшити ризик і невизначеність. Наприклад, якщо ціна продукції виявилася критичним фактором, то можна підсилити програму чи маркетингу або знизити вартість проекту. Якщо проект виявився чутливим до зміни обсягу виробництва продукції, то варто розробити комплекс заходів щодо підвищення продуктивності. Недолік методу в тому, що він не розрахований на облік усіх можливих обставин і не бере до уваги здійснення альтернативних проектів.

Аналіз величини відносних ризиків.
Аналіз величини відносних ризиків є продовженням методу аналізу чутливості проекту.
Сутність даного методу полягає у визначенні можливих припустимих значень критичних змінних величин.
Аналіз величини відносних ризиків проводиться в такий спосіб:

Імітаційне моделювання.
В аналізі інвестиційного ризику значне поширення одержали методи імітаційного моделювання.
Зміст імітаційного моделювання полягає в розробці імітаційної моделі, тобто моделі реальної господарської ситуації й маніпулюванні із цією моделлю з метою аналізу ситуації.
У практиці аналізу інвестиційного ризику особливе значення набув метод імітаційного моделювання Монте-Карло. Побудова моделі починається з визначення функціональних залежностей у реальній системі, які згодом дозволяють одержати кількісне рішення, використовуючи теорію імовірності й таблиці випадкових чисел.
Використання методів імітаційного моделювання потребує спеціальної програмної підтримки.

Вибір того чи іншого методу аналізу інвестиційного ризику обумовлений рядом факторів, до яких належать:
— вид аналізованого інвестиційного ризику;
— рівень достатності й вірогідності інвестиційної інформації для аналізу інвестиційного ризику;
— рівень кваліфікації фахівців, що здійснюють аналіз інвестиційного ризику;
— можливість залучення кваліфікованих фахівців та експертів до оцінки інвестиційного ризику та інші фактори.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить