Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Перші згадки про гроші та банки

Перші згадки про гроші та банки
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Перші згадки про гроші та банки

Обмін продукту на продукт, без посередництва грошей, наража¬ється на величезні перешкоди. Такий обмін може відбуватися тіль¬ки тоді, коли з двох осіб, які обмінюються, кожна потребує продук¬тів, що належать іншій особі. І навіть цього мало — необхідно, що¬би кожна з них потребувала саме стільки продукту іншої особи, скільки остання виділяє для обміну. Очевидно, що випадки такого збігу взаємних потреб на відповідну кількість відповідних продуктів трапляються дуже рідко. До цих двох перешкод задля обміну про¬дукту на продукт додається третя, яка полягає в тому, що буває складно визначити вартість продуктів, котрі йдуть на обмін. Тут уже доводиться визначати цю вартість за допомоги вартості низки ін¬ших продуктів, які обмінюються на цей продукт.
Усі ці неминучі труднощі обміну продукту на продукт і приво¬дять до того, що за більш-менш розвинутого обміну об'єктивно виникають гроші.
Гроші з'являлися неминуче у про¬цесі самого обміну на певному щаблі розвитку в усіх народів. Тобто обмін як такий, без жодного порозуміння чи угод між людьми, ви¬кликав народження грошей.
У процесі обміну на певних територіях починали виокремлюва¬тися такі товари, які для кожного народу в певний час були придат¬ні для того, щоби стати грішми. Так, у народів, що жили, наприклад, із полювання, грішми, природна річ, ставали шкіри й хутра; з виро¬щування худоби — різноманітна худоба; у хліборобських народів — хліборобські продукти (пшениця, рис, овес і т. д.). Мало є таких ре¬чей, які десь не ставали б за гроші. У Новій Гвінеї як гроші вико¬ристовували рабів, у Норвегії — сушену рибу, в Ефіопії — сіль. У Цен¬тральній Африці за гроші були різні тканини. У народів, які перебу¬вали на нижчому щаблі розвитку, грішми часто було намисто.
Із часом люди зауважили, що найкраще виконувати функції гро¬шей здатні різноманітні метали. Тому багато з них (залізо, олово, мідь, цинк) перебували на ринку як у формі товарних грошей, так і монет.
З-посеред прикрас є одна група товарів, яка найбільш придатна для ролі міжнародних грошей, - це дорогоцінні метали (золото і срібло).
Так сталося тому, що завдяки своїм природним властивостям зо¬лото і срібло є найбільш придатними для того, щоби бути грішми. Ці метали найкраще можуть виконувати функції грошей, основні з яких полягають у тому, що передусім грішми вимірюють ціну това¬ру, по-друге, гроші служать для здійснення різних умов договору з купівлі-продажу товарів і, по-третє, грішми виплачують борги.
З виконуваних функцій випливає, що в грошах переховують майно, коли хочуть зберегти його без зміни ціни, і грішми надають позики. І саме через свої природні властивості срібло й золото стали світо¬вими грішми, бо найбільше для цього підходили.
Форму монети гроші теж прибирають завдяки участі держави. Попервах форма грошей була різноманітною. Так, у Мексиці це бу¬ли зливки міді у вигляді літери «Т»; в Індокитаї грошима були тов¬сті мідні прути; в Північній Америці — свинцеві кульки; в Африці — залізячки, схожі на підкову. В Ольвії використовувалися гроші з бронзи у формі дельфінів і наконечників стріл. Але, кінець кінцем, запанувала форма кружка, для чого були певні підстави. Треба було, щоби справжня вага монети відповідала тій вазі, яка задекларована емітентом. Через це монеті слід було надати такої форми, за якої во¬на найменше стиралася би під час користування. А такою формою є саме кружок.
Так, перші монети, що відповідали основним описаним атрибу¬там, з'явились у Лідії — на узбережжі Малої Азії в VII ст. до н. е. Наприкінці VII — на початку VI ст. до н. е. вже багато грецьких міст карбували свої монети. Для карбування використовувалися золото, срібло і природний сплав цих металів — електр. Його застосування пояснюється тим, що він існував у природному вигляді в Лідії. Най¬більш поширеними в обігу давньоукраїнських земель Північного Причорномор'я у VI—IV ст. до н. е. були кізикіни — електрові моне¬ти м. Кізик із південного берега Мармурового моря. Маса монет — близько 16 г (32—52% золота). Окрім статера, були в обігу також 1/6 (гекта), 1/12 (гемігекта), 1/24 (місгемігекта) та 1/48 частини кізикіна. Зображення на монетах дуже різноманітні — риба, голова лева, собака, орел, а з іншого боку — втиснутий квадрат, переділений на¬четверо.
Гроші виникли як природний наслідок зростання товарного об¬міну, і грішми стали товари, які мали найбільш забезпечений збут. Але металеві гроші самі є продуктом нелегкої праці, крім того, їх пе¬ресилання також вимагає значних зусиль. Оскільки металеві гро¬ші — дуже дорогий засіб обігу і суспільство змушене витрачати знач¬ну частину своєї праці на створення і утримання монет, виникла потреба їхнього здешевлення. Ще кращою ідеєю було створення та¬ких грошей, які мали б умовний характер і не вимагали би значних витрат на їхнє виготовлення. У цьому й полягав зміст паперових грошей, які повинні заступати в обігу металеві гроші. Таку ідею можна було вирішити лише за участі держави, котра найбільше за¬цікавлена у зменшенні витрат на виробництво й регулювання гро¬шового обігу.
Перші паперові гроші з'явилися в Китаї у VIII ст. Зроблені у фор¬мі чотирикутних пластинок, вони містили різноманітні знаки й пе¬чатки. Ці білети мали різну купівельну спроможність і під страхом смертної кари були обов'язкові до приймання.
З виникненням грошей виник і кредит. Той, хто дає в позику гроші, називається кредитором, а сама дія позичання — кредитом.
Спершу гроші давали в позику окремі особи, котрі з тої чи іншої причини мали вільні кошти. За це вони брали досить високу плату у вигляді процентів за кредит. Це — так звані лихварі, яких добре знали в стародавньому світі і яких усі сильно ненавиділи. З часом кредитними операціями захопилися храми і торговельні доми. Дуже відомим був торговельний дім Ігібі, який існував у Вавилоні у VII ст. до н. е. Він видавав позики під заставу, здійснював платежі за рахунок клієнтів, брав участь у різноманітних угодах як вкладник чи посередник. Перші банки в сучасному розумінні цього слова вини¬кали у Стародавній Греції, а з неї поширилися на Єгипет часів прав¬ління Птоломеїв і Стародавній Рим.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить