Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Цілі й особливості здійснення біржових операцій

Цілі й особливості здійснення біржових операцій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Цілі  й особливості здійснення біржових операцій

Заключення тих або інших видів угод підлягає певним цілям здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основними цілями проведення біржових операцій є наступні (див. рисунок 12):
1) покупка й продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого й торговельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробникові реалізувати, а споживачеві придбати необхідний товар. У процесі цих операцій виробник виступає як продавець своєї готової продукції, а споживач - як покупець конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, обумовленої індивідуальними кількісними і якісними параметрами;
2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар у процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном «хеджування». Страхування цінового ризику (хеджування) дозволяє учасникові даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і видатків. Особа, що здійснює біржові операції страхування цінового ризику, називається «хеджер». Ці операції не слід плутати зі звичайними операціями страхових компаній, що страхують комерційний ризик і відшкодовують страхувальник відповідні втрати;
3) біржові спекуляції на різниці в цінах, не заборонені законодавством. Ці біржові операції відбуваються з єдиною метою - отримання прибутку з коливань цін на товар. Сам товар учасників таких біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, що здійснює такі операції - «біржовий спекулянт» або «біржовий торговець»,- будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозі коливань біржових цін.

Учасники біржових спекуляцій грають надзвичайно важливу роль на товарних біржах. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджування й спекуляція являють собою протилежні по своїм економічним цілям операції). При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. У той же час біржовий спекулянт може дістати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості позбавлений. Крім того, біржові спекулянти є «виробниками» найбільш важливої біржової інформації - про прогнозовані ціни, у зв'язку із чим їхня роль на товарній біржі дуже висока.
З урахуванням вищевикладених цілей розглянемо докладно механізм здійснення окремих видів біржових операцій.
Покупка й продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. У цей час вона переважає на наших біржах. Вона спрямована на задоволення потреб виробничих підприємств у сировині, матеріалах і устаткуванні, необхідних для випуску готової продукції; на реалізацію цієї готової продукції для одержання фінансових коштів, призначених для здійснення наступного виробничого циклу; на придбання торговельними підприємствами товарів для наступної реалізації населенню.
Простота цієї біржової операції укладається в тім, що її здійснення в кожному конкретному випадку вимагає здійснення лише однієї біржової угоди (на покупку або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використається тільки один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.
Якщо виробниче або торговельне підприємство вирішує свої поточні завдання в області постачання або збуту, воно, здійснюючи покупку або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу «спот», у результаті якої товар негайно передається продавцем покупцеві. У тих же випадках, коли підприємство планує безперебійне постачання або збут у майбутньому періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу «форвард» (або ряд таких угод - з різними контрагентами й на різні періоди).
Таким чином, в основі здійснення біржової операції покупки або продажу реального товару лежить механізм здійснення біржових угод типу «спот» або «форвард».
Страхування цінового ризику (хеджування) являє собою досить складну біржову операцію, що вимагає здійснення трьох біржових угод: 1) покупку (продаж) реального товару з поставкою в майбутньому періоді (угода типу «форвард»); 2) продаж (або відповідно покупку) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів; 3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом заключення офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їхній вид - у стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику заснований на тім, що якщо її учасник зазнає фінансових втрат через зміну біржових цін як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару й навпаки.
У зв'язку із цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику - хеджування покупкою й хеджування продажем.
Хеджування  покупкою являє собою біржову операцію, у процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює покупку ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.
Хеджування продажем являє собою біржову операцію, у процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. У цьому випадку вищенаведений приклад з позиції покупця мав би наступний механізм хеджування: 1) заключення форвардної угоди на покупку реального товару; 2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (з побоювання, що до моменту поставки ціна реального товару може понизитися; 3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, дістане прибуток по ф'ючерсній угоді, що забезпечує відшкодування втрат.
Хеджування продажем може здійснювати не тільки покупець, але й продавець товару при онкольних угодах на біржі (тобто коли ціна в контракті фіксується не в момент здійснення угоди, а в наступному періоді, що вказує покупець). При онкольних угодах ризик фінансових втрат від зниження цін на реальний товар несе його продавець. У цьому випадку хеджування продажем дозволяє йому зняти цей ризик.
Біржові спекуляції на різниці в цінах являють собою самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконального знання механізму біржового ринку, уміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових торговельних операцій. Успішне здійснення цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоча у випадку їхньої невдачі вони приносять і досить відчутні фінансові втрати).
Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контрактів. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в остаточному підсумку тим, наскільки ціна продажу буде відрізнятися від ціни покупки. При цьому треба знать одне біржове правило - на суму прибутку, одержуваної одними учасниками біржових спекуляцій, зазнають фінансових втрат інші їхні учасники.
Спекулятивні біржові операції можуть бути засновані (див. рис. 13):
1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари або на ф'ючерсні контракти;
2) на різниці в біржових цінах на сполучені у виробництві або в споживанні товари;
3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) того самого товару;
4) на різниці в цінах на ті самі товари на різних товарних біржах;
5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючерсний контракт на нього;
6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по тому самому товарі, але з різною тривалістю позиції (строками завершення).
Розглянемо особливості здійснення кожної з перерахованих спекулятивних біржових операцій.
Спекулятивні операції, засновані на динаміці біржових цін можуть здійснюватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
При здійсненні цих операцій з реальним товаром провадиться його закупівля на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто шляхом висновку угод на покупку типу «спот» або «форвард») розраховуючи на подальше підвищення цін. Якщо укладено угоду на покупку типу «спот», то при здійсненні спекулятивної операції необхідно врахувати додаткові видатки на зберігання товарів до моменту їхньої реалізації в найбільш сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання товарів повинна бути розрахована заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно врахувати темпи інфляції (для того, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, викликаним зміною біржової кон'юнктури). Продаж товару за цінами, що зросла тільки за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу «спот» викличе навіть фінансові втрати за рахунок додаткових видатків по зберіганню. Форвардні угоди з реальним товаром можуть бути використані й для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Беручи форвардний контракт на продаж реального товару, продавець розраховує до моменту виконання угоди купити на біржі товар по більше низькій ціні для поставки його покупцеві. У цьому випадку відпадає необхідність у розрахунку інфляційного росту цін і обліку додаткових видатків на зберігання товару. Однак у сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на зниження рівня біржових цін дуже важко (хоча після окремих інфляційних вибухів, коли продавці різко підвищують ціни пропозиції, наступне зниження рівня цих цін до реального ринкового їхнього рівня можливо) .
При здійсненні спекулятивних операцій, заснованих на динаміці цін, з ф'ючерсними контрактами, угоди укладаються як розраховуючи на підвищення, так і розраховуючи на зниження цін на них у майбутньому періоді. Покупець ф'ючерсного контракту, що укладає угоду розраховуючи на те, що ціна на нього зросте, називається «бик», а сама угода зветься «довга». Продавець ф'ючерсного контракту, що укладає угоду розраховуючи на те, що ціна на нього знизиться, називається «ведмідь», а сама угода зветься «коротка». Результати цих біржових спекуляцій стануть відомі лише до моменту закінчення строку ф'ючерсного контракту. Біржовий термін «займати коротку (або довгу) позицію» означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його ліквідації офсетної (протилежної) угодою.
Спекулятивні операції, засновані на різниці в біржових цінах на сполучені у виробництві або в споживанні товари, проводяться на основі попереднього вивчення характеру й ступеня такої сполученості, установлення стійкого співвідношення цін між ними й використання біржових ситуацій, коли це співвідношення різко порушується. Прикладом товарів, сполучених у виробництві, є: сировинні товари - готова продукція (наприклад, цукровий буряк - цукор, нафта - бензин і т.п.), а сполучені в споживанні - взаємозамінні або взаємодоповнюючі товари   (наприклад,  свинина  -  яловичина, автомобіль - бензин і т.п.).
Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду підготовчих етапів.
На першому етапі в рамках біржових асортиментів даної товарної біржі підбираються окремі групи сполучених товарів, серед яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем сполученості (взаємозв'язку). Один з таких товарів називається «базовим», а інший - «сполученим».
На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим і сполученим товаром за тривалий період на даній і інших товарних біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за 1.
На третьому етапі на основі вивчення поточної біржової кон'юнктури виявляються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на сполучені товари.

На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і приймається рішення про закупівлю одного зі сполучених товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін варто закуповувати базовий товар (виходячи з даних таблиці - свинину), а при різкому зменшенні співвідношення - сполучений товар (виходячи з даних таблиці - бензин).
Механізм даної біржової спекуляції побудований на тім, що протягом щодо нетривалого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупівлі товару використана угода типу «спот», то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові видатки по зберіганню товарів протягом цього періоду.
Спекулятивні операції, засновані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) того самого товару принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на сполучені товари. У цьому випадку як базисний товар розглядається базисний сорт даного товару, а аналогом сполученого товару виступає товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-80 може бути представлений як базисний сорт, а бензин А-95 - як інший сполучений сорт. При різкому порушенні звичайного стійкого співвідношення цін між цими сортами товару приймається рішення про початок спекулятивної операції.
Спекулятивні операції, засновані на різниці в цінах на ті самі товари на різних товарних біржах звуться «арбітраж» або «арбітражні угоди». Міжбіржовий арбітраж може здійснюватися як з реальними товарами, так, і ф'ючерсними контрактами.
Якщо міжбіржовий арбітраж здійснюється з реальним товаром, то незалежно від типу угоди на його закупівлю («спот» або «форвард») необхідно врахувати ряд додаткових видатків, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортування в регіон реалізації й т.п. При угоді типу «форвард» треба, крім того, урахувати при спекулятивній операції й інфляційний ріст цін. Тільки в тому випадку, якщо різниця в міжбіржових рівнях цін досить висока, щоб покрити додаткові видатки по переміщенню товару з регіону закупівлі в регіон його реалізації, а також інфляційні втрати, можна ухвалювати рішення щодо початку даної спекулятивної операції.
Спекулятивні операції, засновані на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючерсний контракт на нього досить широко поширені на міжнародних товарних біржах. Із впровадженням ф'ючерсних угод ці операції можуть одержати розвиток і на наших товарних біржах. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу заснований на тім, що звичайно для кожної біржі по кожному товарі характерно стійке співвідношення цін на реальний товар і ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів звичайно трохи вище, тому що операції з ними на відміну від угод з реальним товаром не вимагають видатків по зберіганню й доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін порушується, то чекаючи вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію.
Зі здійсненням цих спекулятивних операцій зв'язано дві біржові ситуації - «контанго» і «беквордейшн».
Контанго являє собою ситуацію, при якій ціни по ф'ючерсних контрактах істотно перевищують ціни на реальний товар. Звичайно така ситуація виникає у випадках, коли пропозиція реального товару на складах біржі зростає й відповідно збільшуються видатки по їхньому зберіганню. Можливо також підвищення цін на ф'ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон'юнктури дає підставу припускати, що в майбутньому періоді поставки реального товару на біржу скоротяться.
Беквордейшн являє собою ситуацію, при якій ціни на реальний товар вище цін по ф'ючерсних контрактах (у дослівному перекладі ця ситуація характеризується терміном «перевернений ринок»). Звичайно така ситуація виникає на біржі в тих випадках, коли скорочується пропозиція реального товару й зменшується їхнє надходження на біржові склади. У той же час покупцям необхідний реальний товар для поточних виробничих потреб і вони готові заплатити більше високу ціну, щоб одержати його негайно (укладаючи угоди типу «спот»). Беквордейшн виникає й у тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі й навіть самі скуповують його на певний період.
Спекулятивні операції, засновані на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по тому самому товарі, але з різною тривалістю позиції (строками завершення) також здійснюються тільки на ф'ючерсних товарних біржах. Механізм цих операцій заснований на тім, що рівень цін на ф'ючерсні контракти з далекими позиціями звичайно вище, ніж на контракти із ближніми позиціями (тому що віддалена перспектива пов'язана з невизначеністю біржової кон'юнктури). Якщо це звичайне співвідношення цін на ф'ючерсні контракти з різними позиціями порушується, то можна почати біржову спекулятивну операцію розраховуючи на майбутню нормалізацію цього співвідношення. Ситуації, що викликають порушення звичайного співвідношення рівня цін на ф'ючерсні контракти з різною тривалістю позицій, також характеризуються термінами «контанго» (коли ціни на ф'ючерсні контракти із ближнім строком завершення різко знижуються в порівнянні із цінами на контракти з віддаленим строком завершення) і «беквордейшн» (коли ціни на ф'ючерсні контракти із близьким строком завершення вище цін на контракти з віддаленим строком завершення).
З  усіх розглянутих форм спекулятивних операцій на наших товарних біржах уже в цей час можуть здійснюватися операції з реальним товаром, засновані на динаміці цін; на різниці в цінах на сполучені товари; на різниці в цінах на окремі сорти товару; на різниці в цінах на товар на різних біржах.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить