Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні міжнародні державні організації

Основні міжнародні державні організації
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні міжнародні державні організації

Основними міжнародними державними організаціями є:
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – спеціалізоване агентство, створене в 1945 році, що працює у співробітництві з ООН з метою допомоги у фінансуванні повоєнного відновлення господарства та підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, шляхом надання позик урядам чи шляхом гарантій позик, які отримані з інших джерел. Банк надає позики на комерційній основі для спеціалізованих проектів чи більш загальних цілей соціального розвитку. Засоби для позик мобілізуються на міжнародних грошових ринках. Банк разом із своїми філіями – Міжнародною асоціацією розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією – часто називають Світовим Банком (Word Bank). Ним володіють уряди 151 країни, які також повинні бути членами Міжнародного валютного фонду. Штаб-квартира банку знаходиться у Вашингтоні, відділення – у Парижі і Токіо.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) – філія МБРР, створена у 1956 році з метою надання допомоги приватним проектам. Вона є юридично і фінансово самостійною організацією, але використовує кошти Світового банку для надання приватним інвесторам. Роль МФК значно посилилася у 80-90 роки з розвитком кризи державних заборгованостей та переорієнтації міжнародних фінансових структур на приватнопідприємницький сектор. Штаб-квартира МФК знаходиться у Вашингтоні.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – підрозділ ООН, створений у 1945 році для сприяння валютному співробітництву та розширенню міжнародної торгівлі, стабілізації обмінних курсів валют і допомоги державам, які мали короткострокові проблеми у вирівнюванні своїх платіжних балансів, у підтримці обмінних курсів їх валют. Фонд допомагає своїм членам, виділяючи для них іноземну валюту, яку вони хочуть купити на еквівалентну суму своєї валюти. Країна-член повертає Фонду кошти, викуповуючи свою валюту за валюту, прийнятну для Фонду, звичайно протягом 3 – 5 років.
Фонд фінансується за рахунок членських внесків, розміри яких залежать від оцінки добробуту його членів. Кількість голосів у кожної країни безпосередньо залежить від розміру її внесків. Штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.
У 50-і роки МБРР почав спеціалізуватися на фінансуванні «проектів розвитку» в галузі сільського господарства, будівництва і промисловості. Збільшується кількість кредитів, що надаються для здійснення програм «структурного регулювання», тобто на повну перебудову економіки.
Діяльність МБРР дедалі тісніше поєднується з діяльністю і політикою МВФ, коли надаються «обумовлені кредити», тобто кредити під зобов’язання держави провадити рекомендовані МВФ і МБРР реформи. «Обумовлені кредити» видаються на термін до 25 років на умовах ставки з «плаваючими» відсотками, яка переглядається кожні півроку.
Статутний капітал МБРР у 1987 році був доведений до 85 млрд. доларів США. Для оперативної діяльності банк постійно залучає кошти переважно через випуск облігаційних позик на національних ринках капіталів більш ніж ста країн світу, а також на європейському ринку.
Пост президента МБРР традиційно обіймає представник США. МБРР має дві спеціалізовані філії. Одна з них – Міжнародна фінансова корпорація (МФК), яка покликана фінансувати підприємства приватного сектора в країнах- членах МФК. Корпорація надає позики на 15 років. Вона має право безпосередньо брати участь в акціонерному капіталі підприємств, що будуються або розширюються, з правом подальшого перепродажу акцій приватним підприємцям. Другою філією МБРР є Міжнародна асоціація розвитку (МАР), яка спеціалізується на сприянні економічному розвитку найбільш економічно відсталих країн світу шляхом надання пільгового фінансування. Це безвідсоткові кредити на 50 років із 10-річним пільговим періодом, протягом якого стягуються тільки комісійні в розмірі 0,75 % на адміністративні витрати. 90 % кредитів МАР надає країнам із найнижчим рівнем життя.
МФВ є центральним регулюючим органом світової валютної системи. Він встановлює основні правила міждержавних відносин у валютній сфері. Основними завдання МВФ є:
– забезпечення постійного механізму міжурядових консультацій і співробітництва у валютних питаннях;
– стабілізація валютних курсів;
– запобігання конкурентному знеціненню грошової одиниці;
– встановлення між країнами-членами багатосторонньої системи платежів за поточними операціями та усунення валютних обмежень з метою безперешкодного розвитку зовнішньоекономічного обміну;
– надання кредитів для врегулювання дефіцитів платіжних балансів;
– поновлення в деяких випадках міжнародної заборгованості шляхом випуску штучних резервних активів.
Фінансова база МФВ складається із внесків країн-членів цієї організації. До складу МФВ входять більш ніж 150 країн світу. Більшість поточних рішень фонду приймається не голосуванням, а шляхом консенсусу, що розширює можливості невеликих держав висловлювати і захищати власну точку зору. Роль МВФ у світовій економіці, його кредитна діяльність стали важливими елементами стратегії врегулювання проблеми міжнародної заборгованості.
Основна особливість МВФ як кредитора – це його можливості впливати на господарську політику національних урядів. У кожному випадку розробляється державна програма фінансово-економічної стабілізації або структурної адаптації. Деякі країни-позичальники мають досить тверді економічні позиції, зрілий науковий потенціал для самостійної розробки власних програм. Після схвалення цих програм МВФ вони одержують потрібні ресурси.
МФВ висуває ряд умов надання позик і кредитів:
– стабілізація економіки;
– зниження бюджетного дефіциту;
– стимулювання інвестиційних процесів;
– зменшення дотацій збитковим підприємствам і галузям;
– заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни і виконання зобов’язань перед зовнішніми кредиторами;
– офіційне використання ринкового обміну курсу гривні щодо іноземних валют;
– реалізація програми структурної перебудови та приватизації;
– здійснення митної політики з метою створення сприятливих умов для міжнародної торгівлі;
– скасування обмежень щодо рівня рентабельності для підприємств при переході до оподаткування прибутку.
МВФ використовує декілька механізмів фінансової допомоги.
Звичайне кредитування – це програма stand-by та програма розширеного кредитування EFF.
Пільгове кредитування – механізм розширеного фінансування структурної перебудови ЕSAF та механізм фінансування системних перетворень STF.
Компенсаційне та надзвичайне кредитування – CCFF.
Додаткове резервне кредитування – SRF.
Стенд-бай (stand-by agreement) – угода про резервні кредити між МВФ та країною-членом цієї організації, яка надає додаткові права позики до вже наявних у неї в таких ситуаціях, як тимчасова криза платіжного балансу.
Транш (від фр. franche – допомагати) – частковий платіж великої грошової суми. У МВФ перші 25 % позики називаються золотим або резервним траншем. Отримання наступних траншів кредиту, як правило, пов’язано з успішним виконанням попередніх.
Три міфи про наслідки дефолту.
1. Зарубіжні активи країни, що відмовилася платити борг, неминуче потрапляють під арешт.
2. Усі потенційні кредитори відмовляться від співробітництва з недобросовісними боржниками.
3. Режим міжнародної торгівлі щодо боржника стане більш жорстким.
Єдине, що настає реально і неминуче, – це втрата інтересу кредиторами до подальшого інвестування необов’язкового боржника.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) був створений 25.05.90 на основі міжурядових угод щодо сприяння проведення реформ в країнах Центральної Європи в умовах переходу до ринкових відносин (штаб-квартира в Лондоні). ЄБРР є комерційним банком, і тому умови його кредитування відрізняються від умов кредитування МВФ та МБРР.
У своїй діяльності ЄБРР керується наступними принципами.
1. Банк не повинен конкурувати з іншими організаціями.
2. Банк спеціалізується на сприянні проведення реформ у країнах з плановою економікою
3. Кошти вкладаються, головним чином, у приватний сектор, причому тільки в певні галузі (об’єкти енергетики, агропромислового комплексу, реконструкція металургійних комбінатів).
До основних напрямів фінансової підтримки належать:
– надання прямих кредитів і участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні;
– інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного і державного сектора;
– гарантоване розміщення цінних паперів, випущених як підприємствами приватного, так і державного сектора;
– забезпечення вказаним підприємствам доступу до внутрішніх і міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій;
– надання або участь у позиках і здійснення технічного сприяння для реконструкції та розвитку інфраструктури.
Вимоги ЕБРР до тих, хто прагне отримати кредити.
1. Зацікавлений у кредиті чи представник банку повинні підготувати економічну модель використання і повернення кредиту (бізнес-план).
2. Кредит видається під заставу, що перевищує суму кредиту в 1,5 – 2 рази.
3. Зацікавлена сторона повинна ввійти до проекту з власним капіталом у співвідношенні 70:30.
4. Розмір власних активів підприємства не повинен перевищувати 2,5 млн. дол. США.
5. Мінімальна сума кредиту, яка може виділятися по лінії ЄБРР, складає 50 тис. дол., максимальна – 2,5 млн. дол.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить