Поняття, порядок застосування ВМД і оформлення стандартизованих бланків ВМД декларантом

Вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це заява, яка містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.
Митний режим -  сукупність положень, які визначають (для митних цілей) статус товарів та інших предметів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.
Прийняття митницею ВМД для оформлення -  процедура попередньої перевірки відомостей, вказаних у ВМД, на відповідність вимогам, зазначеним у Положенні про вантажну митну декларацію (Постанова КМУ від 09.06.1997 р. № 574) і згідно  наданих документів.
ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, в порядку, встановленому Митним  кодексом України, Положенням про ВМД та іншими  актами законодавства України.
Орган Державної митної служби не приймає  ВМД  для оформлення:
- якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;
- якщо вона заповнена декларантом з порушенням Положення про ВМД;
- в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі відмови в прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, встановленим Державною митною службою.
Достовірність вказаних декларантом відомостей у ВМД, заповненій згідно з діючими правилами і засвідченій ним у встановленому порядку, має закріплюватись за допомогою одного з видів митного забезпечення (штамп  "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД і реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, вказані у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
У разі прийняття ВМД для оформлення їй надається реєстраційний номер і проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Реєстраційний номер ВМД - дванадцятизнаковий цифровий код, в якому:
- перші п'ять знаків -  код органу Державної митної служби, в якому реєструється ВМД згідно  Класифікатора митних органів;
- шостий знак -  остання цифра поточного року, що відділяється з обох боків скісною рискою;
- останні шість знаків -  порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД (в порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).
Журнал обліку ВМД містить:
- порядковий номер ВМД згідно журналу обліку;
- дату реєстрації;
- реєстраційний номер ВМД;
- тип ВМД;
- відомості про відправника і одержувача (назва, юридична адреса, для резидентів код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України);
- відомості про особу, відповідальну за фінансове врегулювання;
- відомості про декларанта;
- прізвище, ім'я та по батькові інспектора, який прийняв ВМД для оформлення, номер штампу  "Під митним контролем";
- прізвище, ім'я та по батькові інспектора, який завершив митне оформлення, номер особистої номерної печатки;
- номер картки відмови в митному оформленні;
- примітки.
За рішенням начальника митниці до журналу обліку ВМД можуть вноситися інші додаткові відомості.
Орган Державної митної служби може відмовити в митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення.
ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2  на п'яти скріплених основних аркушах різного кольору і відповідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документу форми МД-3. Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державною митною службою, замість додаткових аркушів форми МД-3 допускається заповнення специфікацій форми МД-8.