Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Господарські рішення. Характеристика ризику як економічної категорії

Господарські рішення. Характеристика ризику як економічної категорії
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Характеристика ризику як економічної категорії

З розвитком ринкових відносин здійснення підприємницької діяльності відбувається в умовах зростаючої невизначеності. Са-ме невизначеність стану зовнішнього та внутрішнього середови-ща змушує підприємця приймати на себе ризик, який може обу-мовлювати як виграш, так і втрати.
Вважають, що термін «ризик» — грецького походження, який бере початок від таких слів, як ridsikon, ridsa — стрімчак, скеля і пов’язується, у першу чергу, з появою небезпеки або не-певності в будь-якій сфері господарської діяльності та суспільно-економічного життя. У сучасній західній економічній літературі розглядають дві теорії ризику: класичну та неокласичну
Істотним недоліком класичної теорії, на думку її критиків, вважається обмеженість розуміння сутності ризику та його еко-номічного змісту. Згідно з положеннями даної теорії, ризик є чинником формування лише частини прибутку. Противники нео-класичної теорії ризику наголошують на тому, що вона не врахо-вує фактору задоволення від ризику, згідно з яким підприємець може піти на великий ризик.
Говорячи про існування проблеми ризику у вітчизняній еко-номіці, слід зазначити, що у 20-х роках ХХ ст. в Росії було при-йнято ряд законодавчих актів, які містили поняття «виробничо-господарського ризику». Але з середини 30-х років "ризик" було оголошено буржуазним поняттям, явищем капіталістичного гос-подарства, непридатним для соціалістичної економіки. Це мало сенс, хоча повністю з цим не можна погодитися за таких обста-вин: в умовах командної економіки існувала невизначеність, пов’язана з наявністю експортно-імпортних операцій (місцеві то-варовиробники продавали свою продукцію на зовнішньому рин-ку та купували необхідні товари, стикаючись, таким чином, з зо-внішньоекономічними ризиками); завжди був ризик невиконання державних планів, що встановлювалися у наказовому порядку. Характерним для того періоду було існування ситуації, за якої при прийнятті економічних рішень суб’єктами господарської дія-льності, останні не несли відповідальності у випадку його реалі-зації, а перекладали його на суспільство в цілому. Відсутність за-цікавленості в результатах економічних рішень, і була причиною відсутності ризику як такого. У порівнянні з ринковою економі-кою у плановій економіці, об’єктом ризику виступала держава, що встановлювала і доводила до первинних ланок народного го-сподарства планові завдання, визначала правила і норми, у межах яких відбувалася виробничо-господарська діяльність підпри-ємств. У Радянському Союзі в 50-ті роки здійснювався серйозний розвиток математичного апарату аналізів ризику стосовно теорії планування експерименту в технічних та природничих галузях знань [10]. Перші спроби поновити використання теорії ризику в управлінні діяльністю підприємства в умовах планової економіки відносяться до періоду появи російськомовного видання моно-графії угорських економістів на чолі з Т. Бачкай "Господарський ризик і методи його вимірювання" [3]. Ними було продовжено розвиток ідей неокласичної теорії ризику, обґрунтовано необхід-ність врахування ризику в процесі прийняття господарських рі-шень навіть у відносно стабільному середовищі планової еконо-міки. Але існування ідеологічних міркувань стримувало подальший розвиток подібних праць.
Зростання на початку 90-х років інтересу до прояву ризику в діяльності вітчизняних підприємств пов’язано з проведенням в країнах колишнього СРСР економічної реформи. В умовах демо-нополізації, приватизації, появи вільного підприємництва, фор-мування ринкового середовища все частіше стали виникати неяс-ність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату. Стало зрозумілим, що ризикованість є невід’ємною умовою ринкової економіки. Ризик став однією зі складових ус-пішного бізнесу, на який бізнесмени мають право відповідно до законодавства всіх цивілізованих країн. Перейшовши на шлях ринкових відносин, відповідні поправки до законодавства прийн-яла й Україна. Підприємницьку діяльність в Україні регулюють чотири основні документи: Конституція, Цивільний кодекс, Кри-мінальний кодекс і Господарський кодекс. Так, у Цивільному ко-дексі відзначено, що підприємницькою є самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне одержання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт чи надання послуг особами, зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку. Таким чином, суб’єкт підпри-ємницької діяльності, а узагальнено — особа, що приймає рішен-ня (ОПР), одержала право на ризик. У юридичному розумінні ри-зик відображає наявність факторів невизначеності в діях ОПР. З погляду права, ризик починається там, де закінчується відповіда-льність за угодою чи на інших підставах.
На сьогоднішній день має місце неоднозначність у тлумаченні поняття «ризик» вітчизняними та зарубіжними вченими. Так, ми виділяємо такі підходи до інтерпретації даної категорії [18]:
- ризик — це ймовірність (можливість) отримання (тільки) небажаного результату (наприклад, ймовірність втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків [46] або (чи тільки) імовірність сприятливого позитивного результату вда-ча, шанс для отримання додаткового прибутку (можливість отримання значної вигоди в результаті здійснення підприємниць-кої діяльності [30].
- ризик — невизначеність майбутнього стану, внутріш-нього та зовнішнього середовища, невпевненість у результаті [39];
- ризик — це діяльність, пов’язана з подоланням неви-значеності у ситуації неминучого вибору, в процесі якої є мож-ливість кількісно та якісно оцінити ймовірність досягнення пе-редбачуваного результату та відхилення від цілі [1].
В економічній літературі дуже поширений підхід до тракту-вання «ризику» як імовірності недоотримання прибутку, втрати ресурсів чи понесення збитку в результаті здійснення певних дій, операцій в тому чи іншому напрямі підприємницької діяльності. Але на практиці існують випадки, коли ризик стає джерелом отримання додаткового підприємницького прибутку.
Беручи до уваги згадані вище підходи, можна прийняти на-ступне визначення ризику у господарській діяльності. Господар-ський ризик — це специфічна характеристика у господарській ситуації, в якій не виключається ймовірність виникнення непе-редбачуваних наслідків (можливого відхилення від цілей, бажа-ного результату; втрати суб’єктом господарювання частини своїх прибутків тощо). Ризик є зворотною стороною волі вибору, оскі-льки відсутність альтернатив зумовлює відсутність ризику.
Першопричиною, необхідною умовою виникнення підприєм-ницьких ризиків виступає невизначеність результатів діяльності. Слід зазначити, що більш як сто років триває наукова дискусія щодо взаємовідношення понять «ризик» та «невизначеність». Так, ще економісти неокласичної школи (кінець XIX — початок XX століть) ототожнювали ризик з невизначеністю. Представни-ки неокейнсіанського напряму, навпаки, розрізняли категорії «ризик» та «невизначеність», що пов’язано з умовою: відомі чи ні суб’єкту, що приймає рішення, кількісні імовірності появи ви-значених подій. Якщо ризик характерний для економічних сис-тем з масовими подіями, то невизначеність має місце, як правило, в тих випадках, коли імовірності наслідків доводиться визначати суб’єктивно через відсутність статистичних даних за попередні періоди [30]. На сучасному етапі більшість вчених-економістів дотримуються думки, згідно з якою поняття «ризик» та «неви-значеність» не є тотожними. В ситуаціях ризику ми можемо ви-користовувати об’єктивні значення ймовірностей для статистич-ного прогнозування (ймовірність можна визначити на підставі попереднього періоду), в той час, як у ситуаціях з невизначеністю використовується ймовірність як суб’єктивна оцінка можливих наслідків. Даний погляд можна прокоментувати за допомогою рис.5.2. Рішення, які неможливо запрограмувати, зазвичай при-ймаються в незвичайних, нестандартних ситуаціях. Більшість ре-альних господарських рішень знаходяться посередині. Всі рі-шення приймаються в умовах з присутністю ризикових обставинах. Чим вищий рівень управління, тим, як правило, стрі-лка конкретних рішень схиляється в бік невизначеності та нарос-тання ризику.
Ризик є однією з найскладніших категорій, пов’язаних зі здій-сненням господарської діяльності (рис.5.3). Слід відмітити, що питання про природу прояву ризику серед вчених-економістів за-лишається дискусійним. Адже для ризикових ситуацій характер-ним є вибір певних альтернатив, різне сприйняттям людьми одні-єї і тієї ж величини ризику внаслідок відмінності психологічних, етичних, ціннісних принципів і установок. У цьому полягає його суб’єктивність. У той же час ризик є об’єктивним фактором, оскільки він супроводжує практично всі види господарських опе-рацій, існує незалежно від волі та свідомості людини, ігноруван-ня чи сприйняття особою його наявності. Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що ризик має суб’єктивно-об’єктивну природу, і це дозволяє вибирати та розробляти більш адекватні методи та заходи щодо оптимізації його рівня. Для більш ґрунтовного розуміння природи ризику на рис.5.4 розкриємо об’єкт, суб’єкт, риси цієї категорії, джерела та умови існування
Сутність ризику відображає взаємозв’язок і взаємодія основ-них його аспектів [1]: ймовірність отримання бажаного результа-ту; можливість настання несприятливих небажаних наслідків у процесі вибору альтернативи та її реалізації; ймовірність відхи-лення від обраної мети чи невпевненість в її досягненні. Таким чином, ключовою рисою ризику є його імовірнісна природа. Сту-пінь цієї ймовірності характеризується всією сукупністю як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів.
Поряд з цим ризику, як одній з найбільш складних категорій, пов’язаних з результативністю господарської діяльності, прита-манні такі риси, як:
- економічна природа (ризик проявляється на всіх етапах підприємницької діяльності, незалежно від її сфери; він прямо пов’язаний з доходністю та економічними втратами у процесі го-сподарювання);
- альтернативність (ризик передбачає необхідність ви-бору з двох або декількох можливих варіантів рішень);
- невизначеність результатів (очікуваний рівень ризику може коливатися в певному діапазоні, і його наслідком можуть бути як негативні, так і позитивні результати);
- коливання рівня ризику (ступінь господарського ризику істотно варіює під впливом фактора часу, численних об’єктивних і суб’єктивних факторів, які знаходяться в постійній динаміці);
- постійність (повне усунення ризику неможливе вна-слідок об’єктив-но-суб’єктивної природи даної категорії, динамі-чності ступеню ризику тощо).
Для розуміння природи підприємницького ризику, фундамен-тальне значення має зв’язок ризику та прибутку . Проблема взає-мовідношення даних категорій — одна з ключових концепцій у виробничо-господарській діяльності підприємств.
Ризик є одним із факторів формування прибутку, тому одер-жання істотної частини прибутків обумовлено диференційованим управлінням ризиком. Перед кожним суб’єктом господарювання постає проблема вибору між високим прибутком від ризикових операцій (з небезпекою втратити на тільки прибуток, а й вкладе-ний капітал) та низьким прибутком від безризикових проектів.
Очевидно, що нульовий ризик забезпечує найнижчий прибу-ток  , а при найвищому ризику  , прибуток має най-більше значення    . Взаємозв’язок між прибутком і рівнем ризику можна висловити графічно. З рис.5.5 видно, що більш високий ризик пов’язаний з імовірністю отри-мання більш високого прибутку. Принципове рішення щодо при-йняття ризикового рішення залежить від переваг підприємця між очікуваною прибутковістю (рентабельністю), вкладених у проект коштів та їх надійністю, під якою розуміється неризикованість, імовірність отримання прибутків.
Появу підприємницьких ризиків обумовлюють численні фа-ктори — умови, які можуть викликати та спричинити невизна-ченість результатів при здійсненні господарської діяльності. Мо-жна запропонувати такий підхід до визначення факторів впливу на рівень підприємницького ризику (рис.5.6). Основними крите-ріями визначення факторів підприємницького ризику виступа-ють: джерело виникнення (зовнішні та внутрішні фактори); сту-пінь впливу (фактори прямої та непрямої дії). Фактори прямої дії безпосередньо впливають на результати підприємницької діяль-ності та рівень ризику. Фактори непрямої дії не здійснюють без-посереднього впливу на дані процеси, але зумовлюють їх зміну. Параметри, що характеризують внутрішню діяльність підприємс-тва, є внутрішніми; зовнішніми факторами є параметри, що хара-ктеризують зовнішнє середовище суб’єкта господарювання. Основними внутрішніми факторами ризику, залежно від сфер господарської діяльності підприємства вважають — виробництво, обіг, управління.
Виробничий процес являє собою сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці. У вироб-ничій сфері виділяють чинники ризику основної та допоміжної діяльності. До факторів ризику основної виробничої діяльності відносяться: достатній рівень технологічної дисципліни, аварії, позапланові зупинки устаткування чи переривання технологічно-го циклу підприємства через змушене переналагодження устат-кування (наприклад, внаслідок несподіваної зміни параметрів чи сировини, матеріалів, що використовуються в технологічному процесі) тощо. Фактори ризику допоміжної виробничої діяльно-сті — це перебої енергопостачання; подовження, порівняно з за-планованими, термінів ремонту устаткування; аварії допоміжних систем; непідготовленість інструментального господарства під-приємства до освоєння нового виробу тощо.
Факторами ризику у сфері обслуговуючих виробничих проце-сів підприємства можуть бути збої в роботі служб, що забезпе-чують безперебійне функціонування основного і допоміжного виробництва, наприклад, аварія, пожежа в складському господар-стві, вихід з ладу (повний чи частковий) обчислювальних потуж-ностей у системі обробки інформації тощо. Причиною погіршен-ня економічного становища підприємства може стати недостатня патентна захищеність продукції підприємства та технології її ви-готовлення, що дозволила конкурентам освоїти випуск аналогіч-ної продукції.
У сфері обігу діяльність підприємства може піддатися дії та-ких факторів, як: порушення підприємствами погоджених графі-ків постачання сировини, немотивована відмова оптових спожи-вачів оплатити чи вивезти отриману готову продукцію, банкрутство чи самоліквідація контрагентів, ділових партнерів.
Внутрішні фактори ризику управлінської діяльності можна класифікувати за рівнем у процесі прийняття рішень. На рівні прийняття стратегічних управлінських рішень виділяють насту-пні внутрішні фактори ризику: помилковий вибір чи неадекватне формулювання цілей підприємства, що зумовлює імовірність розробки стратегії в помилковому напрямі; невірна оцінка стра-тегічного потенціалу підприємства, обумовлена погрішністю вхі-дних даних, неправильною оцінкою ступеню автономності під-приємства, фактичного розмежування прав власності тощо; по-милковий прогноз розвитку зовнішнього господарського середо-вища в довгостроковій перспективі тощо. Ризик у прийнятті рішень на тактичному рівні насамперед пов’язаний з імовірніс-тю часткової втрати чи перекручування змістовної інформації при переході від стратегічного планування до тактичного. Осно-вним фактором ризику даної групи є недостатня якість управлін-ня підприємством. На будь-якому рівні прийнятих рішень прису-тні як зовнішні, так і внутрішні, для даного підприємства, фактори ризику. Можна припустити, що для стратегічних рішень кількість і роль зовнішніх факторів ризику значно вище, ніж для тактичних чи оперативних.
Описані вище фактори є інтегральними. Чітке усвідомлення причин всіх видів ризику та визначення розміру їх впливу на прогнозовані результати є дуже важливим для своєчасного та ефективного менеджменту.
Виділяють такі функції ризику, як: інноваційна, регулятивна, захисна, компенсуюча, соціально-економічна й аналітична.
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що ризик як суб’єктивно-об’єктивна категорія є невід’ємною беззаперечною частиною будь-якого напряму та виду господарської діяльності підприємства. Його вплив необхідно враховувати при прогнозу-ванні економічних наслідків рішень, які приймаються суб’єктом, поведінки споживачів, конкурентів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить