Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Формування місцевих фінансів у Російській імперії (кінець XIX - початок XX століття)

Формування місцевих фінансів у Російській імперії (кінець XIX - початок XX століття)
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Формування місцевих фінансів у Російській імперії (кінець XIX - початок XX століття)

Безпосередня заслуга у становленні і зміцненні російського бюджету належить видатному державному діячеві М. Сперанському, авторові відомого „Плану фінансів", складеного ним у 1809 р. „План фінансів" Сперанського складався з двох частин. У першій наводилася характеристика тимчасового устрою фінансів Росії на 1810 р., у другій - їхній устрій в майбутньому. Починаючи з 1810 року, Сперанський пропонував: запровадити гласність процесів затвердження і виконання бюджету, надати бюджету силу закону, встановити відповідність між доходами і видатками держави та скоротити для цього видатки з бюджету і збільшити податки, заборонити паперово-грошову емісію, припинити випуск асигнацій, розпочати їх поступовий випуск за рахунок продажу державного майна.
Одним з позитивних наслідків плану М.М. Сперанського було те, що він став основою наказу міністра фінансів, за допомогою якого запроваджувалися єдині правила складання державних розписів, які проіснували до 1862 р..
Бурхливий розвиток капіталізму в середині XIX ст. змусив царський уряд провести низку реформ, зокрема фінансову 1862 р., яка докорінно змінила бюджетну справу в Росії. Найважливішими заходами реформи були: введення принципів єдності (або повноти) бюджету, єдності каси, гласності та контролю за витрачанням державних коштів. Була також створена служба Державного контрою, яка здійснювала документальні перевірки доходів і видатків.
1 січня 1864 р. виходить Положення про земські заклади, яке набуло статусу закону. У Положенні була зроблена спроба виокремити з місцевого управління ті господарські справи, які передавалися в повне відання земств.
Такі справи земства мали право вирішувати на свій розсуд, тобто мали повну самостійність. Одночасно їм заборонялося втручатися у державні справи.
У 1890 р. вийшло нове Положення про земські заклади, яке передбачало контроль уряду за роботою земств. До земських справ було віднесено: справляння земських повинностей; розпорядження капіталом і майном земства, справами із забезпечення народним продовольством, земськими шляхами сполучення; взаємним земським страхуванням майна, земськими лікувальними та благодійними закладами, розвитком лікарської допомоги, народної освіти, закладів опіки; сприяння землеробству, торгівлі; охорона природних багатств; боротьба зі шкідливими тваринами та комахами; попередження пожеж тощо.
Містам Росії XIX - початку XX ст. була притаманна незвичайна різноманітність переліку і ставок місцевих податків. Крім загальнопоширених майнових, промислового і торгового податків, справлялися податки з коней, екіпажів, собак, трактирного й перевізного промислу; була також велика кількість дріб'язкових податків - збір за карбування мір і ваг, за використання ваги на торгових місцях, з аукціонних продажів, тощо. Подекуди запроваджувалися податки з товарів, що ввозилися та вивозилися з міста (наприклад, в Одесі). Надходження від таких податків мали цільове спрямування: кошти використовувалися на будівництво та утримання необхідних портових будівель і споруд, під'їзних шляхів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить