Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

1.    Характеристика причин розвитку ЗЕД

2.    Принципи ЗЕД України

3.    Основні види здійснення ЗЕД

4.    Класифікація суб’єктів ЗЕД


1.    Характеристика причин розвитку ЗЕД
Операції, пов'язані з обігом товарів, послуг, грошей і капіталу між різни¬ми економічними і валютними зонами.
Серед основних причин, які стимулюють розвиток зовнішньоеко-номічних зв'язків, слід виділити такі: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу; відмінності в сировинних ресурсах; відмін-ності в людських ресурсах; нерівномірність розміщення фінансових ресурсів; характер політичних відносин; різний рівень науково-тех¬нічного розвитку; специфіка географічного положення, природних і кліматичних умов.
Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу. Кожна держава проводить власну економічну політику, що базується на пев¬ному розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, Пери обслуговування та інших галузей економічної системи, спеціалізуючись при цьому в тих сферах економіки, які дозволяють мати значні переваги.
Відмінності в сировинних ресурсах. Більшість країн світу, маючи об-межену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі вироб¬ляти і достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв'язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з великим сировинним потен¬ціалом базують свої економічні системи на основі реалізації експорту Потенціалу.
Відмінності в людських ресурсах. Щорічно в результаті пошуку роботи в світі переміщується більше двадцяти п'яти мільйонів чоловік із країн, що мають надлишок трудових ресурсів: Індія, Китай, Пакистан, Нігерія. В основному цей потік направлений у регіони, які потребують додаткового притоку робочої сили: Західна Європа, США, Близький Схід. Тому даний процес має об'єктивний характер і сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв'язків.
Нерівномірність розміщення фінансових ресурсів. Однією з закономір-ностей розвитку економічних міжнародних відносин є функціонуван¬ня світового інвестиційного ринку. В 90-х роках у світі сталося значне підвищення рівня прямих іноземних інвестицій, які сягнули близько 100 млрд дол. США щорічного інвестиційного потоку.
Характер політичних відносин. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків  стимулює пошук оптимальних форм розв'язання суперечностей між країнами. При цьому вони дозволяють погасити політичну конфронтацію, яка зазвичай призводить до негативних наслідків (роз¬рив економічних відносин, економічна і політична блокада, війна і т.п.). У свою чергу, політична стабільність створює сприятливі умови для розвитку міжнародних економічних відносин.
Різний рівень науково-технічного розвитку. При посередництві зовнішньоекономічних зв'язків країни вирішують проблеми не тільки модернізації процесу виробництва, а й задачі диверсифікації товарної номенклатури (асортименту), отримання нових технологій, ноу-хау. Об¬мін між країнами студентами, науковими співробітниками, спеціаліста¬ми дозволяє підтримувати високий інтелектуальний і технологічний рівень у країні, стимулює розвиток наукоємних виробництв, допомагає реалізувати інтелектуальний потенціал країни на світовому ринку.
Специфіка географічного положення, природних і кліматичних умов. Реалізація економічного потенціалу країни на світовому ринку можлива не тільки завдяки різному рівню виробничих умов країн, а й особли¬востям природно-географічного положення. Завдяки зовнішньоеконо¬мічним зв'язкам країни реалізують свій потенціал у туристичному, рек¬реаційному напрямках, що дозволяє їм отримати значні валютні над¬ходження (Швейцарія, Італія, Єгипет, Франція, Угорщина). Вигідне географічне положення країни дає можливість їй отримувати кошти від транзиту вантажів через її територію (Польща, країни Прибалтики).
Таким чином, більшість країн світу, маючи обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі виробляти з достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв'язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з великим сировинним потенціалом базують свої еко¬номічні системи на основі реалізації експортного потенціалу.
Отже, необхідність існування зовнішньоекономічних зв'язків обу-мовлюється тим, що різні країни мають різні виробничі умови. Вихо¬дячи з цього, країни спеціалізуються на виробництві такої продукції, яка значною мірою дешевша від зарубіжних аналогів, що в кінцевому підсумку приносить прибуток кожній країні-учасниці, задовольняє потреби споживачів у продукції кращої якості.

2. Принципи ЗЕД
Основоположними принципами, на яких базується система зовніш-ньоекономічної діяльності в Україні, є такі: суверенітет народу Укра¬їни; свобода зовнішньоекономічного підприємництва; рівність і недискримінація всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності перед законами України; верховенство закону і захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, еквівалентність обміну.
Принцип суверенітету народу України полягає у:
•    виключному праві народу України самостійно та незалежно здій-снювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керую¬чись чинним законодавством України;
•    обов'язку України з виконання договорів і зобов'язань у сфері міжнародно-економічних відносин.
Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва реалі¬зується у:
•    праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно
вступати в зовнішньоекономічні зв'язки;
•    праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені законодавством України;
•     обов'язку дотримуватися при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законодавством;
•    виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної ді¬яльності на всі одержані ними результати даної діяльності.
Основу принципу юридичної рівності та недискримінації становлять:
•    рівність перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяль¬ності;
•    заборона будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
•    неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь-яких її
суб'єктів.
Принцип верховенства закону це передусім регулювання зовніш-ньоекономічної діяльності тільки законами України та заборона засто-сування підзаконних актів, що створюють менш сприятливі умови для функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяль¬ності реалізується у:
•    однаковому захисті інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України;
•    однаковому захисті інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної ді-яльності за межами України згідно з нормами міжнародного права;
•    захисті державних інтересів як на території України, так і за її межами.
Основоположною тезою принципу еквівалентності обміну є непри-пустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

3. Основні види здійснення ЗЕД
Серед основних видів зовнішньоекономічної діяльності виділяють:
•    експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
•    надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іно¬земним суб'єктам господарської діяльності;
•    науково-виробнича кооперація з іноземними суб'єктами госпо¬дарської діяльності;
•    міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;
•    кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та інозем¬ними суб'єктами господарської діяльності;
•    спільна підприємницька діяльність;
•    підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патен¬тів, ноу-хау, торгових марок з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;
•    організація та здійснення діяльності в галузі проведення виста¬вок, аукціонів, торгів, конференцій та інших подібних заходів, що здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;
•    товарообмінні (бартерні) операції;
•    орендні операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;
•    операції з придбання, продажу та обміну валюти;
•    роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземни¬ми суб'єктами господарської діяльності;
•     інші види ЗЕД, не заборонені законодавством України.

4. Класифікація суб’єктів ЗЕД
Зовнішньоекономічна діяльність — це господарювання суб'єктів України та іноземних суб'єктів, яке ґрунтується на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. До суб'єктів належать: галузі, підгалузі, об'єднання, підприємства, вироб¬ничі кооперативи і організації, що систематично виробляють і реалізу¬ють експортні ресурси всіх видів, споживають імпортні товари (послу¬ги) і здійснюють усі види зовнішньоекономічної діяльності.
Головною підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства або установчого договору, що надає право підприємствам здійсню¬вати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з чинним законодавством України, всі суб'єкти зовнішньо-економічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
До основних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відносяться:
•    фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та осо¬би без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність і постійно проживають на території України;
•    юридичні особи, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження в Україні;
•    об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які ма¬ють постійне місцезнаходження на території України;
•    структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які ма¬ють постійне місцезнаходження на території України;
•    спільні підприємства за участі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зареєстровані в Україні;
•    Україна в особі її органів — місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій;
•    інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить