Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Монетні системи Стародавньої Греції

Монетні системи Стародавньої Греції
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Монетні системи Стародавньої Греції

В основу грошово-монетних одиниць було покладено спільні майже для всіх грецьких міст вагові одиниці та їх назви: талант, міна, статер, драхма, обол. Один талант дорівнював 60 мінам; 1 міна дорівнювала 50 статерам або 100 драхмам; 1 драхма — 6 ободам; 1 обол — 8 халкам; 1 халк — 7 лептам. Талант і міна відігравали роль грошово-лічильних одиниць, а засобами обігу (монетами) стали статер, драхма, обол і кратні їм.
Розрізняють два типи грецьких монетних систем — системи, по-будовані на статері, і системи, основною грошовою одиницею яких була драхма. Монетні системи, для яких основним металом було золото або електр, в основному базувалися на статері, а системи, для яких основним металом було срібло, — на драхмі.
На золоті або електрі були побудовані мілетська, фокейська та перська монетні системи. Найбільш відомими випущеними за цими системами монетами були електрові кізикіни, золоті дарики і срібні сикли. Срібло лежало в основі егінської, евбейської, аттичної та коринфської монетних систем.
Широко розповсюдилася аттична монетна система. Оскільки Афіни мали пріоритет у міжнародній політиці, культурі й торгівлі, їхня валюта — афінські срібні монети — вважалася найбільш надійною. На аверсі зображувалася голова богині Афіни в іонійському шоломі, а на реверсі — сова, через що ці монети дістали назву «сови». Сова також була символом Лавріонських срібних рудників, де гніздилися сови. Із комедії Аристофана відомий дотепний вираз про лавріонських сов, які в'ють гнізда в гаманцях і виводять там маленькі монетки («Обіцяємо — заведуться і в домі, і в гаманцях ці сови та блискучих вам совенят наплодять» — Див.: Аристофан. Коме-дии _ х 2.— М., 1983.— С. 70). Гроші називалися також «дівчатами» на честь богині Афіни, захисниці міста.
Афінські монети високо цінувалися завдяки високому вмістові срібла. Це підтверджує такий факт: коли під час війни зі Спартою необхідно було багато срібла, а його запаси почали танути, в Афінах було здійснено спробу випускати золоті монети. Проте особливого успіху вони не мали через звичку до срібних, освячених до того ж найбільш поважаною богинею Афіною. Після цього стали карбувати бронзові монети, які дорівнювали срібним за розміром і вартістю в грошових одиницях. Унаслідок інфляції срібні монети щезли з обігу, одначе 393 р. до н. е. ці «жалюгідні шматки бронзи» скасували указом.
Афінська монетна система залишалася стійкою навіть після за-воювання Персії, коли в обіг було запущено 235 630 талантів, або 6120 тонн срібла і золота. Фальшивомонетників суворо карали, навіть на горло.
Згадані вище монетні системи були основними в Греції та еллі-ністичних країнах. Вони не дають повного уявлення про розмаїття грецьких монетних систем. Окрім них, існували інші, наприклад, фінікійська, адерська, хіотська, родоська. Знання основних систем допомагає зорієнтуватись у дуже складному грошовому господарстві Стародавньої Греції.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить