Тактичне планування інвестиційної діяльності

Тактичне планування інвестиційної діяльності — це процес розробки конкретних поточних планів, які дозволяють визначити форми інвестиційної діяльності підприємства й джерела її фінансування на майбутній період. Період тактичного планування становить 1 рік.
Основою розробки комплексу тактичних планів інвестиційної діяльності є:
—  інвестиційна стратегія підприємства;
—   система методів інвестиційного планування підприємства;
—  система розроблених на підприємстві планових норм і нормативів;
— система зовнішніх інформативних показників (ставок податкових платежів, норм амортизаційних відрахувань, середні ставки кредитного и депозитного відсотків на фінансовому ринку і т.д.);
— результати інвестиційного аналізу за минулий період.
Система методів тактичного інвестиційного планування містить у собі такі основні методи:
1. Балансовий метод. Балансовий метод ґрунтується на взаємному пов'язуванні інвестиційних ресурсів, який розташовує або буде розташовувати підприємство, і потреб у них у рамках планового періоду. Якщо ресурсів порівняно з потребами недостатньо, то починається пошук їхніх додаткових джерел, що дозволяють покрити дефіцит.
Балансовий метод реалізується шляхом складання інвестиційного балансу, що являє собою двосторонню бюджетну таблицю, у лівій частині якої відображаються джерела інвестиційних ресурсів, а в правій частині — їхній розподіл. В основі цього балансу лежить рівняння, яке полягає в тому, що залишки ресурсів на початок періоду плюс їхнє надходження із внутрішніх і зовнішніх джерел повинні дорівнювати сумі витрат і залишку на кінець періоду.
2. Нормативний метод. Нормативний метод полягає в тому, що в основу планових завдань на певний період заставляються норми витрат ресурсів на одиницю продукції. В інвестиційному плануванні використовуються натуральні й вартісні норми.
Найбільше поширення в інвестиційному плануванні одержав показник норми прибутку на вкладений капітал і його різновиди (норма прибутку на власний капітал, норма прибутку на акціонерний капітал, середня норма прибутку на середню величину капітальних вкладень).
3.Економіко-математичні методи. Для використання економіко-математичних моделей у плануванні необхідно економічний об'єкт або процес записати, за допомогою математичних залежностей.
В інвестиційному плануванні найбільше застосування знайшли такі економіко-математичні методи:
—  теорії ймовірності й математичної статистики;
—   математичного програмування;
—   імітування;
—   оцінки й перегляду планів.
Використання економічно-математичних методів дає можливість створити такий аналог досліджуваних об'єктів, у якому відбиті всі їхні найважливіші властивості й опущені малозначні другорядні риси.
Розглянемо види тактичних планів підприємства.
План реального інвестування. Метою розробки цього плану є визначення потреби в загальному обсязі реального інвестування підприємства. План повинен відображати забезпечення простого й розширеного відтворення основних фондів підприємства, приріст основних фондів підприємства, а також його оборотних активів. У цьому плані повинні бути також відбиті джерела фінансування потреб у реальному інвестуванні.
Основні показники плану реального інвестування:
—  загальний обсяг реального інвестування на майбутній період;
—  відтворювальна структура реальних інвестицій підприємства;
—  технологічна структура реальних інвестицій підприємства;
—   витрати, пов'язані із здійсненням реального інвестування;
— структура джерел фінансування реальних інвестицій.
План фінансового інвестування. Метою розробки цього плану є визначення структури й обсягів фінансового інвестування підприємства.
Основні показники плану фінансового інвестування такі:
—  загальний обсяг фінансового інвестування;
—  структура портфеля цінних паперів;
—  планові показники рівня прибутковості й ліквідності портфеля.
План надходження й витрати коштів. Мета розробки цього плану — забезпечити платоспроможність та фінансову стабільність підприємства.
Основні показники плану:
— прогнозні грошові припливи підприємства;
— прогнозні грошові відтоки підприємства.
Інвестиційний баланс. Мета розробки цього плану — оптимізувати структуру інвестиційних ресурсів підприємства, а також забезпечити необхідний приріст інвестиційного капіталу. План відображає інвестиційні ресурси підприємства й напрями їхнього використання.

Усі поточні інвестиційні плани підприємства бажано підготувати в трьох варіантах — оптимістичному, реалістичному, песимістичному.