ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  НАУКОВОГО  СТИЛЮ

Сфера використання наукового стилю – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне його призначення – викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація і систематизація знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.
Основні ознаки наукового стилю:
-    ясність ( понятійність) і предметність тлумачень;
-    логічна послідовність і доказовість викладу;
-    узагальненість понять і явищ;
-    об’єктивний аналіз;
-    точність і лаконічність висловлювань;
-    аргументація і переконливість тверджень;
-    однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень;
-    докладні висновки.
Основні мовні засоби наукового стилю спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:
-    великою кількістю наукової термінології;
-    наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і значків;
-    оперуванням абстрактними, переважно іншомовними, словами;
-    використанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень;
-    залученням цитат і посилань на першоджерела;
-    як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики;
-    наявністю чіткої композиційної структури тексту;
-    монологічним характером текстів;
-    переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів.
Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів:
•    власне науковий (із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який у свою чергу поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти;
•    науково-популярний, метою якого є дохідливий, доступний виклад інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, з використанням у спеціальних журналах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів;
•    науково-навчальний – звертає головну увагу в підручниках, лекціях, бесідах на доступність, логічність викладу, образність і теж не виключає використання елементів емоційності.