Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Регулювання біржової діяльності в Україні

Регулювання біржової діяльності в Україні
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Регулювання біржової діяльності в Україні

Біржова діяльність в Україні регулюється відповідно до чинного законодавства і здійснюється у взаємодії двох регуляторів, які органічно поєднуються і взаємодоповнюються:
•    регулювання біржової діяльності з боку держави;
•    регулювання, або, як прийнято називати, регламентація, з боку власне біржі чи біржового ринку.
Досвід країн ринкової економіки свідчить про досить тісну взаємодію держави і ринкової системи взагалі та в регулюванні біржової діяльності зокрема. У процесі такої взаємодії на державу покладаються обов'язки забезпечувати ринок і біржову торгівлю законодавчою базою, що дає змогу виробити і встановити єдині правила для всіх суб'єктів, які беруть участь в економічному процесі.
Загальновизнано, що законодавче поле біржової діяльності створюється насамперед не для професійних посередників, а для їхніх клієнтів, які довіряють їм право на свою продукцію і прагнуть мати надійні гарантії.
Регулювання біржової діяльності з боку держави не повинно мати характеру заборон, а виключно забезпечувати рівність прав для всіх учасників торгівлі водночас контролюючи дотримання визначених правил. Це досягається завдяки створенню єдиної правової системи для діяльності товарних бірж, і насамперед таких, що торгують агропродукцією, через їх ліцензування,
систему спеціального пільгового оподаткування та інші заходи.
В Україні відродження біржової торгівлі в 90-ті роки відбулося за відсутності єдиного правового поля для такої діяльності. Проте 10 грудня 1991 р. було прийнято Закон України "Про товарну біржу", який визначив правові умови створення та діяльності товарних бірж на території країни. Він став основним документом, що регулює юридичну сторону створення товарної біржі.
Закон України "Про товарну біржу" визначає правове становище біржі і роз'яснює основні засади її організації та функціонування:
•    товарна біржа є організацією, яка поєднує юридичних і фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій;
•    товарна біржа діє на принципах самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням;
•    товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку;
•    діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Отже, Законом України "Про товарну біржу" біржам забороняється займатися комерційною діяльністю і одержувати від цього прибуток. Таке формулювання у правовому становищі біржі дещо змінило її статус. Так, значна кількість бірж, які діяли до того як акціонерні товариства закритого чи відкритого типу, змушені були  набути статусу інших організаційно-правових форм, наприклад товариство з обмеженою відповідальністю. Це було пов'язане, як відомо, з тим, що акціонерне товариство зобов'язане виплачувати своїм членам дивіденди за рахунок власного прибутку.
Згідно із згаданим Законом товарна біржа в країні створюється на засадах добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб, яким це не забороняється чинним законодавством. При цьому встановлюється обмеження для засновників товарної біржі, а саме: засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті (ст. 5 Закону України "Про товарну біржу").
Запровадження цього законодавчого положення зумовило суттєві зміни у складі засновників товарних бірж, оскільки на момент набуття чинності Законом "Про товарну біржу" практично на кожній з них співзасновниками були ті, хто тепер мав вийти з її складу. Як правило, це були державні установи, що перебували на бюджетному фінансуванні.
У Законі України "Про товарну біржу" в досить стислій формі регламентуються такі питання:
•    членство в товарній біржі;
•    управління товарною біржею;
•    майно товарної біржі та гарантії її майнових прав;
•    біржові операції та правила біржової торгівлі;
•    заключні положення.
Закон також містить загальні положення про створення товарної біржі, порядок її реєстрації.
Законом визначено основні принципи діяльності товарної біржі, рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін та публічного ведення біржових торгів, а також зазначено права та обов'язки товарної біржі. Товарна біржа має право:
•    встановлювати власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;
•    створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
•    розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
•    зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом сесії відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
•    встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;
•    встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
•   встановлювати інші грошові збори;
•    створювати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;
•    укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;
•    вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;
•    видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні
і рекламні видання;
•    здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Основні обов'язки товарної біржі:
•    створення умов для здійснення біржової торгівлі;
•    регулювання біржових операцій;
•    регулювання цін на основі співвідношення попиту та
пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;
•    надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;
•    збір, обробка і поширення інформації, пов'язаної з
кон'юнктурою ринку.
Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками  угоди,  яка  визначає  порядок  та  принципи  її  створення, склад засновників, їхні обов'язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних та періодичних внесків.
Товарна біржа діє на основі статуту, який затверджується
засновниками біржі. У статуті визначається:
•     найменування та місцезнаходження біржі;
•     склад засновників;
•     предмет і цілі діяльності біржі;
•      види фондів, що утворюються біржею, та їхні розміри;
•      органи управління біржею, порядок їх утворення та
компетенція, організаційна структура біржі;
•  порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;
• права та обов'язки членів біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;
•    порядок і умови застосування санкцій;
•    майнова відповідальність членів біржі;
•    порядок припинення діяльності.
Щодо органів управління товарною біржею Законом передбачено, що вищим органом управління товарною біржею є загальні збори її членів.
У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює Біржовий комітет (Рада біржі).
Контролюючим органом товарної біржі є Контрольна (Ревізійна) комісія.
Біржовий комітет (Рада біржі) і Контрольна (Ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження Комітету і Комісії визначаються статутом товарної біржі.
Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.
Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.
З працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.
В Законі також в стислій формі регламентуються такі питання, як майно товарної біржі та гарантії майнових прав, біржові операції та правила біржової торгівлі, дається чітке визначення поняття "біржовий брокер".
У заключному положенні Закону "Про товарну біржу" висвітлюється питання оподаткування товарної біржі та її членів, коротко визначається порядок розгляду спорів, обліку і звітності та припинення діяльності товарної біржі.
Закон "Про товарну біржу" відіграв позитивну роль у становленні і впорядкуванні біржового ринку країни, посилив довіру до бірж з боку клієнтів-користувачів. Проте законодавчо-правова база й надалі відстає від потреб біржового товарного ринку, що гальмує більш активний розвиток цьому ринку.
Передусім потребує законодавчого закріплення система державного управління біржовим ринком, система контрактів та гарантій виконання угод, затвердження вимог до біржового ринку. Та попри певні недоліки у державно-правовому полі діяльності бірж, Президент і уряд працюють над його удосконаленням. У січні 1995 р. Президент України видав Указ "Про заходи щодо врегулювання аграрних відносин", в якому поруч з важливими питаннями реформування сільськогосподарського сектора, зазначалось:
•      підтримати ініціативу сільськогосподарських товаровиробників щодо створення відповідно до чинного законодавства України системи спеціалізованих аграрних бірж. Національному банку України до утворення цих бірж забезпечити організацію і проведення на Українській міжбанківській валютній біржі торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції, її переробки із залученням до цього комерційних банків як агентів-брокерів з подальшим проведенням таких торгів на спеціалізованих товарних біржах;
•     Міністерству зовнішніх економічних зв'язків України, Міністерству сільського господарства і продовольства України, Міністерству економіки України та Державному комітету харчової промисловості України за погодженням з Національним банком України розробити і затвердити у двотижневий термін Правила організації та проведенням торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, передбачивши при цьому перелік їх основних видів.
Важливу роль у формуванні біржового ринку відіграла постанова Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку" від 27 листопада 1995 р. № 916. Постановою передбачено механізм формування організаційних основ біржового сільськогосподарського ринку та економічні відносини на принципах взаємодії державних, біржових та інших структур.
Було передбачено підвищити роль виробників сільськогосподарської продукції у процесі формування біржового ринку шляхом обов'язкової участі як засновників біржі вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств переробної промисловості.
Цією ж постановою було схвалено Концепцію організації біржового сільськогосподарського ринку, якою визначались принципи побудови біржового сільськогосподарського ринку з урахуванням реальної економічної ситуації і яка була спрямована на децентралізацію системи товарно-фінансових ринкових відносин без втрати державою можливості регулювати і контролювати баланси продовольчих ресурсів країни, на забезпечення їх державних закупівель, здійснення аграрної протекціоністської політики.
Необхідністю посилити державний вплив на формування та роботу біржового ринку країни було створення в 1996 р. Державної комісії з питань організації біржового сільськогосподарського ринку. Цю Комісію було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового сільськогосподарського ринку" від 11 квітня 1996 р. № 425.
На Комісію покладались такі завдання:
• координація діяльності центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, пов'язаної з організацією біржового сільськогосподарського ринку;
•    сприяння в реалізації Концепції розвитку біржового сільськогосподарського ринку в Україні;
•    вивчення, узагальнення і поширення позитивного досвіду формування та розвитку конкурентного середовища на ринку України;
•    сприяння формуванню загальнонаціонального та регіонального товарно-фінансового обігу.
Комісія відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції:
•    аналізує процес реалізації Концепції розвитку біржового сільськогосподарського ринку за звітами керівників центральних і місцевих органів державної влади;
•    вивчає стан ринку сільськогосподарської продукції у країні та готує пропозиції щодо способів реалізації основних напрямків розвитку державної аграрної політики через систему біржового сільськогосподарського ринку, підвищення ефективності продажу цієї продукції та досягнення паритету цін на продукцію сільського господарства і промисловості;
•    готує пропозиції щодо обсягів і джерел формування інтервенційного продовольчого фонду та визначає граничний рівень цін на сільськогосподарську продукцію, що підлягають регулюванню шляхом інтервенції, сприяє забезпеченню збереження, поповнення та використання державних ресурсів продовольства, сільськогосподарської продукції та сировини.
Комісії було надано право:
•    подавати в установленому порядку пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань організації біржового сільськогосподарського ринку;
•            одержувати у встановленому законодавчому порядку від міністерств і відомств, інших органів державної виконавчої влади необхідну для виконання покладених на неї завдань інформацію та статистичні дані;
•             утворювати тимчасові робочі групи, залучати до участі в їх роботі працівників органів державної виконавчої влади, а також фахівців наукових та інших установ (за згодою їх керівників);
•    заслуховувати інформацію керівників центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про склад Державної комісії з питань організації біржового сільськогосподарського ринку" від 2 грудня 1996 р. № 1436 було визначено персональний склад Комісії. Очолював Комісію перший заступник прем'єр-міністра, а до її складу входили міністри або перші заступники міністрів міністерств економіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності, сільського господарства, банкіри, вчені.
Таким чином, було зроблено спробу зорганізувати біржовий ринок у єдине державне правове поле.
Водночас було розроблено Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, які затверджено спільним
наказом Мінсільгосппроду та Мінфіну і зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Враховуючи світовий досвід роботи бірж в умовах правового поля за умови збереження повної самостійності і самоуправління на зборах провідних бірж країни, що відбулися 1 квітня 1996 р., було засновано Національну асоціацію бірж України. Засновниками асоціації стали 23 найбільші біржі України:
•    Вінницька товарна універсальна біржа;
•    Волинська спеціалізована аграрна біржа;
•    Донецька товарна біржа;
•    Західноукраїнська регіональна агропромислова біржа;
•    Маріупольська універсальна товарна біржа;
•    Одеська товарна біржа;
•    Полтавська регіональна агропромислова біржа;
•    Придніпровська товарна біржа;
•    Українська аграрна біржа;
•    Українська універсальна товарна біржа;
•    Харківська товарна біржа та інші.
Основні завдання Національної асоціації бірж України:
• сприяння формуванню ринкових відносин, подальшому розвитку біржової торгівлі шляхом запровадження нових та вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування;
•    розробка навчальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і проведення їх навчання та видача сертифіката брокерам, організація стажування;
•    представництво та реалізація прав і законних інтересів учасників Асоціації в органах державної влади та управління, судах, у тому числі в іноземних, міжнародних та інших організаціях;
•    підготовка пропозицій щодо уніфікації нормативних документів, які регламентують біржову діяльність;
•    розробка типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них, фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах - учасниках Асоціації;
•   організація та сприяння розвитку інформаційних систем;
•    розробка та подання проектів законодавчих актів та нормативних документів, які регулюють біржову діяльність;
•    надання допомоги у вирішенні спірних питань (спорів), що виникають між учасниками Асоціації;
•    визначення критеріїв та вимог до сертифікації учасників Асоціації щодо офіційного визнання їх як таких, що відповідають вимогам організаційно-правових норм діяльності, гарантують виконання біржових контрактів, мають належне фахове та технічне забезпечення;
•    організація рекламної та інформаційно-видавничої діяльності Асоціації.
Однак сьогодні законодавче поле не тільки не задовольняє, а в багатьох напрямках і стримує біржову діяльність. Необхідно розробити гнучку законодавчу систему стосовно регламентування біржової діяльності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить