Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Політика захисту вітчизняного ринку наприкінці ХІХ - початку ХХ століття

Політика захисту вітчизняного ринку наприкінці ХІХ - початку ХХ століття
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Політика захисту вітчизняного ринку наприкінці  ХІХ - початку ХХ століття

Політика захисту вітчизняного ринку від конкуренції західних країн зіграла велику роль у становленні вітчизняної промисловості наприкінці  XІX - початку XX століття. Обмежуючи допуск до Росії ряду закордонних товарів, уряд за допомогою деяких заходів стимулює внутрішнє виробництво. Аналогічної політики на той час дотримувалися США та Німеччина. До речі, митні бар'єри в США були значно вищими, ніж у Росії, хоча в Росії вони охоплювали  більш різноманітний асортимент товарів.
Тариф 1891 р. грунтувався на ескалації мита залежно від ступеню обробки товару, при цьому зовнішньоторгове регулювання Росії завжди відштовхувалося, насамперед, від національних інтересів і було спрямоване  на захист російських товаровиробників.
15 (27) жовтня 1893 року вийшов указ Олександра ІІІ про створення в департаменті митних зборів Окремого корпусу прикордонної сторожі (ОКПС), який підпорядковувався Міністерству фінансів. Серед функцій корпусу були охорона кордону і проведення митного розшуку.
Значення митної політики засвідчує той факт, що на початку XX століття найефективнішими джерелами збільшення вмісту дохідної частини бюджету були: винна монополія - 21-25  %, акцизні й митні збори - 20 %, надходження від експлуатації залізниці  - 18-23 % державних доходів.
Митна політика під час перебування міністром фінансів (1892-1903) і головою Ради міністрів (1905-1906 р.) С.Ю.Вітте була частиною економічної "системи Вітте". Ця система являла собою комплекс фінансових, кредитних і податкових заходів, за допомогою яких держава стимулювала розвиток промисловості.
Вітте використовував протекціонізм, тобто захист російських виробників від іноземних конкурентів. Однак захист не означав закриття ринку. "Створення власної промисловості, - підкреслював міністр фінансів, - і є тією корінною, не лише економічною, а й політичною задачею, що є наріжним каменем нашої протекційної системи". Обмежуючи ввезення іноземних товарів до Росії високими митними зборами, уряд заохочував експорт різними податковими пільгами і преміями. Вітте не побоявся розпочати в 1893 році  митну війну з Німеччиною, яка закінчилася в 1894 році підписанням торгового договору, заснованого на принципі рівноправних торгових відносин з цією країною. Слід врахувати, що Німеччина була найбільшим зовнішньоторговим партнером Росії.
В цілому митне законодавство відповідало потребам держави, а до кінця XІX - початку XX століття - світовим стандартам.
Згодом, згідно політичної конъюктури (входження Росії до Антанти), Росія поступилася своєю незалежністю в митній справі і втратила самостійність у визначенні стратегії митної політики.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить