Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основні положення теорії раціональних очікувань

Основні положення теорії раціональних очікувань
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Основні положення теорії раціональних очікувань

Важливим напрямом сучасної економічної науки є теорія раціональних очікувань (сподівань). Найбільш відомими вченими, що відносяться до її фундаторів, є американські економісти  Р.Лукас, Т.Сарджент та Н.Уоллес. В центрі їх уваги стоять питання про поведінку суб’єктів економічної діяльності в умовах змін. Використання моделі адаптивних очікувань до аналізу процесів впливу зміни динаміки фінансових показників на діяльність громадян розглядається як обмежений підхід. Адже при цьому вважається, що індивід приймає відповідні рішення тільки виходячи з врахування попередніх подій та своїх власних помилок з їх оцінки. Теорія раціональних  очікувань виходе з того, що адаптивні сподівання лише частково пояснюють поведінку суб’єктів. До того ж, їх прогнози, що обґрунтовуються на таких основах, в більшості випадків виявляються неправильними.
Прикладом може бути поведінка людей в умовах інфляції. Прийняття рішень з питань проведення операцій, виходячи з аналізу попередніх подій, дає задовільні результати тільки за умов, коли темпи інфляції є постійними. Але якщо людина знаходиться в ситуації, коли спостерігаються різкі зміни темпів інфляції, такий підхід не надає достатніх підстав для прийняття зважених рішень. Адже в такому разі виникає розрив між дійсними та очікуваними темпами інфляції. Тому адаптивні здібності суб’єктів за таких умов помітно зменшуються.
Теорія раціональних очікувань передбачає, що люди не пасивно пристосовуються до попередніх подій. Вони накопичують поточну інформацію і використовують її для прийняття відповідних рішень. До такої інформації, зокрема, відносять прогнози фінансового розвитку, що розраховуються відповідними державними та недержавними установами. Таким чином, ті тенденції, що виявлені професіоналами, стають доступними всім суб’єктам. Тому їх реакція на відповідні зміни є обґрунтованою. Вона  не виходе за межі адаптивної поведінки і перетворюється в активний важіль впливу на державну економічну політику. Помилки при цьому можливі, але вони не мають систематичного характеру.
Так, якщо власники цінних паперів одержують інформацію про те, що очікуються зміни курсів на фондовому ринку, тоді вони приймають відповідні рішення. Як правило, прогнози зниження цін провокують продаж цінних паперів з метою зменшення можливих втрат в майбутні періоди. Такі операції приводять до збільшення обсягів пропозиції цінних паперів, тому їх курси починають знижуватись. Якщо споживачі очікують, що ціни на зерно будуть зростати (за умов засухи, вимерзання озимих, тощо), тоді вони здійснюють закупівлю споживчих товарів з метою формування запасів. Намагання випередити зростання цін сприяє розширенню попиту. А це викликає  підвищення  цін на продовольчі товари ще до того, як зібрано врожай.
Таким чином, діяльність суб’єктів, що здійснюється на основі одержаної інформації, відображається на обсягах попиту і пропозиції відповідних товарів та інструментів. Тому ціни і обсяги виробництва та емісій швидко пристосовуються до нових ситуацій. Причому в ході таких змін враховуються  найбільш важливі події, що очікуються: посуха, умови видобутку корисних копалин, можливість розв’язання воєнних конфліктів, нові напрями проведення державної політики та ін. За таких умов ціни на товари і ресурси стають більш гнучкими. Вони оперативно реагують на можливі події. А це є основою зменшення циклічних коливань, а також важелем впливу на діяльність органів державного управління (зміна політики дорогих грошей на дешеві гроші).
Якщо центральний банк приймає рішення про проведення політики дешевих грошей, то враховуючи висновки теорії раціональних очікувань, наслідки можуть бути такими. Центральний  банк переслідує мету збільшення реального обсягу виробництва і зайнятості. Для цього збільшуються обсяги емісії грошових коштів. Населення після одержання інформації про зміни в проведенні державної фінансової політики корегує свою діяльність. Оскільки громадяни очікують, що збільшення грошової маси приведе до наростання інфляційних процесів, то вони вживають попереджувальних захисних заходів. Наймані працівники вимагають підвищення заробітної плати. Підприємства підвищують ціни на свою продукцію. Кредитори збільшують процентні ставки. Такі дії приводять до підвищення рівня цін і заробітної плати. Відповідно збільшуються сукупні обсяги попиту. Але суми попиту повністю поглинаються вищим рівнем цін і більшими обсягами доходів. Тому реальні обсяги  виробництва і рівень зайнятості не змінюються. А впровадження політики дешевих грошей викликало інфляцію, а не збільшення реального виробництва і зайнятості.
Теорія раціональних очікувань пояснює вплив різних суб’єктів на динаміку основних макроекономічних показників. В умовах, коли кожен з індивідів володіє достатньою інформацією, всі громадяни приймають участь в визначенні напрямів соціально-економічного розвитку. Прийняття рішень в сфері державної політики є орієнтиром для зміни поведінки суб’єктів.  Намагання нейтралізувати негативні наслідки урядових рішень приводе до того, що втрати компенсуються певними добутками. Правда, важливими умовами такого порядку є наявність абсолютної конкуренції та одержання населенням достовірної інформації.
Згідно з теорією раціональних очікувань крива сукупної пропозиції відображається вертикальною лінією. Політика дешевих грошей супроводжується зростанням цін з Ц1 до Ц2. Це лежить  в основі збільшення номінальної суми сукупного попиту від а до б шляхом зміщення кривої попиту з А1 до А2. При цьому вартість обсягів ВВП зростає. Але такий приріст відповідає лише змінам в ціновому виразі. Збільшення номінальної вартості ВВП не супроводжується зміною його реальних обсягів. Таким чином, завдяки впливу раціональних очікувань суб’єктів політика дешевих грошей не приводе до збільшення реальних обсягів ВВП. Результатом є тільки зростання цін, сукупного попиту та номінальної суми ВВП.
Виходячи з цього, представники теорії раціональних очікувань стверджують, що неефективність фінансової політики уряду пояснюється не помилками, а реакцією громадян на рішення урядовців. Але відомо, що суб’єкти не є так добре поінформованими, як це прийнято в даній концепції. Крім того, значна частина ринків не є достатньо конкурентною. Тому вони не так швидко пристосовуються до змін, визваних фінансовою політикою уряду. Такі зауваження можна віднести, зокрема, до фінансового ринку, ринку праці та ін. Далеко не завжди висновки теорії раціональних очікувань підтверджуються і практикою.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить