Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Виникнення та розвиток монетаризму

Виникнення та розвиток монетаризму
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Виникнення та розвиток  монетаризму

Важлива роль в розвитку фінансової теорії і практики належить монетаризму. Цей напрям існує біля 50 років. Його було започатковано в середині 1950-х. Та до 70-х років дослідження монетаристів не були популярними і не рекомендуватися для використання в процесі проведення фінансової політики. Лише в останні десятиріччя монетаризм став одним з провідних напрямів економічної науки. До найбільш відомих вчених, які внесли вклад в розвиток монетарної теорії, відносяться К.Блуннер, Д.Фенд, А.Мельцер, Е.Лернер, Р.Селден, Д.Мальзельман та ін. Але найбільш відомим представником монетаризму є американський вчений Мілтон Фрідмен (1912 р.н.), який вважається головою так званої Чикагської школи. За видатні досягнення в  дослідженні проблем споживання, історії та теорії грошей М.Фрідмену в 1976 р. було присуджено Нобелевську премію.
Монетаристи є прихильниками ринкової економіки і приватного підприємництва. Тому вони не схвалюють кейнсіанських підходів щодо активної участі держави в економічних процесах. Разом з тим, представники монетаризму наполягають на використанні непрямого впливу держави на розвиток економіки. Зокрема, вони негативно оцінюють активізацію діяльності держави з метою регулювання сукупного попиту на товари. Натомість Чикагська школа наголошує на необхідності вдосконалення контролю на грошовому ринку з боку державних органів управління і насамперед Центрального банку.
Вихідною основою досліджень монетаристів є кількісна теорія грошей, фундаторами якої є Ш.Монтеск’є і Д.Юм. А найбільш відомим її представником вважають американського економіста І.Фішера. Розробники кількісної теорії виходили з того, що між сумою грошової маси та обсягами товарообороту існують певні співвідношення. Їх параметри залежать від історичних умов розвитку країни. Відхилення від об’єктивно необхідних співвідношень викликаються змінами маси грошових коштів, що обслуговує обіг. А за допомогою механізму цін змінені пропорції поновлюються.
В кількісній теорії грошей розкривається залежність між такими показниками як грошова маса в обігу, фізичний обсяг товарообігу, швидкість обігу грошових одиниць та загальний рівень цін. Співвідношення між ними відображено в формулі Фішера, яка має такий вигляд:
MV = PQ
Де:    М – маса грошей;
Q – обсяги товарообігу в фізичному виразі;
V – швидкість обігу грошей;
Р – загальний рівень цін.
Виходячи з цієї формули, І.Фішер зробив такий висновок: за умови, коли швидкість обігу грошей, а також кількість благ, що обмінюються, є незмінними, рівень цін зростає або знижується в залежності від обсягів грошової маси в обігу. В умовах ринкової економіки сума грошових знаків, необхідних для обслуговування обороту, визначається співвідношенням між попитом і пропозицією. Тому в процесі дослідження особливої уваги надається таким питанням, як пропозиція грошей і попит на гроші. Пропозиція грошей, за визначенням прихильників кількісної теорії, визначається центральним банком. А до предмету аналізу відносяться проблеми, пов’язані з впливом зміни грошової маси на розвиток економіки.
Центральний банк безпосередньо контролює пропозицію грошей, обсяги яких визначаються законодавством. Але є ще так звана і загальна пропозиція  грошей. Між цими показниками (загальною і законодавчо визначеною  сумами пропозицій) існує певне співвідношення, яке розглядається як постійна, незмінна величина. Його називають грошовим мультиплікатором. Останній в рамках кількісної теорії відображається двома коефіцієнтами. Перший показує співвідношення між ліквідними коштами та депозитами, що підтримується небанківськими підприємствами. Другий – між депозитами і резервами в комерційних банках. Такі коефіцієнти приймалися сталими. Тому до задач центрального банка відносився контроль за формуванням і використанням резервів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить