Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах

Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організація біржової торгівлі на ф'ючерсних біржах

Як уже зазначалося, зарубіжні біржі у процесі еволюційного розвитку пройшли шлях від торгівлі спотовими контрактами до ф'ючерсів і опціонів. Відповідно вдосконалювалась і система організації біржової торгівлі та технологія торгів.
Біржа, як і раніше, є насамперед місцем, куди учасники торгівлі звертаються для здійснення тих чи інших комерційних операцій. Проте якщо у період зародження бірж усі стадії операцій відбувалися в будинку біржі, то тепер у всіх головних бірж світу є розвинена служба, що приймає замовлення від клієнтури.
Отже, нині існують дві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні. Периферійні служби обслуговують клієнтуру на місцях, тобто приймають замовлення клієнтів і передають їх до виконання на біржу. Периферійні служби мають відділення і філії брокерських фірм і контор, а іноді й окремих незалежних агентів, що називаються брокерами - приймальниками замовлень.
Завдання периферійних служб полягає в оперативній роботі з клієнтами й оформленні їхніх замовлень. Центральні служби біржі розміщуються безпосередньо в головній будівлі. Серед цих служб загальними є операційний зал, головні офіси брокерських фірм, реєстраційне бюро, інформаційна служба.
Операційний зал. Ф'ючерсні, а також спотові угоди з кожного товару здійснюються в окремих операційних залах. Іноді операційний зал розділений на спеціалізовані секції, де здійснюються угоди на певні товари і їх групи. В операційному залі торгівля ведеться як мінімум у чотирьох секціях. Такий порядок характерний для бірж США. Наприклад, на Чиказькій торговій біржі в операційному залі з шести секцій торгівля ведеться ф'ючерсними контрактами на сільськогосподарську продукцію, іноземну валюту, процентні ставки за облігаціями і дивіденди за акціями. Кількість секцій визначається звичайно керівництвом біржі залежно від номенклатури товарів, якими здійснюється торгівля.
На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару виділяють окремий зал або кімнату.
Розміри, планування й обладнання операційних залів можуть різнитися, але загалом мають відповідати визначеним критеріям зручності роботи: зали і секції повинні бути просторими, вміщувати десятки і сотні брокерів; здійснення торгівлі в одній секції не повинно заважати вести операції в інших; зведення про всі угоди, що укладаються на біржі, мають бути доступні всім учасникам. На перший погляд ці вимоги здаються очевидними, але насправді вони надзвичайно важливі. Навіть найкраще укладені ф'ючерсні контракти не матимуть успіху, якщо торгове місце занадто мале, територіальне недоступне для членів біржі та їх службовців або має дефекти акустики, що перешкоджає торгівлі методом "відкритого вигуку".
Зі збільшенням обсягів торгівлі обладнання біржі стало важливою проблемою, потрібно було більше місця для членів біржі, їх службовців і технічного персоналу біржі. Приміром, високі стелі необхідні для розташування інформаційного табло. Такі труднощі спонукали дві чиказькі біржі збудувати власні будівлі з відповідним плануванням приміщень.
Операційні зали найбільших бірж мають величезну площу - від кількох десятків до кількох сотень квадратних метрів. Площа торго¬вих залів найбільшої Чиказької торгової біржі досягає 5 тис. кв. м.
Такі самі проблеми стали причиною будівництва Торгового центру в Нью-Йорку. У цьому Центрі, відкритому в 1977 р., розміщуються біржі Комекс, Нью-Йоркська товарна біржа, Біржа кави, цукру і какао-бобів та Біржа бавовни.
Операційний зал і його секції сплановані так, щоб максимально полегшити учасникам торгівлі техніку укладання угод. На біржах США спеціалізовані секції називаються ямами. Це піднята восьмикутна платформа зі сходинками вниз до рівня операційного залу. Таке розташування дає можливість всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходинок у ямі відповідає кількості місяців, за якими ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами, при цьому верхня сходинка призначена для найближчої позиції, а нижня - для найвіддаленішої, за якою, як правило, укладається менше угод. У ямі торговці розташовуються залежно від місяця постачання, у якому вони ведуть торгівлю. Тим самим торговець, який зайняв у ямі певне місце, уже повідомив колегам, за яким товаром і в якому місяці постачання він збирається здійснювати операції.
На    європейських    біржах    місце    ведення    торгів    іноді організовується у формі каблучки (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Така організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів.
Головні офіси брокерських фірм часто розміщуються не в головному будинку біржі, а окремо. У цьому випадку в приміщенні біржі є, як правило, службові площі для співробітників брокерських фірм і комерційних домів.
Брокерське місце на біржі - це окремий столик або конторка, обладнані телефонним і телексним зв'язком та комп'ютером з виходом на інформаційне табло. Кожне місце на біржі має свій номер. Таким місцем на постійній основі володіють її члени. Інші учасники можуть орендувати брокерське місце на певний період.
Реєстраційне бюро повинно своєчасно фіксувати всі угоди, що здійснюються, і подавати інформацію про них на інформаційне табло. Для цього біля піту, або рингу, (іноді в їхньому центрі) перебувають співробітники біржі, що фіксують здійснювані угоди і зміни цін. Це обліковці цін, представники органів контролю за дотриманням торгових процедур, представники клірингової палати, що усувають можливі торгові помилки.
Важливе значення мають засоби зв'язку й інформації. Кожна біржа повинна забезпечувати інфраструктуру зв'язку торгового залу з рештою світу. Члени біржі повинні мати можливість швидко одержувати накази від клієнтів і повідомляти про укладені угоди та поточну інформацію. Для цього необхідна мережа телефонів, телексів та інших засобів зв'язку. Нині використовують, як правило, дисплеї і відеомонітори, на яких з'являються повідомлення найбільших телеграфних агентств про найрізноманітніші події, що впливають на торгівлю. Інформаційне табло в операційному залі звичайно розташоване в центрі залу так, щоб кожний учасник торгів у будь-який момент міг одержати необхідну інформацію про угоди біржового дня. На це табло постійно надходить інформація з реєстраційного бюро, інформаційної служби і від учасників торгів.
Відповідно щодо кожного місяця, на який укладається контракт, табло показує:
•    ціну, яка зафіксована в момент відкриття торгів;
•    найвищу ціну протягом дня;
•    найнижчу ціну протягом дня;
•    вартісне значення обсягів торгівлі;
• ціни останніх семи угод із зазначенням, є вони цінами угод чи цінами пропозицій;
•    останню зареєстровану ціну (пропозиції чи угоди);
• різницю між останньою ціною і підсумковою ціною попереднього дня;
•    максимальну ціну з початку торгівлі контрактом;
•    мінімальну ціну з початку торгівлі контрактом або товарами.
На більшості бірж світу табло показує також інформацію з угод з рештою товарів, за якими ведеться торгівля на цій біржі, ціни ф'ючерсних угод на інших товарних, фондових і валютних біржах, а також різноманітні поточні повідомлення (політичні події, погоду, страйки, ціни продажів за готівку, відвантаження товару та ін.).
Водночас  біржа не тільки одержує інформацію, а й передає її. Поточні і підсумкові котирування розсилаються постачальникам комерційної інформації, які, у свою чергу, надають її клієнтам за відповідну плату. Так, Чиказька торгова біржа розсилає таку інформацію за більш ніж 50 адресами.
Найважливішим моментом у технології біржової торгівлі є власне процедура здійснення торгівлі. У торгівлі ф'ючерсними контрактами й опціонами беруть участь члени біржі - клірингові і брокерські фірми, що одержали право мати своїх представників у торгових секціях біржі.
У біржовій ямі торгівля ведеться у суворо встановлений час, який називають біржовою сесією, за чітко встановленими правилами. Біржова сесія обмежена у часі, її початок і закінчення жорстко фіксовані. Про них, як правило, сповіщають дзвониками. Так, на Чиказькій торговій біржі кожного біржового дня торгівлю офіційно відкривають звуками великого дзвона, що використовується в цією метою понад 80 років і вже увійшов в історію. Угоди за ф'ючерсними контрактами не можна укладати до повідомлення про початок сесії, а також після її закриття. За правилами інших американських бірж угоди, здійснені до початку і після закінчення біржових зборів, не вважаються біржовими і не реєструються. До учасників торгівлі, що порушують правила, застосовують штрафні санкції для забезпечення концентрації попиту і пропозиції в часі і просторі.
У Великобританії деякі біржі ставляться до торгівлі до і після сесії більш ліберальне. Так, Лондонська біржа металів у своєму розкладі навіть передбачає певний час (10-15 хв. до початку і після закінчення сесії) для позабіржової торгівлі, що називається "керб". Проте такі угоди не реєструються і не гарантуються біржею.
Визначення часу біржової сесії - не просто організаційний момент. Для кожного товару на біржі встановлюється розклад, у якому врахову-ється режим роботи інших бірж, що торгують цим товаром (як націо-нальних, так і міжнародних). Такий порядок дає можливість враховува¬ти інформацію про ціни, що склалися на інших ринках, і сприяє здійс¬ненню арбітражних операцій. Таке узгодження прийнято на біржах Нью-Йорка і Лондона, що торгують нафтою і нафтопродуктами. Розк¬лад встановлений так, щоб закінчення торгівлі у Лондоні збігалося з її початком у Нью-Йорку. Тим самим на ринку цього товару забезпе¬чується практично цілодобова можливість ведення біржових операцій.
Торги на біржах провадяться звичайно двічі на день, як правило, із заздалегідь встановленою тривалістю біржової сесії. Під час торгової сесії часто роблять перерву (5-10 хв.).
На біржі США під час сесії угоди укладаються між усіма члена¬ми біржі. На деяких біржах Японії і Великобританії біржові сесії роз¬бито на кілька спеціальних сесій, під час яких угоди між членами бір¬жі здійснюються тільки через голову сесії по черзі, тобто в порядку надходження наказів на продаж і купівлю. У проміжках між спеціаль¬ними сесіями ведеться вільна торгівля.
Існують і приклади вільної торгівлі під час спеціальних сесій. У такий спосіб ведуться торги на Токійській біржі і на Лондонській бір¬жі металів. Наявність спеціальних сесій у таких випадках зумовлена іншими причинами. Наприклад, на Лондонській біржі металів в одній ямі укладаються угоди з кількох товарів, але не одночасно, а по черзі.
Тому там виділено спеціальні 5-хвилинні сесії для торгівлі кожним металом. Пройшовши перше коло торгів, після невеличкої перерви операції відновлюються знову за 5-хвилинними сесіями.
У біржовій ямі під час торгів можна спостерігати дію закону попиту і пропозиції, ціни укладаються під впливом власних оцінок брокерами поточної ситуації.
У світовій практиці існує кілька методів ведення біржових торгів, але найбільш поширений - публічний, при якому угоди укладаються за допомогою вигуків, що дублюються іноді сигналами певних поло¬жень рук і пальців. Метод торгівлі "пошепки" використовується дуже рідко і застосовується у практиці торгівлі окремих бірж Японії та Пів-денно-Східної Азії. Останнім часом набувають поширення електрон¬ні торги. За таким принципом торгує Токійська товарна біржа.
При публічному веденні торгів брокери подають свої пропозиції за допомогою вигуків та стандартних сигналів, що подаються руками для уточнення словесних пропозицій щодо ціни та обсягів купівлі-продажу, коли торги стають дуже активними.
Положення рук показує, що робить маклер: продає чи купує. Коли у маклера долоня повернута до себе - це пропозиція для купівлі, а коли вона спрямована від себе - пропозиція для продажу. Протягуючи руку і всі пальці горизонтально, брокер подає сигнал пальцями про ціну продажу чи купівлі. Сигнал рукою також показує на кількість контрактів, які маклер хоче купити чи продати.
Наприклад, для зернових культур кожен палець у вертикальному положенні означає 5000 бушелів (розмір лота), або один контракт. Положення пальців характеризує також кількісний вимір обсягу і ціни контракту.
Обов'язковість проведення торгів вигуками пов'язана з тим, щоб кожний бажаючий, який перебуває у біржовій ямі, міг зробити власну пропозицію.
Продавці і покупці вигукують пропозиції одночасно. Технологія ведення торгів передбачає підсумкове зближення цін. Для зручності ведення торгів на кожній біржі встановлюється мінімальний розмір зміни ціни, так званий крок у торгівлі з партнером. При цьому у правилах звичайно обумовлюється, що у процесі торгу продавці не можуть називати ціну більшу, а покупці - меншу за ту, що вже була оголошена. Наприклад, якщо хтось із продавців назвав ціну $4,5, а крок становить 10 центів, то інші можуть пропонувати ті ж $4,5 або $4,4, але не $4,6. Якщо покупець називає $3,9, то інші покупці можуть дати ту ж ціну або $4,0, але не меншу. У результаті ціни пропозицій сторін рухаються назустріч одна одній.
Іноді у процесі аукціону кілька учасників роблять пропозиції за однаковою   ціною.   У   цьому  разі   пріоритетне   право   одержує торговець, який першим викрикнув цю ціну. Якщо ж першість визначити неможливо, то перевага віддається брокеру, який зробив вагомішу пропозицію, тобто на більшу кількість контрактів. У такому разі для інших брокерів невиконання замовлення своїх клієнтів вважається об'єктивною причиною і відповідні брокерські контори не несуть перед клієнтом відповідальності за невиконання замовлення.
Для ідентифікації пропозицій продавців і покупців встановлено певний порядок вигуків: покупці викрикують спочатку ціну, потім кількість, а продавці, навпаки, спочатку - кількість, потім ціну, при цьому ціна вказується звичайно скорочено. Наприклад, торговець, бажаючи купити 4 вересневі контракти на кукурудзу по $20 за контракт, вигукує "4 по 20".
Особлива увага приділяється зовнішньому вигляду брокерів. У зв'язку з тим, що всі угоди повинні бути негайно зареєстровані, брокери в біржовій ямі мусять швидко впізнати один одного. З цією метою всі вони мають розпізнавальні значки, що вказують на їх привілегії при здійсненні угод. На кожному значку зазначено біржові ініціали з трьох букв, за якими брокерів впізнають і реєструють при угодах. Ініціальні скорочення ніколи не повторюються. Правила біржі також вимагають, щоб співробітники залу носили піджаки з галстуками. Піджаки у брокерів, як правило, легкі і вільного покрою, що дає їм можливість легко рухатися в залі.
Члени - брокерські фірми мають великий штат співробітників у біржовому залі. Для того, щоб вони могли легко відшукати один одного, піджаки брокерського штату фірми однакового кольору, на цих піджаках, як правило, розміщується емблема з назвою компанії.
Незалежні маклери часто носять піджаки яскравих кольорів, щоб їх можна було легко помітити в залі. Інколи вони носять піджаки таких самих кольорів, що й представники фірми, які здійснюють розрахунки за їхніми угодами.
Для успішної діяльності біржового ринку важливо своєчасно і якісно виконати замовлення учасників біржових торгів. Існує відпрацьований, чіткий механізм одержання, виконання замовлень та розрахунків за ними.
Замовлення, одержане від клієнта, негайно направляється брокерською фірмою при біржі в біржовий зал для виконання. На краю біржового залу розташовані телефонні станції, які негайно обробляють численні замовлення, що надходять на біржу від компаній та окремих осіб.
На шляху проходження замовлення на кожному з етапів зазна-чається час виконання замовлення, для того щоб воно було виконане якомога швидше. Одержавши замовлення, телеграфний службовець біржового залу ставить на ньому штамп про час одержання і з посильним відправляє його брокеру, який перебуває в піті (ямі).
Посильний знаходить потрібного брокера і показує йому наказ
При цьому посильний складає цю форму і підносить її прямо до обличчя брокера, якщо той зайнятий. Це робиться для того, щоб, по-перше, брокер міг миттєво побачити написаний у формі наказ і оцінити наскільки він близький до ринкової ціни і, по-друге, щоб інші брокери не могли прочитати цей наказ. Якщо ціна, зазначена в наказі, близька до ринкової, тобто до тієї, за якою саме укладається контракт, брокер відразу поспішає укласти відповідну угоду. Він голосом і подаючи сигнали рукою показує свою пропозицію брокерам-продавцям. Далі надходить сигнал "продано" від одного з брокерів-продавців, що продає, і замовлення вважається виконаним.
Уклавши угоду, брокер одразу пише на формі-наказі ціну, за якою укладено угоду, свої ініціали і назву клірингової фірми, яка веде його розрахунки щоденно. Після цього брокер кидає форму-наказ на підлогу.
Посильні клірингових фірм, що постійно ходять навколо біржової ями, вишукують замовлення-накази, піднімають їх з підлоги і несуть до телефонного клерка. Клерк ставить на наказі штамп, де зазна¬чається час виконання наказу, з'єднується по телефону з торговим представником, від якого він отримав наказ, і сповіщає, що угоду укладено і за якою ціною. Після цього клерк обводить ціну на формі-наказі кружечком. Це означає, що інформацію про ціну вже передано.
Отже, протягом усього дня клірингова фірма збирає інформацію про всі угоди, що стосуються її клієнтів, і відсилає її спеціальному клерку, який заносить інформацію в комп'ютер фірми. В комп'ютер заносять кількість проданого і купленого товару, ціну відповідної угоди, номер брокера - члена біржі, який уклав відповідну угоду, і назву клірингової фірми.
Брокер, який уклав відповідну угоду в біржовій ямі, теж має про-тягом дня передати всю інформацію у свою клірингову фірму. У тор-говельну картку брокер заносить позицію контракту, ціну, ініціали брокера - партнера по угоді, назву клірингової фірми, що обслуговує партнера, а також код із зазначенням часу укладення угоди. Ці торго-вельні картки є первинною обліковою документацією, з якої дані пере-даються в розрахункові фірми продавців і покупців. Брокери щоденно звіряють ідентичність записів у картці з інформацією, що є на фірмі. У разі виявлення розбіжностей він узгоджує їх зі своїм партнером. Якщо питання неможливо вирішити позитивно, справа передається в Арбітражний комітет.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить