Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Роль і функції товарних бірж у ринковій економіці

Роль і функції товарних бірж у ринковій економіці
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Роль і функції товарних бірж у ринковій економіці

Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкових відносин, активним формуванням інфраструктури ринкової економіки. У складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам - товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі, що представляють собою організований товарний ринок, у рамках якого відповідно до встановлених правил відбуваються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.
Відповідно до діючого в Україні законодавства «товарна біржа являє собою організацію, що поєднує юридичних і фізичних осіб, що здійснюють виробничу й комерційну діяльність, що має мету надання послуг, встановлення біржових цін, попиту та пропозиції, упорядкування й полегшення товарообігу й пов'язаних з ним торговельних операцій».
Розвиток товарних бірж обумовлено рядом економічних умов, які найбільшою мірою проявляються в умовах функціонування вільної ринкової економіки. До числа найважливіших із цих умов відносяться (рисунок 1):
1. Свобода вибору й здійснення підприємницької діяльності. Економічне законодавство повинне надавати можливість будь-якому господарюючому суб'єктові вільно вибирати напрямки й методи своєї підприємницької діяльності, самостійно приймати економічні рішення й нести повну відповідальність за їхні наслідки й пов'язаний із цим ризик. При цьому основною спрямованістю підприємницької діяльності в будь-якій сфері, включаючи біржову, є одержання прибутку.
2. Економічна самостійність господарюючих суб'єктів, заснована на різноманітті форм власності. Найбільшою мірою ця самостійність забезпечується правом приватної або колективної власності на майно. При цьому одні господарюючі суб'єкти не повинні робити впливу на економічні рішення, прийняті іншими господарюючими суб'єктами.
3. Необмежене число учасників підприємницької діяльності в сфері товарного виробництва й торгівлі. Економіка в цілому, і біржова торгівля зокрема, тим ефективніше, чим активніше конкуренція й кращі умови для неї. Конкуренція припускає створення ряду організаційних і економічних передумов, зокрема, наявності в кожному спеціалізованому секторі товарного виробництва й торгівлі достатньої кількості господарюючих суб'єктів, вільний вхід кожного з них у той або інший товарний ринок.
4. Повна інформованість кожного господарюючого суб'єкта про поточну економічну й біржову кон'юнктуру. Ця інформація стосується стану попиту та пропозиції, рівня цін, норм прибутку на капітал, джерел товарних ресурсів і т.п. Без цього підприємець не в змозі приймати правильні економічні рішення, робити найкращий для себе вибір. Реалізація цієї умови пов'язана зі створенням широкої біржової інфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових і інших фірм.
5. Мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових і інших видів ресурсів. Підприємці вкладають свій капітал у ту або іншу сферу діяльності заради одержання прибутку. Розраховувати на це вони можуть тільки в тому випадку, якщо в результаті переміщення капіталу розширюється обсяг виробництва й реалізації продукції. А це у свою чергу відбувається тоді, коли залучаються додаткові ресурси, застосовуються найбільш вигідні їхні комбінації. Стосовно до біржової торгівлі першорядну роль грає мобільність обігу товарно-сировинних ресурсів. Мобільність обігу ресурсів припускає повне охоплення ринковими відносинами всіх сфер економіки.
6. Вільний вибір партнерів по угоді. На відміну від директивно керованої економіки, який властиві глобальні відносини розподілу продукції при твердій прив'язці постачальників до споживачів, ринковій економіці властиві відносини між рівноправними партнерами, засновані на договорах і контрактах за принципом горизонтальних господарських зв'язків. Це відноситься до сфери виробництва й реалізації всіх видів товарної продукції, закупівлі необхідної сировини, матеріалів, машин і встаткування.
7. Вільне ціноутворення. Господарюючі суб'єкти повинні мати право самостійно встановлювати ціни на свої товари. Ці ціни ґрунтуються на співвідношенні попиту та пропозиції й формуються в процесі торгів між продавцем і покупцем. Державне регулювання цін повинне охоплювати мінімальне число товарів і здійснюватися в основному економічними методами, у першу чергу за допомогою системи оподатковування.
8. Відкритість економіки держави зовнішнім зв'язкам. Свобода підприємницької діяльності, у тому числі й біржової, повинна поширюватися і на зовнішньоекономічні зв'язки. Це виражається в можливості господарюючих суб'єктів здійснювати зовнішньоекономічні операції, у наданні прав іноземним підприємцям здійснювати господарську діяльність у даній країні на рівних. Реалізація цієї умови необхідна для інтеграції країни в систему світогосподарських зв’язків і проникнення на світовий ринок, побудови системи міжбіржових зв'язків.
Ефективність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається виконуваними ними функціями (див. рисунок 2). Основними із цих функцій є:
1. Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в єдиному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій більшого числа продавців і покупців оптових партій товарів. Концентрація попиту та пропозиції дозволяє виявляти реальну збалансованість товарних ринків, направляти економічні зусилля виробників на випуск необхідних суспільству товарів, обмежувати випуск товарів у міру насичення потреби в них. Для забезпечення цієї функції товарні біржі створюються, як правило, у місцях концентрації виробництва або споживання продукції.
2. Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів. Оскільки товарна біржа є інструментом ринкової економіки, найважливішою складовою частиною її інфраструктури, реалізація оптових партій товарів повністю опирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий товарообіг, здійснити найбільш ефективні шляхи просування товарів від виробника до споживача, мінімізувати пов'язані із цим витрати.
3. Формування нової системи господарських зв'язків. В умовах, коли старий розподільний механізм значною мірою зламаний, а нові господарські зв'язки між виробниками й споживачами продукції ще не налагоджені, товарна біржа дозволяє швидко сформувати нову систему цих зв'язків. Особливу актуальність ця функція здобуває в умовах триваючого розриву міждержавних і внутрішньорегіональних господарських зв'язків.
4. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями й покупцями товарів. На товарній біржі одержують «прописку» найбільш досвідчені оптові посередники, добре ознайомлені з умовами реалізації або закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури, які в найкоротший термін можуть зв'язати продавця й покупця між собою. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарних і грошових потоків, подальшому зростанню виробництва необхідної продукції, мінімізації пов'язаних із цим витрат.
5. Формування ринкових цін, що найбільше об'єктивно відображають складне співвідношення попиту та пропозиції на товари. Товарну біржу об'єктивно називають «інститутом цін», що замінили величезну, громіздку, неоперативну й неефективну систему колишнього Державного комітету цін. Біржовий механізм ціноутворення зовсім протилежний так званому «плановому». Він дозволяє повністю врахувати поточне співвідношення попиту та пропозиції, умови поставки й оплати товарів і ряд інших факторів, що формують ефективність торгівлі. Крім того, механізм ціноутворення на біржі в максимальному ступені враховує економічні інтереси партнерів по угоді.
6. Зближення продавців і покупців у просторі й часі. Біржова торгівля не терпить автаркії (територіальної економічної замкнутості), активно проникає на регіональні товарні ринки, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків між продавцями й покупцями. Крім того, через механізм форвардних і ф'ючерсних угод (характер цих угод буде докладно розглянута далі) біржа дозволяє погодити не тільки поточні, але й перспективні взаємні інтереси продавців і покупців товарів.
7. Боротьба із проявами монополізму на товарному ринку. Товарна біржа сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової й нецінової конкуренції серед продавців і покупців. Боротьба з монопольним і олігопольним товарним ринком здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі все більшої кількості продавців і покупців.
8. Формування умов для мінімізації комерційного й фінансового ризику. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їхнього виконання. Крім того, біржа виробила свій власний механізм страхування цінового ризику, що в умовах нестабільності економічної й біржової кон'юнктури дозволяє до мінімуму знизити комерційний і фінансовий ризик продавців і покупців, пов'язаний зі зміною цін на товари.
9. Постачання учасників відповідних товарних ринків найціннішою комерційною інформацією. Результати регулярно здійснюваних біржових торгів дозволяють забезпечити повну інформованість учасників як біржового, так і небіржового ринку про стан попиту, пропозиції, цін, конкуренції на ринку того або іншого товару. Ця інформація носить відкритий характер і використається не тільки підприємцями, але й державними регулювальними органами (при оцінці бартерних угод у процесі оподатковування, при державному регулюванні цін і т.п.).
Поряд з перерахованими вище основними функціями, товарні біржі здійснюють і ряд допоміжних функцій, серед яких можна відзначити наступні:
а) стандартизація якісних параметрів тих або інших товарів. Така стандартизація здійснюється по всім так званим «біржовим» товарам, що дозволяє здійснювати торгівлю ними по опису якості без пред'явлення при здійсненні угоди не тільки реалізованої партії товару, але і його зразків;
б) стандартизація біржових контрактів на покупку-продаж товарів. Розробка таких біржових документів істотно полегшує здійснення угод і прискорює процес їхнього оформлення. Типові біржові контракти впроваджуються в цей час  у  практику  роботи  не  тільки  окремих  бірж,   але  й міжбіржових операцій;
в) здійснення арбітражу між учасниками біржових угод. Біржовий арбітраж сприяє забезпеченню захисту майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі, дотриманню виконання договірних зобов'язань, підвищенню ефективності укладених угод;
г) прискорення й раціоналізація розрахункових операцій. На окремих товарних біржах створені Розрахункові палати, які здійснюють розрахунки по укладених угодах, стягнення грошових застав, проводять клірингові операції;
д) надання різних послуг клієнтам. Ці послуги носять інформаційний і консультаційний характер, пов'язані із процесом здійснення угод і руху товарів;
е) участь у формуванні дохідної частини державного й місцевого бюджетів. Біржа і її члени є платниками податків, зборів, мит і інших обов'язкових платежів, які формують доходи відповідних бюджетів.
Різноманіття функцій товарних бірж визначає їхню високу роль у ринковій економіці, викликає необхідність вивчення й використання досвіду міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і операцій.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить