Поняття, порядок застосування ВМД і оформлення стандартизованих бланків ВМД декларантом
Вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це заява, яка містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. Митний режим - сукупність положень, які визначають (для митних цілей) статус товарів та інших предметів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. Прийняття митницею ВМД для оформлення - процедура попередньої перевірки відомостей, вказаних у ВМД, на відповідність вимогам, зазначеним у Положенні про вантажну митну декларацію (Постанова КМУ від 09.06.1997 р. № 574) і згідно наданих документів. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, в порядку, встановленому Митним кодексом України, Положенням про ВМД та іншими актами законодавства України. Орган Державної митної служби не приймає ВМД для оформлення: - якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; - якщо вона заповнена декларантом з порушенням Положення про ВМД; - в інших випадках, передбачених законодавством України. У разі відмови в прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, встановленим Державною митною службою. Достовірність вказаних декларантом відомостей у ВМД, заповненій згідно з діючими правилами і засвідченій ним у встановленому порядку, має закріплюватись за допомогою одного з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД і реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, вказані у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД для оформлення їй надається реєстраційний номер і проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. Реєстраційний номер ВМД - дванадцятизнаковий цифровий код, в якому: - перші п'ять знаків - код органу Державної митної служби, в якому реєструється ВМД згідно Класифікатора митних органів; - шостий знак - остання цифра поточного року, що відділяється з обох боків скісною рискою; - останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку ВМД (в порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці). Журнал обліку ВМД містить: - порядковий номер ВМД згідно журналу обліку; - дату реєстрації; - реєстраційний номер ВМД; - тип ВМД; - відомості про відправника і одержувача (назва, юридична адреса, для резидентів код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України); - відомості про особу, відповідальну за фінансове врегулювання; - відомості про декларанта; - прізвище, ім'я та по батькові інспектора, який прийняв ВМД для оформлення, номер штампу "Під митним контролем"; - прізвище, ім'я та по батькові інспектора, який завершив митне оформлення, номер особистої номерної печатки; - номер картки відмови в митному оформленні; - примітки. За рішенням начальника митниці до журналу обліку ВМД можуть вноситися інші додаткові відомості. Орган Державної митної служби може відмовити в митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення. ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 на п'яти скріплених основних аркушах різного кольору і відповідної кількості додаткових аркушів уніфікованого адміністративного документу форми МД-3. Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державною митною службою, замість додаткових аркушів форми МД-3 допускається заповнення специфікацій форми МД-8.
|