Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Характеристика рахунків для запису валютної позиції

Характеристика рахунків для запису валютної позиції
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Характеристика рахунків для запису валютної позиції

1.    Види валютних операцій
2.    Характеристика технічних рахунків по відкритій валютній позиції
3.    Відображення в обліку фінансових результатів переобліку валютної позиції
4.    Рахунки «Ностро» і «Лоро»

1. Операція розглядається як валютна (трансакція) за умови, що в розрахунках за-стосовується валюта інша, чим звітна. Для Українських банків і підприємств звітною ва-лютою вважається гривня.
Валютні операції в банку чи відбуваються по рахунках клієнтів, чи по власному ко-рсчету банку в його інтересах. Перші виконуються з доручення клієнта, другі – ініціативі банку.
Валютні операції розрізняються також задіяно при розрахунках по проведеній опе-рації. Якщо в розрахунки притягнута лише одна валюта, то маємо справа з казначейською валютною операцією. Якщо дві валюти – то це операція обміну.
При проведенні валютних операцій в основному розрізняють три вартові категорії.
1.    Дата операції – це дата відображення в бухгалтерському обліку операцій у день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) чи обов'язків (пасивів) незалежно від дати руху коштів по цій операції.
2.    Дата валютування – це обумовлена договором дата зарахування  чи спи-сання коштів за операцію
3.    Дата розрахунку – це дата реального чи зарахування списання засобів за операцію
Строк проведення розрахунків по валютних операціях дає підставу класифікувати їх по способі виконання, тобто негайно чи в більш тривалий термін. Негайне виконання операцій виробляється при відкритті депозитних і інших рахунків в іноземній валюті. Ви-плати з каси банку готівковою іноземною валютою.
Виконання операції в дуже короткий термін означає, що відповідно до загальноп-рийнятої практики розрахунки здійснюються в термін, що не перевищує 2 банківських робочих днів. Цей тип операцій називають ще спот – операцією. Дата валютування по спот операції попадає на 2 робочих дня пізніше дати договору по цій операції.
Виконання операцій у тривалий термін означає припустиму відстрочку розрахунків до дати, обговореної контрактом. Ці типи операцій називаються форвардними операціями.
По суті форвард – це термін, що застосовується для обліку операцій по даті валю-тування чи даті розрахунку, що настає через три чи більше дні після того, як відбулася ва-лютна операція. Дата валютування по форвардних договорах визначається спеціальними правилами. Дати валютування які призначаються через місяць від спотовой дати, назива-ються прямими датами. Всі інші форвардні дати прийнята вважати нестандартними.
При виконанні форвардних договорів важливо передбачити можливі зміни в курсах валют, що є предметом валютної операції.
Як правило, ціна валюти на форвардну дату валютування відрізняється від ціни аналогічної валюти на спотовую дату валютування. У цьому випадку застосовуються на-ступні правила:
1.    У випадку перевищення форвардної ціни над спотовой валюта продаєть-ся і купується з форвардною премією.
2.    У випадку перевищення спотовой ціни над форвардної валюта продаєть-ся і купується з форвардним дисконтом.
Т. е. різниця між форвардною і спотовой ціною називається премією чи дисконтом. Ця різниця виражається в сумах, які додаються до спотовой ціни чи віднімаються від її, щоб обчислити форвардний курс    .
Перераховані моменти важливо враховувати при відображенні в обліку змісту про-ведених валютних операцій.
Класифікація валютних операцій  також залежить від наступних показників:
-    Типу дії.
-    Наміру операції.
Валютна операція вважається одноразовою дією за умови, що початок її виконання і завершення, збігаються в часі.
Прикладами такого типу операцій можуть бути:
-    Переказ іноземної валюти за кордон за розпорядженням клієнта – власника ва-лютного рахунку.
-    Обмін у касі банку іноземної валюти, що належить клієнту, на місцеву чи валю-ту чи на іншу іноземну валюту.
Багаторазова дія стосується валютних операцій, що мають операційне життя, тобто деякі елементи по даній операції реєструються записами кілька разів.
Наприклад:
-    Спот – операції, по яких день розрахунку настає по закінченні двох робочих днів.
-    Позички і депозити в іноземній валюті, по яких складається договір по початко-вій даті операції відповідно до розрахунків по погашенню і процентним плате-жам.
Операція з ініціативи клієнта проводиться лише по згоді банку і за умови, що банк має можливість її виконувати. Спекулятивні операції банків виконуються у випадку спе-куляції на ринках валютою, процентною ставкою чи ціною.
Операції хеджування зв'язані з необхідністю страхувати можливі ризики, що су-проводжують валютні операції.
Проводячи валютні операції банки намагаються одержати відповідну грошову ви-году від нестандартних ситуацій на валютних ринках.
Для розуміння механізму обліку валютних операцій, необхідно пам'ятати, що но-вий план рахунків є мультивалютним. Т.ч. виникнення прав чи обов'язків в інвалюті буде відбиватися на тих же самих рахунках, що і гривневі активи і пасиви.
Одночасно банки можуть проводити розрахунки в багатьох валютах іноземних держав. Валюта рахунків є параметром аналітичного обліку. Залишки засобів, що форму-ють активи і пасиви (з урахуванням позабалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях у відповідних валютах) називаються валютною позицією банку. При балансі (А=П) – закрита, різниця між А и П – відкрита валютна позиція. Саме ця ситуація не ви-ключає  можливість одержання збитків чи прибутку при зміні курсів валют.
Якщо А>П – довга валютна позиція.
Якщо А< П – коротка валютна позиція
Як правило, валютні операції, що виконуються в двох різних валютах, і впливають на розмір валютної позиції банку. До них відносяться наступні операції:
-    покупка, продаж готівкової і безготівкової валюти, у тому числі і термінові опе-рації ( на умовах спот, форвард), по яких виникають вимоги і зобов'язання в іноземних валютах незалежно від способів і форм розрахунків по них.
-    Одержання й оплата іноземної валюти у виді доходів, і витрат і нарахованих доходів і витрат.
-    Надходження коштів в іноземній валюті в статутний фонд.
-    Погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті.
-    Покупка – продаж основних засобів і товарно – матеріальних цінностей за іно-земну валюту.
-    Інші обмінні операції з іноземною валютою.
Не впливають на розмір відкритої валютної позиції операції з іноземною валютою, що здійснюються в тій же самій валюті, і записуються в рівних сумах по дебету і кредиті рахунків у валюті.
Прикладом такої операції є продаж іноземної валюти за гривні за заявою клієнта.
Дт валютний рахунок клієнта (2600)
Кт – валютний корсчет банку (1500 чи 1200)
При одержанні еквівалента в гривнях
Дт – корсчет банку в грн
Кт – поточний рахунок клієнта в грн.
Американська і Європейська (прямим способом) система котирування.
Котирування іноземної валюти при застосуванні американської системи визнача-ється виходячи з кількості одиниць американських доларів, які необхідно для обміну на одну одиницю іноземної валюти.
Європейська система передбачає, що котирование іноземної валюти відбувається на основі кількості одиниць іноземної валюти, що необхідна для обміну за 1 долар.
Зв'язок між операціями в іноземній валюті виробляється за допомогою рахунків
3800 АП – позиція банку по інвалюті і банківських металах.
3801 АП – (контр рахунок) еквівалент позиції банку по іноземній валюті і банківсь-ких металах.
Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операції здійснюються в двох різних валютах. Записи по цьому рахунку проводяться по даті валютування, зарахування чи списання коштів по операції.
По Д – ту враховується вартість іноземної валюти (чи банківських металів) збіль-шуючи коротку чи зменшуючи довгу валютну позицію.
По К- ту – вартість іноземної валюти що збільшує довгу чи зменшуючи коротку ва-лютну позицію. Оскільки рахунок 3800 – мультивалютний, те аналітичні рахунки відкри-ваються в резерві валют, і відкрита валютна позиція визначається по кожнім виді валюти.
Рахунок 3801 є контрсчетом стосовно рахунка 3800 і служить для обліку гривнево-го еквівалента позиції по інвалюті і б/металам. Запису по цьому рахунку також проводять-ся по даті валютування.
По Д-ту відбивається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу чи зме-ншує коротку валютну позицію. А по К-ту навпаки. Отже, рахунка валютної позиції і її еквівалента відбивають позицію банку у відповідній валюті і її вартості перелічена в грн.
Обоє рахунки є технічними, тому що при складанні балансового звіту вони взаємно перекриваються.
Слід зазначити що рахунок 3800 відкривається по кодах валют в іноземній валюті й у грн, а рахунок 3801 – тільки в грн., аналітичний облік ведеться по видах валют.
Як правило, переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата до-говору в годинному вимірі може віддалятися від дати валютування і дати розрахунку на невизначений термін. Саме цим порозумівається необхідність враховувати такі операції на позабалансових рахунках у день складання договору. При настанні дати розрахунків результати по проведеній терміновій операції відбиваються по відповідним балансових рахунках.
Відомі кілька способів перерахунку валютної позиції в грн. Вибір способу перера-хунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється по наступним курсам:
-    по ринковим (у випадку купівлі – продажу іноземній валюті за грн.)
-    по офіційним – при обліку доходів і витрат отриманих чи оплачених в іноземній валюті, внесків у статутний фонд в іноземній валюті, покупка – продаж основних засобів і ТМЦ за іноземну валюту.
У випадку покупки однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість при-дбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.
По викладеному матеріалі можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:
1.    По операціях купівлі продажу за гривні6
-    при зарахуванні купленої валюти
Дт – 1500
Кт – 3800
-    при списанні проданої валюти
Дт – 3800
Кт – 1500
2.    Одночасно по рахунках виробляється запису про рух гривні
-    на оплачену суму в гривні за ринковим курсом
Дт – 3801
Кт- 1200
-    на отриману суму в гривні за ринковим курсом
Дт- 1200
Кт – 3801
3.    По операціях обміну однієї іноземної валюти на іншу
-    зарахування купленої валюти
Дт – 1500/1
Кт – 3800/1
-    списання проданої валюти
Дт- 3800/2
Кт – 1500/2
-    гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом
Дт – 3801/1
Кт – 3801/2
З метою підрахунку курсового прибутку і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватися на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов'язково-го правила: гривневі еквіваленти залишків по рахунках 3800 (по кодах валют) повинні дорівнювати залишкам по відповідним аналітичних рахунках по балансовому рахунку 3801
Рахунок 3801 коригирується до суми записаної по рахунку 3800 у двох випадках:
-    у випадку зміни офіційних курсів валют
-    у випадку підрахунку фінансових результатів від торгових операцій, проведе-них протягом дня.
У першому випадку ми маємо справу з нереалізованим фінансовим результатом, що є результатам переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті в зв'язку зі зміною курсів, не зв'язаних з рухом коштів по реальних операціях на момент переоцінки. Таким чином, нереалізований результат відбиває лише корегуванням вартості іноземної валюти.
В другому випадку мова про реалізований результат від проведеної операції з іно-земною валютою, тобто про доходи і витрати чи оплачених після закінчення фінансової операції чи дії.
Результати по проведених операціях з іноземною валютою враховуються по актив-но- пасивному рахунку 6204 (результат від торгівлі іноземною валютою і банківськими металами) По рахунку враховуються результати переоцінки усіх валютних рахунків бала-нсу, відкритої валютної позиції банку і підсумкових результатів торгових операцій, вико-наних за день.
Отже по рахунку 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки:
-    для запису результатів переоцінки валютних рахунків балансу.
-    Для визначення реалізованого фінансового результату. З цією метою наприкінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відповідній валюті, що враховується за офіційним курсом по рахунку 3800 у гривневому перерахуванні і по курсам угод по рахунку 3801 (по цих же самих кодах валют)
Фінансовий результат від торгових операцій з іноземною валютою враховується по рахунку 6204 наростаючим підсумком з початку року.
Для числення відкритої валютної позиції немає необхідності підрахувати всі актив-ні і пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки: 3800 – Позиція банку по іноземній валюті і банківських металах; 3801 – еквівалент по іноземній валюті і банківських металах.
Дані рахунки є технічними і не включаються в загальні суми активів і зобов'язань, тобто валюта балансу необґрунтовано не збільшується.
Ситуація: У балансі банку сума виданих кредитів 100000 грн, а сума притягнутих депозитів – 200000 грн. По аналітичному обліку видно, що як кредити, так і депозити оформлені в іноземній валюті. При умовному курсі долара до гривні 1:4 сума кредитів у доларах США – 25000 дол., а сума депозитів – 50000 дол.
Фактично банк має відкриту валютну позицію в сумі 100000 грн чи 25000$. Оскільки А<П – ми маємо коротку відкриту валютну позицію. Що ж стосується окремої операції по видачі кредиту чи залученню депозиту, то валютна позиція не міняється. Прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку створює одночасно в банку як актив, так зобов'язання на однакову суму.
Якщо банки нараховують відсотки по валютному депозиті (до приклада 500 $) то вся операція сприяє створенню лише зобов'язань тобто зміна валютної позиції відбуваєть-ся
Дт – 3800 =500$
Кт – 2638 = 500$
Одночасно за курсом 1:4 здійснюється запис у грн.
Дт – 7041 =200 грн.
Кт – 3801 = 200 грн.
При зміні валютного курсу (1:5) цей факт повинний бути зафіксований у такий спосіб:
Дт – 6204 =500 грн.
Кт – 3801 = 500 грн.
Як видно при короткій відкритій валютній позиції банк програє у випадку збіль-шення курсу іноземної валюти . Закономірно встає питання яким образом і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для проведення валютних операцій як за доручен-нями клієнтів так і за власною ініціативою. Для переказу грошей в інший, а не місцевій валюті, банк повинний відкрити рахунок в одному чи декількох банках країни, у якій ва-люта розрахунку є місцевою валютою. Отже операції з такою валютою виконуються лише в країні її походження, а відповідно переведені гроші залишаються на депозиті до запи-тання цієї країни.
Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звертається з заявою про відкриття це буде рахунок «Ностро», а з позиції банку, що відкрив такий ра-хунок, він буде рахунком «Лоро». Для ефективної діяльності в сфері обслуговування зов-нішньоекономічної діяльності банки проводять активний пошук банків кореспондентів.
Звичайно банки обмінюються кореспондентськими рахунками. Це означає, що ко-жний з них є банком кореспондентом для іншого банку по валюті, задіяної в розрахунках.
По рахунках «Лоро» банки кореспонденти відсилають власникам рахунків виписки про стан рахунка з указівкою проведених операцій по рахунку.
Банк – кореспондент не обов'язково повинний знаходиться в країні де валюта роз-рахунку є національної: цілком достатньо відкрити в філії чи дочірній компанії, напри-клад, американського банку, для розрахунків у доларах США.
Можливо, що український банк не має кореспондентських зв'язків з банками краї-ни, валюта якої використовується в розрахунках. У цій ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку в необхідній валюті, але за умови, що банк посере-дник має зв'язки з необхідним банком – кореспондентом за кордоном.
Щораз, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті в конкретному банку, мо-ва йде про індивідуальний рахунок «Ностро». Сальдо по кожному рахунку «Ност-ро»називається позицією «позицією ностро». Цілком  очевидно, що банк може мати біль-ше, ніж одну ностро – позицію, тобто має кілька відкритих валютних рахунків в одній і тій же валюті.
Як правило позиція ностро може мати:
-    позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунка)
-    паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунка)
Операції в іноземній валюті по рахунках «Ностро» відбиваються в обліку по рахун-ках групи 150 діючого плану рахунків «кошти до запитання в інших банках», а по рахун-ках «Лоро» - по рахунках групи 160 «Засобу до запитання інших банків».
Слід зазначити, що нормативи валютної позиції регламентуються НБУ. Комерційні банки розраховують їх з урахуванням обсягу капіталу введені п/п НБУ від 17.12.98. № 524 Н15, Н16, Н17, Н18, а с 1.01.2002 р. – Н13 не більш 35%.
Зазначеною постановою встановлюється: статутний капітал банку, оплачена у віль-но конвертованій валюті не враховується для розрахунків нормативів загальної відкритої валютної позиції  і для довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці гроші розміщені на окремому рахунку в НБУ для розрахунку відкритої ва-лютної позиції банки щорічно визначають самостійно.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить