Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Комплексна психолого-педагогічна діагностика

Комплексна психолого-педагогічна діагностика
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Комплексна психолого-педагогічна діагностика

Комплексна психолого-педагогічна діагностика - це поглиблений і всебічний аналіз особистості дитини, спрямований на виявлення притаманних їй позитивних сторін і недоліків, їх причин, а також на вирішення практичних завдань,: гармонізацію розвитку особистості і підвищення ефективності цілісного педагогічного процесу.
Комплексна діагностика при її додільній організації допомагає  оцінювати рівень розвитку,  освіченості і вихованості дитини в залежності від якості сімейного виховання і навчально-виховного процесу в дитячому садку і школі, характеру особистісного впливу виховного мікросоціуму.
Предметом комплексної діагностики є постановка психолого-педагогічного діагнозу, який повинен підтвердити або спростувати наявність соціально-педагогічної занедбаності, вказати на деформації особистості дитини, які викликані цим станом, їх причини, шляхи і способи профілактики і корекції виявлених відхилень і недоліків.
Метою комплексної діагностики є виявлені раніше ознаки і прояви соціально-педагогічної занедбаності. Вона виконує такі діагностичні завдання: визначення рівня деформації і характеру дисгармоній різноманітних сторін, якостей і властивостей особистості дитини, які викликані цим станом; виявлення шляхів і способів їх профілактики і корекції; прогнозування подальшого розвитку дитини як суб'єкта спілкування, діяльності і самоусвідомлення; вивчення ефективності проведеної роботи в реальних змінах особистості дитини і ситуації її розвитку.
Змістовими критеріями комплексної діагностики повинні стати: відсутність патології розвитку; несприятлива соціально-педагогічна ситуація розвитку; неадекватна, невідповідна віковим вимогам і індивідуальним можливостям активність дитини як суб'єкта спілкування і діяльності; не достатній розвиток дитини як суб'єкта самосвідомості; загальна середовища дезадаптація; педагогічна занедбаність; важковиховуваність.
Механізм комплексної діагностики визначається її багатоетапністю і неперервністю.
На першому етапі проводиться сканування всіх дітей у дошкільних групах дитячого садка чи початкових класах школи на предмет виявлення дітей групи ризику.
На другому етапі група соціально і педагогічно занедбаних дітей обстежується психологом, продовжується більш глибоке педагогічне вивчення дітей. У результаті такого скринінгу ставиться психолого-педагопчний діагноз, визначаються завдання корекційної роботи з дитиною.
На третьому етапі проводиться глибинна психолого-педагогічна діагностика виховного мікросоціуму дитини, визначається прогноз її розвитку, завдання профілактичної і корекційної роботи з виховним мікросоціумом.
На четвертому етапі проводиться діагностика ефективності профілактичної і корекційної роботи в параметрах, які характеризують зміни в особистості дитини і соціально-педагогічній ситуації її розвитку.
Для соціального педагога ця робота складає основу психолого-педагогічної характеристики дитини, дозволяє поставити педагогічні завдання роботи з нею, виділити групу ризику «соціально-педагогічна занедбаність» та визначити шляхи поглибленої психодіагностики.
ІІсиолого-педагогічний консиліум розглядається як вид комплексної діагностики. З його допомогою здійснюється детальне колективне вивчення учня - його здібностей, недоліки ув навчанні, визначається характер допомоги йому з боку вчителів. Консиліум дає можливість знайти до учня диференційований, особистісно-орієнтований підхід. Психолого-педагогічний консиліум дає можливість використати важливий потенціал навчально-виховного процесу – взаємодію.
Взаємодія - універсальна форма розвитку, що приводить до зміни взаємодіючих сторін та їх активному впливу одна на одну. Суб'єкти взаємодії в психолого-педагогічному консиліумі це вчителі, батьки, соціальні педагоги, шкільний психолог, класні керівники, медичний працівник, бібліотекар, адміністрація школи і самі учні. Для керівництва навчального закладу завдяки консиліуму реалізується системоутворюючий принцип організації діяльності педагогічного колективу на основі інтеграції зусиль усіх суб'єктів навчального процесу, орієнтованих на підтримку і розвиток дитини. Для вчителів, вихователів, соціального педагога і психолога психолого-педагогічний консиліум забезпечує теоретичне обґрунтування проблем, що виникли, а також виступає в ролі творчої майстерні, яка дає можливість створити і випробувати технології соціально-педагогічної діяльності щодо підтримки дітей.
Консиліум виконує декілька функцій-етапів, що взаємопов'язані між собою, з'єднані в етапноциклічний, перспективний і якщо є потреба у довготривалий процес.
Етапи проведення консиліуму:
1.    Організація початкової діагностики, ознайомлюючи зустрічі, бесіди, комплектація дослідницької групи (завуч, психолог, соціальний педагог, лікар, класний керівник, бібліотекар, представник батьківського комітету), розробка програми дій.
2.    Глибинна діагностика, вивчення особистої справи учня, щоденника, записів у класному журналі, творчих робіт, читацького формуляру, відвідання сім'ї. Узагальнення та інтерпретація зібраної інформації.
3.    Прогностичний етап, на якому реалізується зміст консиліуму як методу мозкового штурму з експертними оцінками учасників консиліуму. Реалізація принципу суб'єктивності, взаємозв'язок діагнозу з авансованим прогнозом.
4.    Ресурсний етап, на якому здійснюється індивідуальна допомога учню з мобілізацією всіх можливих ресурсів.
5.    Рефлексивний етап. З його допомогою вибудовуються перспективи та визначаються можливості реалізації рекомендацій комплексної програми дій, в якій відведене відповідне місце коленому учаснику консиліуму.
6.    Результативний етап вибудовується як і перший на основі перспективності і взаємодії всіх учасників консиліуму.
Результати психолого-педагогічного консиліуму вибудовують перспективу подальшої роботи з дитиною чи під літком, яка базується на рекомендаціях, як створити найбільш сприятливі умови для позитивного психолого-педагогічного стимулювання. Проте важливо, щоб соціальний педагог разом з іншими зацікавленими дорослими взяв на себе відповідальність щодо реалізації наміченої програми і відповідальність за подальшу долю дитини.
Таким чином, у комплексній психолого-педагогічній діагностиці діяльність соціального педагога повинна бути провідною, особливо якщо проблеми стосуються соціально і педагогічно занедбаних дітей, важковиховуваних підлітків, сімейних проблем, взаємин однолітків та дорослих і дітей. Такий різновид діагностики виступає необхідним компонентом на різних етапах виховання, а також як особлива навчально-виховна діяльність. її виконання вимагає спеціальної підготовки і навичок.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить